Постанова

від 04.02.2008 по справі 19/282 (10/86)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/282 (10/86)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2008                                                                                   Справа № 19/282 (10/86)  

  Дніпропетровський  апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  

головуючий  Головко В.Г. - доповідач

судді:   Павловський П.П.,  Чус О.В.

секретар:  Корх К.В.   

за участю представників сторін:

від позивача –Балута Д.Ю., довіреність від 22.01.2008р.

від відповідача –не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства „Центральний ринок м. Дніпродзержинська” Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  20.12.2004р.  у справі №19/282(10/86)

за позовом дочірнього підприємства „Центральний ринок м.Дніпродзержинська” Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, м.Дніпродзержинськ    

до  приватного підприємства „Уніон”, м.Дніпродзержинськ

про  стягнення 15499,41грн.

            В С Т А Н О В И В:

            Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2004 року у справі №19/282(10/86) (суддя Петренко І.В.) в задоволені позовних вимог дочірнього підприємства „Центральний ринок м.Дніпродзержинська” Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств до приватного підприємства „Уніон” про стягнення 15499,41грн. відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати як прийняте з порушенням норм процесуального права, невідповідністю виводів, викладених в рішенні обставинам справи та при неповному з'ясуванні обставин справи, посилаючись на наступне:

-          судом проігноровані норми ЗУ „Про підприємства в Україні” (якій діяв на момент існування спірних відносин), постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2003р. по справі №Н10/29, які свідчать, що дочірнє підприємство Дніпропетровської облспоживспілки „Центральний ринок м.Дніпродзержинська” є правонаступником  колективного підприємства „Центральний ринок м.Дніпродзержинська”;

-          необґрунтовано твердження суду стосовно недоведеності факту, що саме Дніпропетровська облспоживспілка була власником орендованого майна на момент укладання договору оренди №5 від 01.01.2001р., оскільки  суду було надано належним чином завірені копії рішення виконкому Дніпродзержинської міськради №99 від 03.04.2000р., свідоцтво на право власності приміщення павільйону квіти, згідно з яким власником орендованого майна є Дніпропетровська облспоживспілка;

-          в порушення вимог ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду, яким дію договору №5 від 01.01.2001р.  припинено після направлення листа №273 від 29.11.2002р., суд зазначає, що дію договору припинено 31.12.2001р.

-          не з'ясовано факт повернення відповідачем об'єкту оренди позивачу, оскільки приміщення не повернуто по теперішній час.

У відзив на апеляційну скаргу відповідач  просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Провадження у цій справі зупинялось до розгляду Верховним Судом України іншої, пов'язаною з нею, справи.

Після поновлення розгляду справи, представник відповідач двічі в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений за місцем державної реєстрації підприємства, тому суд вважає можливим розглянути скаргу у його відсутність за наявними в матеріалах справи документами.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи  апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.01.2001 р. між колективним  підприємством "Центральний ринок" (орендодавець)  і приватним підприємством "Уніон" (Орендар) був укладений договір № 5 оренди нежилих приміщень та торговельних площ, згідно з умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення (торговельну площу)  павільйон "Квіти" площею 168,5кв.м та прилеглу територію загальною площею 25,8кв.м на строк з 1 січня по 31 березня 2001р. (а.с.5-6 т.1).

Відповідно до ст.260 Цивільного кодексу УРСР, яка діяла на той час, у разі продовження користування майном після закінчення строку договору при відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважається поновленим на невизначений строк і кожна з сторін вправі в будь-який час відмовитись від договору, попередивши про це другу сторону за один місяць.

Наймодавець, тобто директор колективного підприємства "Центральний ринок" Ковальов, 14.11.2001р. надіслав директору фірми "Уніон" Євдокимову листа за № 210,  яким сповістив, що на виконання постанови облспоживспілки №134 від 07.05.2001р. договір оренди на 2002 р. укладатися не буде і просив звільнити приміщення  до 01.01.2002р.

В цей період постановою правління Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств №207 від 4.12.2001р. був затверджений статут дочірнього підприємства “Центральний ринок м. Дніпродзержинська”, яке визнано правонаступником колективного підприємства “Центральний ринок м. Дніпродзержинська” (а.с.41-49 т.1).

У зв'язку з тим, що орендоване приміщення відповідачем не було звільнене, дочірнє підприємство як правонаступник  звернулося з позовом про стягнення несплаченої орендної плати з травня 2002 по березень 2003р. в сумі 15499,41грн.

Під час розгляду спору господарський суд прийняв до уваги рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 29 квітня 2004р., яким визнані недійсними постанова правління Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств №207 від 4.12.2001р., статут дочірнього підприємства “Центральний ринок м.Дніпродзержинська” та скасована державна перереєстрація колективного підприємства  в  дочірнє підприємство “Центральний ринок м.Дніпродзержинська”. Ухвалою апеляційного суду від 15.11.2004р.  рішення суду першої інстанції залишено без змін (а.с.8, 35-36 т.2).

Відповідно до ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

У зв'язку з чим господарським судом в позові дочірньому підприємству “Центральний ринок м.Дніпродзержинська” було відмовлено.

Однак при розгляді скарги в апеляційному порядку позивач заявив клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду Верховним Судом України в касаційному порядку рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 29 квітня 2004р. та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.11.2004р. (а.с.84-86 т.2).

Аналогічне клопотання надавалося позивачем суду першої інстанції, але воно до уваги не прийнято.

Ухвалою від 5.04.2005р. провадження у справі №19/282(10/86) було зупинено до розгляду Верховним Судом України касаційна скарга Дніпропетровської облспоживспілки на зазначені судові рішення.

Верховний Суд України ухвалою від 11.05.2006р. скасував рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 29 квітня 2004р. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.11.2004р., а справу направив на новий розгляд.

При новому розгляді справи позивач змінив свої позовні вимоги, тому ухвалою господарського суду від 25.09.2007р. провадження у справі №39/441-07 було припинено. Зазначена ухвала в установленому порядку не оскаржена.

Про будь-які інші судові рішення з цього приводу позивачу нічого невідомо, що підтвердив його представник у судовому засіданні.

Отже суд апеляційної інстанції виходить з того факту, що позивач зареєстрований як юридична особа в установленому законом порядку і він має безпосереднє відношення до спірного майна, переданого в оренду.

Це підтверджується рішенням виконкому Дніпродзержинської міської ради від 3.04.2000р, статутом ДП “Центральний ринок м.Дніпродзержинська” Дніпропетровської облспоживспілки та актом прийому-передачі майна (а.с.15-16 т.2, 41-49 та 98-101 т.1).

Більш того, ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 вересня 2004р. скасовано рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 22.12.2003р. (а.с.127-128 т.1, 31-33 т.2).

Виходячи з того, що позивач є правонаступником колективного підприємства “Центральний ринок м.Дніпродзержинська” і майно передано йому засновником в оперативне управління, ним правомірно поставлено питання щодо сплати орендної плати за час користування відповідачем спірним приміщенням.

Відповідно до ст.3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно умов договору Орендар прийняв на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати в сумі 1263,75грн. на місяць та експлуатаційних витрат в розмірі 27,87грн. (п.4.3, 4.6 Договору).

За п.4.9 договору оренди у разі закінчення дії цього договору орендна плата сплачується Орендарем по день фактичної здачі приміщення.

Орендні платежі вносились відповідачем з січня 2001 по квітень 2002р., що підтверджується відповідними документами банківського та бухгалтерського обліку (а.с.10-24 т.1).

Відповідно до розрахунку  позивача заборгованість відповідача з орендної плати за січень 2002р. склала 1291,62грн., з травня 2002 по березень 2003р. –14207,79грн., а всього 15499,41грн. (а.с.9 т.1).

Згідно ст.162 Цивільного кодексу УРСР, яка діяла на той час, одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за виключенням випадків, передбачених законом.

Доказів щодо повернення приміщення до березня 2003р. та сплати орендних платежів відповідач не надав, а його посилання у відзиві на апеляційну скаргу на недійсність правочину є безпідставним.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 15499,41грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду підлягає скасування відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати слід покласти на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

          П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу дочірнього підприємства „Центральний ринок м.Дніпродзержинська” Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств задовольнити.

          Рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2004 року у справі №19/282(10/86) скасувати.

          Стягнути з приватного підприємства „Уніон” (код 21872031) на користь дочірнього підприємства „Центральний ринок м.Дніпродзержинська” Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств (код 01557868) заборгованість з орендної плати в сумі 15499,41грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 154,99грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. та мита за перегляд справи в апеляційному порядку в сумі 77,5грн.

          Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий                                                                             В.Г.Головко

Судді:                                                                                        П.П.Павловський

                                                                                                  О.В.Чус