Рішення

від 29.01.2008 по справі 02/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/256

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "29" січня 2008 р.                                                                                          Справа №  02/256

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання  Давиденко В.Г., за участю представників:

позивача: Вельбівець О.І. –голова, Пічкур С.Д. –за дорученням,

відповідача: Макушенко О.В. –директор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси  справу  

за позовом Лисянської селищної ради

до приватного підприємства „Гарант-Інвест”  

про стягнення 42 318 грн.,    

                                                   ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 42 318 грн. збитків, завданих відповідачем в результаті невиконання  ним своїх зобов'язань за договором підряду від 28 грудня 2005 року по регенерації історико-етнографічного комплексу “Тарасова криниця”, незважаючи на перераховані відповідачу кошти на цю суму,     що встановлено ревізією, проведеною контрольно-ревізійним відділом у Лисянському районі та  зазначено у акті № 13-32/05 від 07.03.2007 року.  

Представник позивача –селищний голова Вельбівець О.І. у судовому засіданні  подав Заяву про уточнення позовних вимог, в якому  просить стягнути з відповідача  37 318 грн. коштів, безпідставно отриманих в зв'язку з завищенням ним фактичної вартості виконаних робіт, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.   

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позов з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та пояснили, що відповідач частково відшкодував борг в сумі 5 000 грн. після подання позову, просили стягнути залишок боргу з безпідставно отриманих відповідачем коштів в сумі 37 318 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.     

Відповідач у відзиві на позов та у судовому засіданні визнав позов частково в сумі 37 318 грн. з мотивів сплати 5 000 грн. у січні 2008 року, пояснив, що залишок боргу буде повернуто  після отримання всіх коштів від субпідрядників ПП «Мангуст»та підприємця Тригуб, які є його боржниками.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи   представників сторін, суд  встановив наступне.

28 грудня 2005 року приватне підприємство «Гарант-Інвест»в особі директора Крижнього В.В. (підрядник), Центральна бухгалтерія, управління культури і туризму Черкаської обласної адміністрації в особі начальника управління Козленка І.Г. (замовник), Лисянська селищна рада в особі в.о. селищного голови Кошман Т.П. (розпорядник коштів) уклали договір підряду, за умовами якого (п.п.1.1.) замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати відповідно до умов даного договору  та проектно-кошторисної документації роботи по регенерації історико-етнографічного комплексу «Тарасова криниця»по пр. Поштовому в смт. Лисянка Черкаської області.    

Відповідно до п.п.5.1. вартість всіх доручених відповідачу за договором робіт визначається кошторисом, який є невід'ємною частиною Договору, і становить 300 000 грн.

Відповідно до п.п.6.1. договору виплата винагороди проводиться Розпорядником коштів (позивачем) після завершення робіт і підписання акту виконаних робіт за ф-2, протягом 10 днів.

          Як вбачається, відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 5 000 грн. 18.01.2008 року, тобто після подання позову. Отже, в цій частині необхідно припинити провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Судом встановлено, що позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 289 825 грн. по платіжному   дорученню № 853 від 29 грудня 2005 року.  Відповідач виконав замовлені роботи не в повному об'ємі: фактично роботи виконані на суму 232 632 грн., на суму 57 193 грн. роботи не були виконані, про що вказується у акті комплексної ревізії № 13-32/05 від 07.03.2007 року по результатах ревізії, проведеної контрольно-ревізійним відділом у Лисянському районі, та підтверджується  відповідачем у відзиві на позов і визнається представником відповідача  у судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) зобов'язання,  що виникає між  суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт  має право вимагати від зобов'язаної сторони  виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

    Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких,  які йому не суперечать.        

      Відповідно до статей  193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530  Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк  відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства;  одностороння відмова від зобов'язання  не допускається,  якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.    

           Відповідно до пункту 7.2. договору  відповідач зобов'язався виконати  роботу до 31.12.2005 року.  Однак, як встановлено судом,  свої зобов'язання за договором не виконав, незважаючи на отримання коштів в повній сумі.

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого)  без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.  Особа зобов'язана повернути майно і тоді,  коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.  

В  частині 2 статті 1212 ЦК України вказано, що положення цієї глави застосовуються  незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно пункту 3 частини 3 вказаної статті  положення цієї глави застосовуються також до вимоги про повернення виконаного однією із сторін  у зобов'язанні.    

Суд прийшов до висновку, що позивач довів і належними доказами підтвердив факт  утримання відповідачем коштів в сумі 37 318 грн. без достатньої правової підстави. Отже,  за викладених  обставин позов підлягає до задоволення у  неповернутій сумі 37 318 грн.            

    На підставі ст. 49 ГПК України  з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 424 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Виходячи з викладеного, керуючись  п. 1-1 ст. 80,  ст. ст. 49, 82-85  ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          1.  Припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення  коштів в сумі 5000 грн.

          2. Стягнути із приватного підприємства „Гарант-Інвест” (19300, Черкаська область,  смт. Лисянка, вул. Київська, 86, ідентифікаційний код 32009782) на користь  Лисянської селищної ради  (19300, Черкаська область, смт. Лисянка, площа Миру, 30,  ідентифікаційний номер 26424996) кошти  в сумі 37 318 грн., 424 грн. витрат на сплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Рішення може бути оскаржене до Київського  міжобласного апеляційного  господарського суду.

Суддя                                                                                               А.Д.Пащенко

          Рішення підписане суддею  04.02.2008 року