Постанова

від 01.02.2008 по справі 49/169-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

49/169-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2008 р.                                                           Справа № 49/169-07

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В.Я., судді Гончар Т.В., Кравець Т.В.

при секретарі  Андросовій О.В.

за участю представників сторін:

позивача – Єфімової М.О. ( дов. № 155юр від 27.12.2004 р.),

відповідача –Кадєєва К.М. ( дов. № 85/825 від 08.10.2007 о.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу  (вх. № 2905 Х/2-6) відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе»на рішення господарського суду Харківської області від 13.07.07 р.  по справі № 49/169-07.

за позовом – Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків

до  Відкритого акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе», м. Харків

про стягнення 1193341,86 грн.

встановила:

05.04.2007р. Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе»заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 1193341,86 грн., з яких сума боргу за невиконання договірних обов'язків складає –955361,44 грн., пеня –89421,82 грн., три відсотки річних –31049,20 грн., інфляційні витрати –117509,40 грн.

У судовому засіданні господарського суду 04.07.2007 р. представник позивача зазначив про ведення взаємозаліків зустрічних однорідних вимог на суму основного боргу, просив суд стягнути з відповідача пеню, інфляційні витрати та три відсотки річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.07.2007р. (суддя Кононова О.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з  ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе»на користь КП «Харківські теплові мережі»117509,40 грн. інфляційних витрат та 31049,20 грн. трьох відсотків річних,11039,20 грн. витрат по сплаті державного мита та 109,16 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. В частині заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 955361,44 грн. провадження по справі припинено. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2007 р. по даній справі у частині стягнення інфляційних витрат за період з 28.12.2005 р. по 30.11.2006 р. у розмірі 104134,35 грн., трьох відсотків річних за період з 28.12.2005 р. по 30.11.2006 р. у розмірі 21626,46 грн. та прийняти  нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у цій частині, оскільки вважає його прийнятим з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 33,34,43 ГПК України. При цьому, апелянт посилається на те, що між позивачем та комунальними  підприємствами відповідних районів м. Харкова (далі Нові кредитори) 25.12.2005 р. було укладено договори поступки права вимоги, відповідно до яких позивач уступив право вимоги частини боргу відповідача Новим кредиторам. 30.11.2006 р. договори поступки права вимоги були розірвані та право вимоги боргу перейшло до позивача. Отже, на думку апелянта, право вимоги стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних за період з 28.12.2005 р. по 30.11.2006 р. належало Новим кредиторам, а не позивачу. Проте, суд першої інстанції, приймаючи рішення в цій частині спору не перевірив чи не вимагали нові кредитори у відповідача сплату інфляційних витрат та трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та чи не задовольнив відповідач зазначені вимоги.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Харківської області по даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому, позивач повідомляє, що станом на 01.12.2005 р. внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем за спожиту теплову енергію за договором № 8203 від 0.11.2001 р., утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 6701157,49 грн. У період з 24.12.2005 р. по 28.12.2005 р. позивачем були укладені договори поступки права вимог, відповідно до яких позивач уступив право вимоги частини боргу відповідача на загальну суму 1376087,44 грн., що утворилась станом на 01.12.2005 р. за вищевказаним договором на постачання теплової енергії. 30.11.2006 р. частина договорів поступки права вимоги була розірвана. Отже, на думку позивача, право вимоги боргу в сумі 955361,44 грн., яка утворилась за період з травня 2005 р. по грудень 2005 року у відповідача знов перейшло до КП «Харківські теплові  мережі».

       Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2007 р. прийнято апеляційну скаргу ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе»до провадження та призначено її розгляд на 29.10.2007 р.

       Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2007 р. розгляд справи відкладено на 28.11.2007 р., у зв*язку з необхідністю витребування у сторін додаткових доказів та пояснень.

       Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2007 р. розгляд справи відкладено на 17.12.2007 р., у зв*язку з необхідністю викликати у судове засідання особисто керівника ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе»та розпорядника майна.

       Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2007 р. розгляд справи відкладено на 28 січня 2008 р., у зв*язку з тим, що сторонами не виконано умови ухвали апеляційного суду від 28.11.2007 р.

       28 січня 2008 року оголошено перерву до 31 січня 2008 року до 10-00 години.

       Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування  господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегією суддів    встановлено наступне.

01.11.2001 року між КП «Харківські теплові мережі»(Енергопостачальна організація) та ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе»(Споживач) був укладений договір № 82036 про постачання теплової енергії. Відповідно до умов договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану   теплову   енергію   за   встановленими   тарифами   (цінами)   в   термін передбачені договором.

Внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем за спожиту ним  теплову енергію  станом на 01.12.2005 р. утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 6701157,49 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки (а.с. 40 т.1).

У період з 24.12.2005 р. по 28.12.2005 р. позивачем укладені договори поступки права вимоги з комунальними житловими експлуатаційними підприємствами відповідних районів м. Харкова (а.с. 14-37 т.1) Відповідно до умов вказаних договорів, позивач уступив право вимоги частини боргу відповідача на загальну суму 1376087,4 грн., що утворилася станом на 01.12.2005 р. за договором про постачання теплової енергії № 8203 від 01.11.2001 р.

30.11.2005 року договори поступки права вимоги за №№ 091088 від 28.12.2005 року, № 091072 від 24.12.2005 року, № 091058 від 26.12.2005 року, № 091063 від 26.12.2005 року, № 091032 від 28.12.2005 року, № 091041 від 27.12.2005 року, № 091075 від 24.12.2005 року, № 091036 від 28.12.2005 року, № 091038 від 28.12.2005 року, № 091040 від 28.12.2005 року, № 091050 від 28.12.2006 року шляхом укладання відповідних додаткових угод були розірвані за згодою сторін (а.с. 42-52 т.1), про що 29.01.2007 р. відповідач був повідомлений листом № 79 від 25.01.2007 р. (а.с. 59 т.1).

Відповідно до умов статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, право вимоги боргу в сумі 955 361,44 грн., яка утворилась за період з травня 2004 р по 01.12.2005 р. у відповідача знов перейшло до КП "Харківські теплові мережі".

Як видно з матеріалів справи, листом КП «Харківські теплові мережі»вих. № 23-1581 від 26.04.2007 року, яким позивач повідомляє, що на підставі ст. 601 ЦК України здійснюється зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 941289,64 грн. та закривається заборгованість зобов'язання ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе»на суму 941289,64 грн., з яких 913556,85 грн. за теплову енергію відпущену за договором № 8203 від 01.11.2001 року. (а.с. 87 т. 2).

Згідно Угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 16. 05.2007 р. (а.с. 85 т.2) сторони домовились, що зобов'язання ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе»перед КП «Харківські теплові мережі»припиняються в односторонньому порядку заліком зустрічних однорідних вимог на загальну суму 117467,63 грн., в тому числі за теплову енергію, відпущену за договором № 8203 від 01.11.2001 року на загальну суму 110115,25 грн., у т.ч. ПДВ 20% -18352,54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами, а також відповідно частини 2 цієї ж статті, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Отже залік зустрічних однорідних вимог є односторонньою угодою, а тому її умови визначаються стороною, яка ініціює проведення взаємозаліку.

Судова колегія вважає визначені сторонами в повідомленнях грошові вимоги   сторін зустрічними, однорідними, дозрілими і ясними, тобто такими які можуть бути предметом зарахування відповідно до ст. 601 ЦК України.

Припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог - це одностороння угода, яка оформлюється заявою однієї із сторін. Тому, якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, спір повинен вирішуватись по суті з урахуванням всіх матеріалів та обставин справи.

Як встановлено судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження позивач не заперечував проти проведених між сторонами зазначених взаємозаліків, таким чином, господарське зобов'язання відповідача в розмірі 955361,44 грн. за отриману теплову енергію в період з травня 2004 року по 01.12.2005 року, яке виникло з договору № 8203 від 01.11.2001 року вважається припиненим зарахуванням зустрічних однорідних, у зв'язку з чим господарський суд правомірно дійшов висновку про необхідність припинення провадження по справі в частині заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 955361,44 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію, судова колегія встановила наступне.

Згідно з п. 7.2.3. договору № 8203 про постачання теплової енергії від 01.11.2001 р. зобов'язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення платежу. Позивач надав розрахунок пені, нарахованої за період з 01.11.2006 року по 30.03.2007 року та відповідно якого заявлена до стягнення сума становить 89421,82 грн.

Згідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Тобто, максимальний термін нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання складає 6 місяців. Цей термін обчислюється з дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

За таких обставин, з урахуванням строків оплати за договором нарахування пені за період з 01.11.2006 року по 30.03.2007 року є безпідставним.

Крім того, слід зазначити 25.04.2005 року господарським судом Харківської області було порушено провадження по справі про банкрутство ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" вживається у цьому Законі у тому значенні, що це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі, про що зазначається в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство (стаття 11, абзац перший частини четвертої статті 12 цього Закону.

Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штраф і пеня, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Тобто за змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив КП «Харківські теплові мережі»у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 89421,89 грн. пені.

Як вже було зазначено вище, право вимоги боргу по договору про постачання теплової енергії за № 8203 від 01.11.2001 р. в сумі 955361,44 грн. внаслідок розірвання 30.11.2005 р. договорів про відступлення перейшло знов до КП «Харківські теплові мережі».

У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми боргу за весь час прострочення. Позивач надав суду розрахунки інфляційних витрат та трьох відсотків    річних,    які    відповідають    вимогам    договору    та    нормам    чинного законодавства та відповідно яких належні до сплати суми інфляційних витрат становить 117509,40 грн. та 31049,20 грн. трьох відсотків річних.

Отже, судова колегія, зазначає, що разом з переходом права вимоги боргу  по договору за № 8203 від 01.11.2001 р. до КП «Харківські теплові мережі»перейшли й права, що забезпечують виконання зобов'язання, а саме право стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми боргу за весь час прострочення.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в цій частині щодо стягнення з відповідача 117509,40 грн. інфляційних витрат та 31049,20 грн. трьох відсотків річних.

Слід зазначити, що оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як санкції в розумінні ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Стосовно твердження апелянта про те, що господарським судом при винесенні оскаржуваного судового рішення не перевірено факт вимоги або стягнення Новими кредиторами з відповідача сплати інфляційних витрат та трьох відсотків за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за спірний період, то такі твердження не приймаються апеляційним судом, оскільки відповідачем не надано ні до господарського суду ні до апеляційного суду доказів стягнення 148558,60 грн. інфляційних витрат та трьох відсотків річних за період з 01.01.2006 р. по 01.01.2007 р. житлово –експлуатаційними організаціями за спірний період.

        Крім того, судова колегія зазначає, що ухвалою господарського суду Харківської області від 31.05.2007 р. порушено провадження у справі № Б-39/109-07 про банкрутство ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе»за заявою ЗАТ «Торгівельний центр 2000».

        05.10.2007 р. в офіційному друкованому органі України –газеті «Урядовий кур*єр»№ 183 було опубліковано відповідне оголошення.

        05.11.2007 р. до господарського суду Харківської області в порядку статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»звернулось КП «Харківські теплові мережі»з заявою про визнання грошових вимог до ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе»у сумі 159706,96 грн. В своїй заяві № 954юр від 02.11.2007 р. ( а.с. 3-4 т.3) конкурсний кредитор КП «Харківські теплові мережі»вказав, що на день порушення справи про банкрутство заборгованість за основним боргом погашена. Але не погашена сума інфляційних затрат 117509,40 грн., сума трьох відсотків річних 31049,20 грн., витрати по держмиту 11039,20 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу 109,16 грн.

        Листом № 32 від 22.11.2007 р. ( а.с. 5-6 т.3)  розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Барановський О.М. повідомив КП «Харківські теплові мережі»про результат розгляду заяви, в якому визнав вимоги у повній сумі 159706,96 грн., тобто боржник не заперечував проти задоволення грошових вимог кредитора.

        Ухвалою господарського суду Харківської області у попередньому засіданні по справі № Б-39/109-07 затверджено реєстр вимог кредиторів від 03.12.2007 р., зокрема визнано грошові вимоги КП «Харківські теплові мережі»у сумі 159706,96 грн. Вказана ухвала не оскаржувалась боржником і набрала чинності.

        Відповідно до частини 4-1 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим  Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

       У пункті 2.1 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»зазначається, що відповідно до частини 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство  регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. При цьому Закон слід розглядати як законодавчий акт, який містить спеціальні норми, що мають пріоритет перед нормами загальними щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом і застосування ліквідаційної процедури, укладання мирової угоди між боржником і кредиторами, задоволення вимог кредиторів тощо.

        З урахуванням вищенаведеного, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване  відповідачем ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе»рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2007 р. прийняте у відповідності до матеріалів справи, фактичних обставин та чинного законодавства.

       Заперечення, викладені в апеляційній скарзі  не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду по даній справі, тому рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2007 р. залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

       На підставі викладеного та керуючись  ст. 99, п.1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія одноголосно,-

                                                    постановила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе»залишити без задоволення.

        Рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2007 р. по справі № 49/169-07 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Погребняк В.Я.  

                                 Судді                                                                    Гончар Т.В.  

                                                                                                               Кравець Т.В.