Рішення

від 25.01.2008 по справі 5020-9/004

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/004

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"25" січня 2008 р. справа № 5020-9/004

За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м.Севастополь, вул.Луначарского, 5)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида»(99011, м.Севастополь вул.М.Крилова, 8-А)

про звільнення приміщення

Суддя Рибина С.А.

Представники сторін:

позивача  –Сарахман С.О., начальник відділу, довіреність б/н від 10.01.2008

відповідача –Воронцова В.В., директор, паспорт АР 130224, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі

Семенова С.М., представник, довіреність б/н від 14.01.2008

Суть спору:

          Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида»про зобов'язання звільнити  вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 251,6 кв.м. у будинку гуртожитку, розташованому за адресою: м. Севастополь, М.Крилова, 8-А, та передати їх за актом приймання-передачі позивачеві.

          Відповідач позовні вимоги не визнає, письмовий відзив на позов не надав, в судових засіданнях усно пояснив, що вимоги позивача вважає безпідставними, оскільки відповідач має переважне право на продовження договору оренди на новий строк.

          Згідно ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України, судом у судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення по справі надавалися ними російською мовою.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з  22.01.2008 до 25.01.2008.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача й відповідача, суд

встановив:

31.10.2006 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради  та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантида»був укладений договір оренди  № 279-06, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв нерухоме майно –вбудовані нежитлові приміщення житлового п'ятиповерхового будинку гуртожитку, загальною площею 251,6 кв.м, розташовані за адресою: м. Севастополь,  вул. М.Крилова, 8-А.

Актом прийому - передачі орендованого майна від 31.10.2006 об'єкт оренди був переданий відповідачу.

Згідно п.1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування майно, вартість якого згідно Акту оцінки вартості від 30.09.2006 – 223750,0 грн.

Згідно п.1.2 орендоване приміщення буде використовуватися під бар, більярд (ігровий зал).

Згідно п.7.1 Договору, строк договору оренди визначений сторонами до 02.10.2007.

07.09.2007 позивач звернувся до відповідача із заявою про пролонгацію договору оренди строком на 5 років, до 02.10.2012 (вх. № 5716 від 11.09.2007).

16.10.2007 (вих. № 3496) відповідач повідомив позивача про припинення договору оренди № 279-06 від 31.10.2006 у зв'язку із закінченням строку та просив повернути орендоване майно.

20.11.2007 (вих. № 3589) відповідач повідомив позивача про те, що його заяву про продовження договору розглянуто міською комісією з оренди комунального майна двічі: 09.10.2007, 06.11.2007 (протоколи №№ 13(9)-07, 15(11)-07), і було ухвалене рішення відмовити в продовженні договору оренди з позивачем.

Враховуючи відсутність з боку відповідача дій по поверненню майна, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003, п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України,  Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України застосовуються до цивільних правовідносин, що виникли після набрання даними кодексами чинності, тобто після 01.01.04.  

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.04, тому при розгляді спору суд керується  Цивільним кодексом України  в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Відповідно до положень статей 525, 526  Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється у випадку закінчення строку його дії.

Пунктом 7.5. Договору оренди, сторони передбачили, що договір припиняється, зокрема, у випадку закінчення його строку.

Згідно ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідач у встановлений законом строк направив позивачу заяву про припинення договору оренди та потребував  повернення майна, що підтверджується листом відповідача від 16.10.2007 р. (вих.№3496) і описом вкладення, які додані до  матеріалів справи.

Зі змісту статей 1, 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та статті 764 Цивільного кодексу України  випливає, що після закінчення строку договору  оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який він укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим господарським судом України у постанові від 14.11.2007 по справі № 20-11/193.

На підставі вищевикладеного, договір оренди № 279-06 є припиненим з 02.10.2007 у відповідності до вимог п. 7.5 Договору, частини першої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

У відповідності із ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно п.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до умов Договору (п. 2.5, 4.12) орендар зобов'язаний повернути орендоване майно протягом одного тижня з моменту припиненні дії договору оренди.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних  доказів продовження договору на новий строк або укладення нового договору.

На підставі вищевикладеного, суд визнав такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача звільнити та повернути йому вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 251,6 кв.м. у будинку гуртожитку, розташованому за адресою: м. Севастополь, М.Крилова, 8-А.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

1.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантида»(99011, м. Севастополь вул. М.Крилова, 8-А, код 22287491, р/р 26009037678502 в АКІБ УкрСиббанк м. Харків, МФО 315005) звільнити вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 251,6 кв.м. у п'ятиповерховому будинку гуртожитку, розташованому за адресою: м. Севастополь, вул. М.Крилова, 8-А, та передати їх за актом приймання-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код 25750044, р/с № 37188003000416  в УГК у м. Севастополі, МФО 824509).

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида»(99011, м. Севастополь вул. М.Крилова, 8-А, код 22287491, р/р 26009037678502 в АКІБ УкрСиббанк м. Харків, МФО 315005) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код 25750044, р/с № 37188003000416  в УГК у м. Севастополі, МФО 824509) судові витрати в розмірі 203,0 грн., в тому числі 85,0 грн. –витрати на сплату державного мита та 118,0 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                          С.А.Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано 30.01.2008                                 

Розсилка:

ТОВ «Атлантида»:  99011, м. Севастополь вул. М.Крилова, 8-А

Фонд комунального майна СМР: 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5