20-4/183-12/399
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 20-4/183-12/399
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"21" січня 2008 р. 12:30 м. Севастополь
Суддя господарського суду міста Севастополя Харченко І.А., розглянувши матеріали справи №20-4/183-12/399 за адміністративним позовом Севастопольського міського відділення фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства “Терновка” про стягнення 4800,00 грн.
Суддя Харченко І.А.,
при секретарі Баланюк О.В.,
Представники сторін
позивача – Кухаренко В.М., довіреність №04-01 від 08.01.2008, головний спеціаліст відділу забезпечення надходжень та використання коштів штрафних санкцій;
відповідача –Рубанов В.В., паспорт АР 030417, виданий Балаклавським РВ УМВС України в м. Севастополі 12.09.1997, директор;
Суть спору:
06.10.2005 позивач звернувся в господарський суд в порядку статті 2 Господарського процесуального кодексу України з позовом до комунального підприємства “Терновка” про стягнення штрафних санкцій в сумі 4800,00 грн.
Ухвалою від 07.10.2005 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №20-4/183.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 16.01.2006 позовні вимоги задоволені повністю, стягнута сума штрафних санкцій в розмірі 4800,00 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.02.2006 рішення господарського суду міста Севастополя від 16.01.2006 залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.11.2007 рішення господарського суду міста Севастополя від 16.01.2006, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.02.2006 скасовані, справа №20-4/183 передана до господарського суду міста Севастополя на новий розгляд.
Ухвалою від 16.11.2007 справа №20-4/183 прийнята до провадження суддею Харченко І.А., її присвоєно №20-4/183-12/399, призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою від 11.12.2007 закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
Відповідач надав суду відзив, у якому позовні вимоги не визнає, обґрунтовує тим, що працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, громадськими організаціями інвалідів, крім того повідомляє, що на 31.12.2004 підприємство прибутку не мало, тому позивачем безпідставно нараховані штрафні санкції в сумі 4800,00 грн.
Згідно статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін, суд,
В с т а н о в и в:
Згідно зі статтею 10 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів” фінансування роботи із соціальної захищеності інвалідів здійснюється Фондом України соціального захисту інвалідів. Виходячи з Положення про Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого директором Фонду 01.11.2002, дане відділення є територіальним органом урядового органу державного управління - Фонду соціального захисту інвалідів, на яке, зокрема, покладений контроль за своєчасним і повним перерахуванням у бюджет відділення штрафних санкцій підприємствами, установами, організаціями за недотримання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, вживання заходів по стягненню штрафних санкцій у випадку їхньої несплати в судовому порядку.
Основні правила щодо працевлаштування інвалідів, зокрема, приписи стосовно органів та організацій, що мають здійснювати працевлаштування інвалідів, нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та штрафних санкцій за його невиконання, містять статті 17-20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991 (зі змінами та доповненнями, далі –Закон).
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2004 рік, наданого відповідачем у Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів України, норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування Комунального підприємства “Терновка”, середньосписочна чисельність працівників на якому - 21 чоловік, становить 1 робоче місце.
Відповідно до ст. 20 Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньоїрічної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.
Згідно зі звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма № 10-ПІ, затверджена Наказом Держкомстату України 10.01.2002 № 49) за 2004 рік норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів склав 1 місце від загальної кількості працюючих на підприємстві (21 особи), фактично на підприємстві не працював жоден інвалід. Середньорічна заробітна плата на підприємстві за 2004 рік склала 4800,00 грн.
Середньооблікова чисельність працюючих інвалідів визначається згідно з Інструкцією статистичної чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.1995 № 171 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995 за № 287/823.
Таким чином, сума штрафних санкцій із розрахунку середньорічної заробітної плати по підприємству складає 4800,00 грн., які відповідач був зобов'язаний перерахувати на рахунок Севастопольського відділення Фонду соціального захисту інвалідів у 2004 році.
01.08.2005 Севастопольським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів на адресу Комунального підприємства “Терновка” направлена претензія № 04-323 з вимогою погасити штрафні санкції в сумі 4800,00 грн. за недотримання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2004 році.
Заявлені штрафні санкції відповідачем не сплачені.
Відповідно до п.п. 3, 4 Порядку оплати підприємствами (об'єднаннями), установами та організаціями штрафних санкцій у відділення Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28.12.2001, штрафні санкції сплачуються підприємствами в доход державного бюджету самостійно не пізніше 15 квітня року, що слідує за звітним.
Відповідно до листа-відповіді Центральної міської медико-соціальної експертної комісії (вих. № 175 від 19.10.2004) в період з 01.01.2002 по 01.10.2004 Центральною міською медико-соціальною експертною комісією проведено атестацію робочих місць у 9 підприємств. Атестація робочих місць інвалідів Комунальним підприємством “Терновка” сумісно з представниками Центральної міської медико-соціальної експертної комісії не проводилась.
Відповідач до винесення рішення по справі надав суду відзив, у якому позовні вимоги не визнає, обґрунтовує тим, що працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, громадськими організаціями інвалідів, крім того повідомляє, що на 31.12.2004 підприємство прибутку не мало, тому позивачем безпідставно нараховані штрафні санкції в сумі 4800,00 грн.
Посилання відповідача на ці обставини судом до уваги не приймаються.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підприємства зобов'язані вживати всіх залежних від них заходів для недопущення господарського правопорушення, яким, зокрема, є невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. До числа таких заходів відносяться обов'язки підприємства, визначені у пунктах 3, 5 та 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів. Зокрема, у пункті 14 названого Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Пунктами 10-14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995, передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органі соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.
Доказів того, що протягом 2004 року відповідач надавав зазначеним органам інформацію про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів, суду не надано.
Відповідно до довідки Севастопольського міського центру зайнятості Комунальне підприємство “Терновка” протягом 2004 року не надавало відомості про вакансії по працевлаштування інвалідів, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, представником відповідачем в судовому засіданні заявлено, що звіти за формою 3-ПН щомісячно відповідачем до центру зайнятості не надавались, атестація робочого місця для працевлаштування інваліда на підприємстві відповідача не проводилась.
Таким чином відповідачем порушені вимоги пункту 14 Постанови Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.95 “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”, яким встановлено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Відповідно до частин третьої і четвертої статті 20 Закону, сплату штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів, штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на їх майно в порядку, передбаченому законом. Всупереч вимогам чинного законодавства відповідачем не були створені робочі місця для працевлаштування інвалідів, а Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" не звільняє платника єдиного податку від сплати штрафних санкцій за незайняті інвалідами робочі місця.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Керуючись розділами 3, 5, 10-14 Положення про робочі місця інвалідів та про порядок працевлаштування інвалідів, ст. 10, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні., ст. 69, 70, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П о с т а н о в и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Терновка” (99716, м. Севастополь, с.Терновка, вул. Леніна, 2, ідентифікаційний код 32520818) на користь Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (99011, м.Севастополь, вул. Гоголя, 20-А, ідентифікаційний код 24035598) суму заборгованості в розмірі 4800,00 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя І.А. Харченко
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
25.01.2008.
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2008 |
Оприлюднено | 11.02.2008 |
Номер документу | 1343146 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Харченко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні