Рішення

від 23.01.2008 по справі 17/421-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/421-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

23.01.08                                                                                          Справа №  17/421-07

За позовом   Приватного підприємства

                      "Наукова селекційно-насінницька фірма "Соєвий вік"

до                   Селянського (фермерського) господарства "Меркурій"

про                 стягнення 25 281,80 грн

                                                                                                                     Суддя  Суховий В.Г.

Представники:

позивача:          Полтавська Т.П.;

відповідача:      не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Приватне підприємство "Наукова селекційно-насінницька фірма "Соєвий вік" (далі - Позивач) до Селянського (фермерського) господарства "Меркурій" (далі - Відповідач) про стягнення 25 281,80 грн заборгованості.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по Договору № 12-05/06-1 від 12.05.2006р. щодо оплати отриманих товарів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2007р. порушено провадження у справі № 17/421-07 та призначено до розгляду на 23.01.2008р.

Позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та інших витребуваних ухвалами суду документів не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою господарського суду про порушення провадження у справі від 03.12.2007р. за адресою: 08800, Київська область, Миронівський р-н, с. Пустовіти, вул. Шевченка, 48, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Ухвала суду була повернута поштовим відділенням зв'язку з відміткою на конверті “за відмовою адресата від одержання”.  

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.  

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Позивачем подано суду докази відмови від одержання направленого відповідачу Акта звірки розрахунків.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд            в с т а н о в и в:

12.05.2006р. між Приватним підприємством "Наукова селекційно-насінницька фірма "Соєвий вік" та Селянським (фермерським) господарством "Меркурій" було укладено Договір № 12-05/06-1 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.п 1.1, 1.2 Договору) продавець зобов'язується передати у власність покупця насіння сільськогосподарських культур  (надалі - товар). Покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар продавцю на умовах даного Договору.

Згідно з п. 2.2.1 Договору покупець зобов'язується здійснити оплату 50% вартості товару на протязі 10 днів з моменту отримання товару, залишок 50% вартості товару до 15 жовтня 2006р.

Згідно з п. 3 Договору найменування насіння –Аннушка еліта, кількість 3,9 тонн, ціна - 5000 грн, загальна сума Договору –19 500 грн.

Отже зазначений Договір є підставою для виникнення у його сторін зобов'язань.  

На підставі Договору № 12-05/06-1 від 12.05.2006р. позивач передав, а відповідач прийняв за довіреністю серія НАЙ № 401039 від 12.05.2006р. насіння сої Аннушка (еліта)  (товар) в кількості 3 900 тонн на суму –16 250 грн, всього з ПДВ –19 500 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000163 від 12.05.2006р., яка підписана сторонами Договору (належним чином завірені копії в матеріалах справи).

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач за отриманий товар по Договору № 12-05/06-1 від 12.05.2006р. не розрахувався.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар по Договору № 12-05/06-1 від 12.05.2006р. становить 19 500 грн.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  заборгованості за одержаний товар по Договору № 12-05/06-1 від 12.05.2006р. в сумі 19 500 грн є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 23.05.2006р. по 01.11.2007р. на суму 9750 грн, а також з 16.10.2006р. по 01.11.2007р. на суму 9750 грн, згідно поданого розрахунку позивача у розмірі - 751,24 грн.

Що ж до позовних вимог в частині інфляційних, то судом встановлено, що поданий позивачем розрахунок інфляційних від простроченої суми за період з травня 2006р. по вересень 2007р. в сумі 3030,79 грн не можна вважати обґрунтованим.

Згідно з розрахунком господарського суду Київської області інфляційні становлять 2804,78 грн за період з червня 2006р. по вересень 2007р., у тому числі:

на суму боргу 9750 грн за період з червня 2006р. по жовтень 2006р. –555,70 грн;

на суму боргу 19500 грн за період з листопада 2006р. по вересень 2007р. –2249,08 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних підлягають частковому задоволенню у сумі 2804,78 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 999,77 грн штрафу, посилаючись на п. 6 ст. 231 ГК України.

Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Наукова селекційно-насінницька фірма "Соєвий вік" про стягнення 1 999,77 грн штрафних санкцій підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Меркурій" (код 20595194) на користь Приватного підприємства "Наукова селекційно-насінницька фірма "Соєвий вік" (код 31775283) 19 500 грн - основного боргу, 2 804,78 грн –інфляційних, 751,24 грн –три проценти річних та 1 999,77 грн – штрафних санкцій, а також судові витрати: держмито у розмірі 249,93 грн та 116,94 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В частині вимог про стягнення 226,01 грн інфляційних відмовити.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.