Постанова

від 17.12.2010 по справі 2а-11828/10/15/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.12.10

Справа №2а-11828/10/15/0170

   (17:31)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л. , при секретарі Маляр К.В. за участю:

представників позивача – Зубков О.О., Мананкова В.В.,

представника відповідача - Чечель Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом Приватного підприємства "Ялтинський зоопарк "Казка" 

до  Кримської митниці 

про скасування рішення та спонукання до виконання певних дій

Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулося з адміністративним позовом Приватне підприємство "Ялтинський зоопарк "Казка" (далі позивач) до Кримської митниці (далі – відповідач) про скасування рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товару № 600000006/2010/050007/1 від 21.08.2010 року; зобов’язання Кримську митницю визначити митну вартість товару за ціною угоди про товари, що імпортуються (метод 1), у розмірі 1000,00 доларів США, що складає 7890,00 гривень; зобов'язання Кримську митницю повернути позивачу надмірно сплачену суму обов’язкових платежів у розмірі 10257,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно контракту №UKR/SA – 04/2010 від 05.02.2010 року позивач придбав білих левів у кількості двох голів у підприємства – продавця – AFRICAN ANIMALS (T) LTD Zoo Park. Для митного оформлення вантажу відповідачу булла надана вантажна митна декларація № 600050002/2010/000174, у якій була вказана загальна вартість товару згідно інвойсу у розмірі 1000 доларів США, що складає 7890,00 гривень. Не погодившись з заявленою митною вартістю товару, відповідачем була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації. 21.08.2010 року Кримської митницею прийнято спірне рішення про визначенні митної вартості товару по резервному 6 методу відповідно до цінової інформації єдиної системи державної митної служби. Позивач вважає безпідставним застосування відповідачем під час здійснення контролю за митним оформленням товарів, що переміщуються через митний кордон України, для визначення митної вартості шостого (резервного) методу, за наявності поданої вантажної митної декларації з застосуванням визначення митної вартості за ціною договору (ціна операції), тобто за першим методом. Позивач вказує на те, що він у вантажній митній декларація № 600050002/2010/000174  від 11.08.2010р. вірно визначив митну вартість товару, в повній відповідності із Митним кодексом України, оскільки товар був поставлений виробником товару.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.10.2010 року було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

На підставі повідомлення № 05/1-7591-10 від 16.11.2010 р., з урахуванням вимог ст.60 КАС України, в адміністративну справу вступила прокуратура Автономної республіки Крим з боку відповідача.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, з підстав, зазначених в позовної заяві, надали пояснення по суті спору.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що під час здійснення  контролю за правильністю визначення митної вартості товару було перевірено подану для  митного оформлення ВМД, але у зв’язку з виникненням сумніву щодо заявленої митної вартості товару та після перевірки відповідності заявленої митної вартості ціновій інформації ЄАІС ДМСУ було з'ясовано, що митна вартість заявленого товару відрізняється  від  цінової інформації ЄАІС ДМСУ. Крім того, згідно з наказом Держмитслужби України від 20.04.2005 року №314, у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 був зроблений запит №39 від 11.08.2010 року, на зворотному боці якого зазначено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Документи, надані митним брокером для підтвердження заявленої митної вартості, не містили достатньої інформації щодо підтвердження заявленої митної вартості товару. В зв'язку з цим, при визначенні митної вартості Кримською митницею було застосовано метод № 6 (резервний).

В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.31-33) та додаткові заперечення (а.с.66-68).

Вислухавши пояснення представників позивача, представника відповідача,  дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

                                                   ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1  статті 3 КАС України  дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює  владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд зазначає, що у пункті 17 частини 1 статті 1 Митного кодексу України митні органи визначено як спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено  безпосереднє здійснення митної справи.

Отже, органи митної служби, в даному випадку Кримська митниця, є суб’єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Кримської митниці є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання  протиправними та скасування рішення про визначення митної вартості товарів, суд зобов’язаний перевірити, чи прийнято рішення на підставі закону, у межах повноважень та у спосіб передбачений законом.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 22291819, державну реєстрацію якої проведено Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 28.12.2009 року (а.с. 24).

Згідно контракту №UKR/SA – 04/2010 від 05.02.2010 року позивач придбав білих левів у кількості двох голів у підприємства – продавця – AFRICAN ANIMALS (T) LTD Zoo Park. Відповідно до умов контракту №UKR/SA – 04/2010 від 05.02.2010 року ціна контракту складає 1000 доларів США, в тому числі до ціни контракту включені: вартість двох тварин, карантин, транспортні клітки, вартість всіх необхідних документів і перевезення до кордону України – CPT Kiev (а.с.10-11).

11.08.2010 року ПП "Ялтинський зоопарк "Казка" до Кримської митниці була подана вантажна митна декларація № 600050002/2010/000174  для здійснення митного контролю та митного оформлення двох білих левів, про що свідчить відмітка митниці "Під митним контролем з 06.08.2010 року" на декларації.

У графі 45 декларації митної вартості позивачем була заявлена (задекларована) митна вартість живих тварин – білих левів у розмірі 7890,00 гривень, яка була визначена за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

При митному оформлені левів білих з метою забезпечення єдиних підходів до справляння обов'язкових платежів під час імпортування товарів на митну територію України при формуванні й контролі бази оподаткування цих товарів, а також забезпечення ефективного контролю за правильністю визначення їх митної вартості до відділу контролю митної вартості та класифікації товарів надійшов запит №39 від 11.08.2010 року щодо правильності визначення митної вартості тварин, на зворотному боці якого зазначено про необхідність декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару згідно з наказом Держмитслужби України від 20.04.2005 року №314 та Постановою Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006 року (а.с.35).

Відділом контролю митної вартості та класифікації товарів відповідача з декларантом була проведена процедура консультацій згідно ст.ст. 266, 267 Митного кодексу України з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості, про що свідчить відповідний запис старшого інспектора ВКМВ та КТ Тиха М.В. з зазначенням дати, прізвища та поставлення підпису (зворотна сторона а.с.35).

В ході консультації для підтвердження заявленої митної вартості представникам Позивача було запропоновано надати додаткові документи,  які вимагалися митним органом відповідно до п.11 ПКМУ від 20.12.06 № 1766, а саме: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) фірми-виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копію вантажної митної декларації країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат походження товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини; договір про перевезення, транспортні та страхові документи.

Позивачем були надані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару: лист ТПП Криму 3195-108-13 від 13.08.2010 року, довідка про постановку на баланс підприємства від 15.08.2010 року, фітосанітарний сертифікат країни експортеру №97092В від 02.08.2010 року, контракти та інвойси, про що зазначено на зворотному боці запиту №39 від 11.08.2010 року.

21.08.2010 року Відповідач прийняв рішення № 600000006/2010/050007/1 про визначення митної вартості товару за резервним методом відповідно до ст. 273 Митного кодексу України за ціною 3750 доларів США за одного лева, загальна митна вартість склала 7500 доларів США. При цьому митний орган використовував наявну цінову інформацію, яка існує у ЄАІС ДМСУ, щодо попередніх митних оформлень білих левів позивачем (а.с.7).

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600050002/0/00004 від 21.08.2010 року Кримською митницею було відмовлено у митному оформленні товарів за вантажною митною декларацією № 600050002/2010/000174 від 11.08.2010 року з таких причин:ст. 90 МК України неможливість внесення змін декларантом у гр. 12.45 ВМД згідно рішення про визначення митної вартості товарів від 21.08.2010 року №600000006/2010/050007/1, наданій згідно вимог ст. 265, 266,273 МКУ, ПКМУ від 20.12.2006 року №1766, наказу ДМСУ від 20.04.2005 року №314 (а.с.8).

Рішенням Кримської митниці від 21.08.2010 року № 600000006/2010/050007/1 про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) була визначена митна вартість двох білих левів на підставі ст. ст. 264, 265, 266, 273 Митного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 року №339, Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766, цінової інформації ЄАІС, що вбачається з самого рішення Кримської митниці №600000006/2010/050007/1 від 21.08.2010 року, та склала 7500 доларів США.

Як зазначає позивач,  враховуючи специфіку товару – живи тварини, 27.08.2010 року він вимушений був надати Кримської митниці вантажну митну декларацію №600050002/2010/000196, в який митна вартість була визначена відповідно до рішення Кримської митниці №600000006/2010/050007/1 в розмірі 7500 доларів США, що складає 59175,00 грн.

При цьому Позивачем були сплачені митні збори, мито та податок на додану вартість виходячи з митної вартості, визначеної митним органом, та зазначеної у новій вантажній митній декларації.

В результаті подання ВМД із зазначенням митної вартості, визначеної митним органом за ціною на ідентичні товари, та сплати митних зборів, мита та податку на додану вартість виходячи з митної вартості, визначеної митним органом, Відповідачем була визнана митна вартість та здійснено митне оформлення двох білих левів за вантажною митною декларацією.

Однак, не погодившись з визначеною відповідачем митною вартістю імпортованого товару, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду, оскільки вважає що ним відповідачу подані всі передбачені законодавством та необхідні для оформлення товару документи, які підтверджують задекларовану митну вартість та у відповідача відсутні підстави для визначення митної вартості товару з використанням цінової інформації ЄАІС.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позивних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбулі до Митного кодексу України цей кодекс спрямований на забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 7 Митного кодексу України встановлено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної   справи.    Таким   чином,   законодавцем   підкреслюється, що правовідносини в галузі митної справи регулюються нормативно-правовими актами, які містять положення з питань митної справи.

За приписами ст.1 Митного кодексу України, митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи. Тобто, відповідно до Указу Президента 1145/96 від 29.11.1996 р. Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади, а регіональні митниці, митниці також є митними органами в галузі митної справи.

Згідно ст.259 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, це їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до ст.264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2 ст.265 Митного кодексу України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Митного кодексу України порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України (далі - товари), подання декларантом відомостей для її підтвердження встановлені Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. N 1766 (далі Порядок).

Пунктом 7 зазначеного Порядку визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару;копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Виходячи з наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що посадови особи Кримської митниці мають повноваження щодо вимагання від декларантів додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів. Суд також зазначає, що це не тільки право, та і обов’язок митного органу, оскільки митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, на законну вимогу митниці позивач надав наступні документи: лист ТПП Криму 3195-108-13 від 13.08.2010 року, довідка про постановку на баланс підприємства від 15.08.2010 року, фітосанітарний сертифікат країни експортеру №97092В від 02.08.2010 року, контракти та інвойси.

Виходячи з встановлених судом обставин, враховуючи надані представниками позивача та відповідача докази, суд дійшов висновку, що будь-яких додаткових документів на підтвердження митної вартості двох білих левів, позивач не надав.

Частиною 2 статті 265 Митного кодексу України встановлено, що разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Перевіряючи правомірність застосування відповідачем шостого (резервного) методу, суд зазначає наступне.

Проаналізував обставини справи суд дійшов висновку, що метод №2 - за ціною договору щодо ідентичних товарів неможливо застосувати  у зв'язку із тим, що відповідно до ст. 268 Митного кодексу України при визначенні митної вартості товару за другим методом за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна походження; 4) виробник. Як встановлено судом, два білих лева, які була поставлені у 2009 році, не мають однакові ознаки з оцінювальним товаром, в тому числі такі, як фізичні характеристики; країна походження; виробник. З тих же підстав не можливо застосувати метод № 3 - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, оскільки біли леві, які поставлені у 2009 році року не має однакові ознаки з оцінювальним товаром, у тому числі такі, як: якість та репутація на ринку; країна походження; виробник. Метод №4 - на основі віднімання вартості, та метод №5 - на основі додавання вартості (обчислена вартість), неможливо застосувати у зв'язку із відсутністю інформації щодо витрат на виробництво (утримання).

Згідно до ст. 273 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 Митного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями ст. 273 Митного кодексу України, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Відповідно до ст. 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка завезеного товару для митних цілей повинна бути заснована на дійсній вартості завезеного товару, що підлягають обкладанню митом, або аналогічного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках. Під "дійсною вартістю" повинна розумітися ціна, за якою під час і в місці, визначених законодавством країни-імпортера, такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. У тім ступені, у якій кількість такого або аналогічного товару за окремою угодою впливає на ціну, ціна, що підлягає розгляду, повинна одноманітно зіставлятися або (I) з порівнянними кількостями або (II) з кількостями, не менш сприятливими для імпортера, чим ті, у яких більший обсяг товару продається при торгівлі між країнами-експортерами й імпортерами. Коли дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту цього ж параграфа, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такого ступеня, що може бути встановлений.

Виходячи з встановлених судом обставин та наведених норм законодавства, суд вважає, що у зв'язку з обґрунтованими сумнівами у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості (не надані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, митна вартість двох білих левів, які були ввезені у 2009 році, (митна вартість яких визначена за шостим (резервним) методом та складала 7500 доларів США, що підтверджується ВМД 600050000/9/000104), згідно з ціновою інформацією вища, ніж заявлена, велика вартість авіаперевезення за маршрутом, специфіку предмету контракту – живі тварини рідкої породи, включення до ціни контракту (1000 доларів США) вартість двох білих левів, карантину, транспортних кліток, всіх необхідних супровідних документів і перевезення до кордону України – CPT Kiev) та при відсутності будь-яких додаткових документів, які підтверджують митну вартість живих тварин, митниця обґрунтовано застосувала не перший, а шостий метод визначення митної вартості товару.

Посилання представника позивача на відсутність нормативного обґрунтування використання відповідачем цінової інформації ЄАІС ДМСУ для визначення митної вартості товару суд вважає безпідставним, оскільки відповідно до приписів ст. 265 Митного кодексу України митниця для визначення митної вартості товару може використовувати у тому числі цінову інформацію щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до Закону України  "Про інформацію" від 02.10.1992 N 2657-XII під інформацією розуміється документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" від 18.02.1992 N 2132-XII визначає інформацію як відомості в будь-якій формі та вигляді, на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відеофільми, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості. Цивільний кодекс України передбачає, що інформація - документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Отже, враховуючи зазначені нормативно правові акти, суд вважає, що відповідач правомірно застосував інформацію про визначення митної вартості товару, зазначену у ЄАІС ДМСУ.

Таким чином, підстав для визнання рішення Кримської митниці  №600000006/2010/050007/1 від 21.08.2010 року щодо визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) протиправним та його скасування, суд не вбачає, а відтак не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов’язання Кримську митницю визначити митну вартість товару за ціною угоди про товари, що імпортуються (метод 1), у розмірі 1000,00 доларів США, що складає 7890,00 гривень; зобов'язання Кримську митницю повернути позивачу надмірно сплачену суму обов’язкових платежів у розмірі 10257,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.  

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій та прийнятого рішення, а позовні вимоги ПП «Ялтинський зоопарк «Казка» не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.12.2010 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено у повному обсязі 22.12.2010 року

Керуючись ст.ст.  160-163 КАС України, суд  

                                                            ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                          Тоскіна Г.Л.