Постанова

від 24.12.2010 по справі 2а-28216/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 24 грудня 2010 р.                                                             справа № 2а-28216/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:   

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Буряк І. В.

при секретарі          Беспалько Г.Г.

за участю представників сторін:                    

позивача:          не з’явився

відповідача:                                                  не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву          Державної податкової інспекції у Новоазовському районі Донецької області

до          Державного підприємства «Макіїввугілля»

про                    стягнення податкового боргу з податку на прибуток

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Новоазовському районі Донецької області (надалі – позивач, ДПІ у Новоазовському районі) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» (надалі – відповідач, ДП «Макіїввугілля») про стягнення податкового боргу відособленого підрозділу Дитячого оздоровчого табору «Зірочка» Державного підприємства «Макіїввугілля» з податку на прибуток підприємств у сумі 235 046,00 грн.

Позов мотивовано наявністю у відособленого підрозділу оздоровчого табору «Зірочка» Державного підприємства «Макіїввугілля» податкового боргу по самостійно узгодженому податковому зобов’язанню з податку на прибуток підприємств, що підлягає примусовому стягненню.

Представник позивача у судове засідання від 24.12.2010р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідач подав заяву про повне визнання позовних вимог у якій зазначив клопотання про розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Представник відповідача у судове засідання від 24.12.2010р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ДП «Макіїввугілля» подало до ДПІ у Новоазовському районі уточнюючий  розрахунок податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за три квартали 2010р. відносно відособленого підрозділу Дитячого оздоровчого табору «Зірочка», якою визначило суму податку, яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки у розмірі 223 853,00 грн. та визначило суму штрафу від суми недоплати у розмірі 11 193,00 грн.

Копія зазначеного розрахунку наявна у матеріалах справи.

Також, у матеріалах справи наявні копії корінців першої податкової вимоги від 20.11.2008р. № 1/219 та другої податкової вимоги від 14.01.2009р. №2/23, які отримані відповідачем 12.12.2008р. та 17.01.2009р. відповідно, пор що зазначено у повідомленнях пор вручення поштового відправлення

До судового засідання відповідачем надана заява про повне визнання позовних вимог.

Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає вказану заяву до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.5.1. ст 5. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 вказаного Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 ст. зазначеного Закону для подання податкової декларації.

Згідно абзацу першому пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 зазначеного Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно п. п. 3.1.1. п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» передбачено, що податкові органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно довідки № 72, станом на 25.11.2010р.  відособлений підрозділ оздоровчого табору «Зірочка» Державного підприємства «Макіїввугілля» має заборгованість з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 256 687,79 грн., у тому числі пеня 333,55 грн.

Із заяви заяву від 22.12.2010р. № 08-81/682 вбачається, що відповідач визнає наявність у нього податкового боргу по податку на прибуток підприємств у розмірі 235 046,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Таким чином відповідач має податковий борг з податку на прибуток підприємств за уточнюючим  розрахунком податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за три квартали 2010р. відносно відособленого підрозділу Дитячого оздоровчого табору «Зірочка» у розмірі 235 046,00 грн., що підлягає примусовому стягненню.

Враховуючи викладене, суд вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Державного підприємства «Макіїввугілля» про визнання позовних вимог Державної податкової інспекції у Новоазовському районі Донецької області прийняти.

2. Позов Державної податкової інспекції у Новоазовському районі Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, Донецька область, м. Макіївка, пл. Радянська, б.2; код ЄДРПОУ 26391073) суму податкового боргу відособленого підрозділу Дитячого оздоровчого табору «Зірочка» Державного підприємства «Макіїввугілля» по сплаті податку на прибуток в розмірі 235 046 (двісті тридцять п’ять тисяч сорок шість) гривень, рахунок № 31119002700314 МФО 834016 ГУДКУ в Донецькій області, банк одержувач УДК у Новоазовському районі, ОКПО 34686825  .

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

4.  Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 24 грудня 2010 року, повний текст виготовлено 27 грудня 2010 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                      Буряк І. В.