Рішення

від 28.01.2008 по справі 37/390-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/390-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2008 р.                                                            Справа № 37/390-07

вх. № 12383/4-37

Суддя господарського суду Доленчук Д. О. 

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Шпунт В.В. за довіреністю № 2  від 02.01.2008 року  відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський торговельний будинок", м. Харків  

про стягнення 44516,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром" (позивач) звернулосядо господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський торговельний будинок" (відповідач) про стягнення з ТОВ «Харківський торговельний будинок» на користь виробниче - експлуатаційного підприємства „Держпром" 44516,90 грн. заборгованості по орендній платі, внаслідок невірного застосування ставок з орендної плати та зробленого перерахунку за період серпень 2004 року - листопад 2004 року.

Сторони до початку судового засідання призначеного на 16.01.2008 року о 10:30 год. надали узгоджене клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яке було прийнято судом та було задоволено.

Позивач, через канцелярію господарського суду 10.01.2008 р. за вх. № 148, надав документи згідно супровідного листа, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 16.01.2008 р. за вх. № 522, надав відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що позовна  заява є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню судом, оскільки доводи позивача, викладені в позовній заяві не підтверджені доказами та є такими, що не ґрунтуються на належних нормах матеріального права.

У судовому засіданні призначеному на 16.01.2008 року о 10:30 год. було оголошено перерву до 23.01.2008 року о 15:30 год.

Сторони до початку судового засідання призначеного на 23.01.2008 року о 15:30 год. надали узгоджене клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яке було прийнято судом та було задоволено.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 23.01.2008 р. за вх. № 1127, надав доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких вказував на те, що у позові  необхідно відмовити та те, що необхідно стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на послуги адвоката у розмірі 4451,69 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві та доповненнях до відзиву на позовну заяву.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні призначеному на 23.01.2008 року о 15:30 год. було оголошено перерву до 28.01.2008 року о 10:30 год., у зв'язку з необхідністю підготовлення повного тексту рішення по справі.

Між позивачем та відповідачем 01.08.2004 року було укладено договір оренди № 550 нежитлових приміщень, поверх № 4-5, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Сумська, 39. Відповідно до вищевказаного договору, згідно актів приймання - передачі від 31.08.2004 року відповідачу були передані приміщення, 4-5 поверху, загальною площею 1904,10 кв. м. Орендна ставка у розмірі 10% була визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває її спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області, затвердженої рішенням Харківської обласної ради XVIII сесії XXIII скликання від 19.06.2001 року, як для розміщення офісу.

Пунктом 8.3 вищевказаного договору було передбачено те, що зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін.

Також, пунктом 8.4 вищевказаного договору було передбачено те, що зміни та доповнення, що вносяться розглядаються сторонами протягом 20 днів і оформлюються додатковими угодами, які є невід'ємними частинами цього договору. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесення змін до договору не допускається.

Підпунктом 4.2. договору була передбачена можливість передавання нежитлових приміщень орендарем в суборенду іншим особам при умові отримання попередньої письмової згоди орендодавця.

Відповідно до п. 3. договору, розмір щорічної орендної плати становить 10% від вартості нежитлового приміщення з щомісячним коригуванням орендної плати на індекс інфляції.

Частиною 3 п. 3.2. договору встановлено, що у разі здачі орендарем орендованих приміщень в суборенду, розмір орендної плати може бути переглянутий з урахуванням статусу суборендаря. Дане питання регулюється додатковою угодою і є невід'ємною частиною договору.

02.08.2004  року  між позивачем  та відповідачем  було укладено додаткову угоду № 550/2 до  договору оренди № 550 нежитлових приміщень від 02.08.2004  року, згідно якої було змінено площа орендованих приміщень та розмір орендної плати.

Так, розмір орендної плати відповідно до додаткової угоди визначався Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває її спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області, затвердженої рішенням Харківської обласної ради XVIII сесії XXIII скликання від 19.06.2001 року .

З моменту отримання дозволу позивача на передачу орендованого майна в суборенду - з 02.08.2004 року, відповідач передав частину нежитлових приміщень в суборенду. При визначені розміру орендної плати суборендарів враховувався їх статус.

Розмір орендної плати організацій суборендарів було визначено з урахуванням їх статусу. Так, орендна плата бюджетних організацій суборендарів встановлена відповідачем у розмірі 1 грн.; благодійних організацій - 1 % від вартості майна; громадських організацій -3%; офіси резидентів - 10%.

Укладенню договорів суборенди передувало підписання додаткових угод до Договору між позивачем та відповідачем. Відповідно до умов додаткової угоди № 550/2 від 02.08.2004 року, № 550/3 від 30.09.2004 року, № 550/5 від 25.10.2004 року було змінено орендну плату відповідачу. Ця зміна розміру орендної плати була обумовлена наступною передачею приміщень в суборенду з урахуванням статусу організацій суборендарів.

23 листопада 2004 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду № 550/6 про розірвання договору. Цього ж дня між сторонами було складено акт приймання-передачі нежитлового приміщення.

23.11.2004 року договір оренди було припинено, у зв'язку з приватизацією об'єкта оренди за участю орендаря.

12.01.2005 року між позивачем та відповідачем було підписано акт звіряння взаємних розрахунків за договором, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 року затверджено Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна. Так, відповідно до п. 10 цієї Методики розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди  (склад  і  вартість  майна  з  урахуванням  її індексації); термін, на  який  укладається  договір  оренди; орендна плата  з урахуванням її індексації; порядок використання  амортизаційних   відрахувань; відновлення орендованого  майна  та  умови  його  повернення; виконання зобов'язань; порядок  здійснення  орендодавцем  контролю за станом об'єкта оренди; забезпечення виконання зобов'язань; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Аналіз умов спірного договору, дає підстави суду дійти висновку, що  при його укладенні сторони досягли згоди по усім істотним умовам договору оренди відповідно до статті 10 Закону.

Частиною 2 статті 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, те що орендар  має  право  передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні   засоби,   нежилі  приміщення  тощо),  якщо  інше  не передбачено договором оренди.  При цьому  строк  надання  майна  у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди. Відповідно до ч.3 цієї статті плата  за  суборенду цього майна, яку отримує орендар, не повинна перевищувати орендної плати орендаря.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 3 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено те, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Враховуючи вищевикладене та те, що з матеріалів справи судом вбачається належне виконання відповідачем свої обов'язків перед позивачем за договором оренди № 550 від 01.08.2004 року, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставним, у зв'язку з чим вони не підлягають задоволенню.

За таких обставин господарський суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати на послуги адвоката у розмірі 4451,69 грн., які була надані відповідачу адвокатом Мирошниковою О.Ш., відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають покладенню на позивача, оскільки відповідачем у відповідності до ст. 33 ГПК України доведено, що зазначені витрати пов'язані з судовим розглядом даної справи та вони надавалися адвокатом Мирошниковою О.Ш.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачене позивачем державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові повністю покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 626, 628, 629, 632 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 21, 33, 35, 43-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 9 під'їзд, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 04014097, р/р № 26002131960011 в АКБ "Базис" м. Харкова, код банку 19358916, МФО 351760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський торговельний будинок" (61022, м. Харків, вул. Сумська, 39, код ЄДРПОУ 32437479, р/р № 26009036380200 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) -  4451,69 грн. витрат на послуги адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Доленчук Д. О.