Постанова

від 13.01.2011 по справі 2а-6336/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2011 року

м. Полтава

Справа № 2а-6336/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кукоби О.О.,

при секретарі  – Стемковській О.О.,  

за участю:

представника позивача - Василевської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області до Приватного підприємства "Плазма-плюс" про стягнення боргу за рахунок активів, -

В С Т А Н О В И В:

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області 07 грудня 2010 року звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Плазма-плюс" про стягнення боргу в сумі 2 851 грн. 38 коп. за рахунок активів.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на той факт, що за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 2 851 грн. 38 коп., в тому числі, по податку на прибуток - в розмірі 338 грн. 06 коп., по податку на додану вартість - в розмірі 2 513 грн. 32 коп., який підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився.

Повістка про виклик до суду та копії ухвал в адміністративній справі направлялись відповідачу на адресу згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Поштове направлення двічі повернуто до суду з відміткою працівника пошти "адресат вибув".

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки та за наявними в справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню  з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Плазма-плюс" 12 квітня 1999 року зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, номер запису у журналі обліку реєстраційних справ (а.с. 9). З 22.04.1999 року відповідач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ (а.с. 10) та згідно Закону України “Про систему оподаткування” є платником податків і зборів, передбачених зазначеним Законом.

Відповідно до Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов‘язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Працівниками Кременчуцької ОДПІ 19.09.2008 року проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності ПП "Плазма-плюс", за результатами якої складено акт перевірки № 236 від 19.09.2008 року.

На підставі вказаного акту перевірки податковою інспекцією винесено податкове повідомлення - рішення від 29.09.2008 року № 0011661501/0/2996, яким до відповідача за порушення п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 340 грн.

Також, згідно актів Кременчуцької ОДПІ № 270/Р/15-322 від 04.09.2008 року (а.с. 30),    № 368/Р/15-322 від 25.11.2008 року (а.с. 32), № 140/Р/15-322 від 25.06.2009 року (а.с. 28),                   № 167/Р/15-322 від 20.07.2009 року (а.с. 26) встановлено порушення відповідачем п. п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

На підставі вказаних актів перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення:

- № 0009191502/0/2793 від 15.09.2008 року про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання декларацій в розмірі 680 грн. (а.с. 31);

- № 0011101502/0/3629 від 28.11.2008 року про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання декларацій в розмірі 510 грн. (а.с. 33);

- № 0003121502/0 від 26.06.2009 року про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання декларацій в розмірі 1190 грн. (а.с. 29);

- № 0003741502/0/2409 від 21.07.2009 року про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання декларацій в розмірі 170 грн. (а.с. 27).

Зазначені податкові повідомлення - рішення в порядку адміністративного узгодження відповідачем оскаржено не було.

Згідно даних зворотного боку облікової картки платника податків за відповідачем станом на день розгляду справи рахується заборгованість по податку на прибуток - в розмірі 338 грн. 06 коп. та по податку на додану вартість - в розмірі 2 513 грн. 32 коп.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. Кременчуцькою ОДПІ винесено першу податкову вимогу № 1/1144/1122 від 04.11.2008 року (а.с. 18), яку направлено відповідачу поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У зв'язку із поверненням поштового відправлення з відміткою пошти "адресат вибув", перша податкова вимога розміщена на дошці оголошень, про що складено акт від 04.12.2008 р. № 40 (а.с. 20) та винесено другу податкову вимогу № 2/1/1 від 08.01.2009 року (а.с. 18), яку направлено відповідачу поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У зв'язку із поверненням поштового відправлення з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", друга податкова вимога була розміщена на дошці оголошень, про що складено акт № 3 від 09.02.2009 року (а.с. 19).

Доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку зазначених податкових вимог відповідач не надав.

Відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Податкове зобов’язання та податковий борг згідно п. п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі –Закон № 2181-ІІІ) є зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п. 5.4 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки,  визначені цією  статтею,  визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Відповідно до частини першої статті 218 ГК України зазначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно до частини другої статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відтак, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача, оскільки  Приватним підприємством "Плазма-плюс" було вчинено правопорушення у сфері господарювання, що є підставою, для застосування господарсько-правової відповідальності.

Доказів, щодо погашення заборгованості відповідачем та вжиття усіх залежних від нього заходів, для недопущення порушень, суду не було надано.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Кременчуцької ОДПІ про стягнення з ПП "Плазма-плюс" боргу в сумі 2 851 грн. 38 коп. за рахунок активів обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області до Приватного підприємства "Плазма-плюс" про стягнення боргу за рахунок активів задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Плазма-плюс" (код ЄДРПОУ 30385534, вул. Шевченка, 32, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) на р/р 31111029700008, одержувач: УДК у м. Кременчуці, код за ЄДРПОУ: 34698778, банк одержувача: ГУДК України у Полтавській області, МФО 831019 заборгованість по податку на додану вартість в сумі 2 513 грн. 32 коп. (дві тисячі п’ятсот тринадцять гривень тридцять дві копійки).

Стягнути з Приватного підприємства "Плазма-плюс" (код ЄДРПОУ 30385534, вул. Шевченка, 32, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) на р/р 31119009700008, одержувач: місцевий бюджет м. Кременчук, код за ЄДРПОУ: 34698778, банк одержувача: ГУДК України у Полтавській області, МФО 831019 заборгованість по податку на прибуток в сумі 338 грн. 06 коп. (триста тридцять вісім гривень шість копійок).          

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2011 року.

          Суддя                                                                                          О.О. Кукоба