10/537-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05.02.08р.
Справа № 10/537-07
За позовом Асоціації "КРИВБАСБУД" , м. Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУТЕРС-УКРАЇНА" , м. Кривий Ріг
про стягнення 551617,00 грн.
Суддя Кощеєв І.М.
Представники:
Від позивача: Перепилиця С.Л. (дов.№ б/н від 01.11.07 р.) - представник
Від відповідача: Драч О.Г.(паспорт № АК 020113 від 23.12.97р.)-директор
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики, укладеним між сторонами 10.01.2006 року у сумі 501 617 грн. та 50 000 грн. витрат на оплату юридичних послуг. Підстави з якими Позивач пов'язує свої позовні вимоги –не виконання Відповідачем умов п. п. 1.1., 4.1. Договору про надання позики, щодо своєчасного повернення коштів.
Позивач вказує на те, що за усною домовленістю сторін позика надавалась частками шляхом перерахування Позивачем суми, необхідної Відповідачу на його поточний рахунок. Відповідно до реєстрів електронних розрахункових документів, в період терміну дії договору, з 10.01.2006 р. до 09.08.2006 р., Відповідачу було перераховано гроші у сумі 1 792 000 грн. Фактично ця сума більша ніж 1 350 000 грн., що обумовлено Договором. Це пояснюється тим, що за усною домовленістю сторін сума позики поверталася частками, в залежності від платоспроможності Відповідача. Таким чином, Відповідач одночасно користувався сумою позики не більшою, ніж це обумовлено Договором. Відповідно до реєстрів електронних розрахункових документів Відповідачем в рахунок повернення позики було перераховано на поточний рахунок Позивача грошові кошти у сумі 1 290 383 грн.
З відзиву на позов вбачається, що Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначаючи на їх не обґрунтованості та безпідставності, оскільки за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства, сума заборгованості ТОВ "Сутерс- Україна" перед Асоціацією "Кривбабуд" складає 304 617 грн.
В судове засідання, яке відбулося 05.02.2008 р., представником Відповідача наданий суду Акт звіряння взаємних розрахунків, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "СУТЕРС-УКРАЇНА" підтверджує свою заборгованість перед Позивачем у сумі 501 617 грн.
У судовому засіданні, за згодою представників сторін, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
10.01.2006 р. між сторонами укладено Договір позики, за яким Позивач прийняв на себе зобов'язання передати у власність Відповідачу грошові кошти, в свою чергу Відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути Позивачу таку ж суму грошових коштів в строк до 31.12.2006 р.
Відповідно до умов договору сума позики встановлена сторонами у розмірі 850 000 грн., строк повернення суми позики - до 31.12.2006 р.
Додатковою угодою від 06.05.2006 р., Договір доповнений п. 7 відповідно до якого Відповідач прийняв на себе додаткове зобов'язання сплачувати відсотки за користування позикою в розмірі 15.5 % річних, та нести відповідальність у вигляді пені у разі прострочення сплати процентів.
Додатковою угодою від 08.08.2006 р. до Договору розмір позики встановлено в сумі 1 350 000 грн.
Додатковою угодою від 29.12.2006 р. до Договору, строк повернення позики встановлено до 01.10.2007 року.
Позивач виконав свої зобов”язання за договором, надавши Відповідачеві грошову суму.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться . До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмов від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк .
У строк передбачений Договором - до 01.10.2007 р. Відповідач частину боргу у сумі 501 617 грн. не повернув, що також підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків, підписаного між сторонами станом на 01.12.2007 р.
Таким чином, неповернення ТОВ "Сутерс-Україна" у передбачений Договором термін отриманої від Асоціації "Кривбабуд" суми позики свідчить про порушення ним передбачених Договором зобов'язань та наявність факту прострочення виконання грошового зобов'язання з боку боржника.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню .
У зв”язку із задоволенням позову, витрати на оплату державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, на підставі ст. 49 ГПК України суд покладає на Відповідача.
В якості судових витрат, Позивач також просить суд стягнути з Відповідача 50 000 грн. за юридичні послуги. Своє клопотання заявник обґрунтовує тим, що у зв'язку із необхідністю звернення до господарського суду Позивач змушений був звернутися за правовою допомогою до ТОВ "Адвокатська контора "Нечаєв, Перепилиця та партнери" та уклав договір на надання юридичних послуг, за умовами якого сплатив 50 000 грн.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України до судових витрат відноситься і оплата послуг адвоката.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що сплата коштів юридичній фірмі, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України не є оплатою послуг саме адвоката, господарський суд не знаходить підстав для покладення на Відповідача витрати Позивача за юридичні послуги.
Згідно зазначеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ :
Позовну заяву Позивача задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою. відповідальністю "Сутерс - Україна" на користь Асоціації "Кривбабуд"- 501 617 грн. основного боргу, 5 516,17 грн. витрат на оплату державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення
шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського
суду.
Суддя
І.М. Кощеєв
( рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України 07.02.2008 р. )
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2008 |
Оприлюднено | 11.02.2008 |
Номер документу | 1343050 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Кощеєв І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні