Постанова

від 31.01.2008 по справі 13/248-07-7474

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/248-07-7474

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"31" січня 2008 р. Справа № 13/248-07-7474

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Скуділо О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Дергачева А.В. (довіреність № 3 від 02.01.2008 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Оазис”

на рішення господарського суду Одеської області від „18” жовтня 2007 року

по справі № 13/248-07-7474

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-комерційна фірма „Комтоп”, Одеса

до Приватного підприємства „Оазис”, Одеса

про стягнення 16 493,91 грн.

В С Т А Н О В И В :

06.09.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Промислово-комерційна фірма „Комтоп” (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „Оазис” (далі по тексту –відповідач) про стягнення вартості поставленого товару, штрафу, пені та 3 % річних, в якій просило стягнути з відповідача на свою користь 16 493,91 грн., з яких: 7 870,47 грн. – основний борг, 7 870,47 грн. –штраф, 152,66 грн. –3 % річні та 600,31 грн. –пеня. Також позивач просив стягнути на його користь з відповідача витрати по сплаті державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення укладеного між сторонами договору купівлі-продажу свої зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати не виконав, у зв'язку з чим і утворилася вказана вище заборгованість.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.10.2007 року, яке підписано 22.10.2007 року по справі № 13/248-07-7474 (суддя Панченко О.Л.) позовні вимоги ТОВ „ПКФ „Комтоп” задоволені повністю. Стягнуто з ПП „Оазис” на користь позивача борг в сумі 16 493,91 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 164,94 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. На виконання даного рішення господарським судом Одеської області 02.11.2007 року видано відповідний наказ.  

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ПП „Оазис” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ „ПКФ „Комтоп” відмовити частково, стягнути борг з ПП „Оазис” в сумі 7 870,47 грн. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, місцевий господарський суд неправомірно та безпідставно провів усі засідання та виніс оскаржуване рішення за відсутності представника ПП „Оазис”, який не був належним чином повідомлений про час та місце слухання даної справи, чим порушено основні права відповідача, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Крім того, за твердженням скаржника, судом не взято до уваги того факту, що на день поставки товару договір № 112/06 від 01.10.2006 року вже не діяв, так як був розірваний за заявою ПП „Оазис”.  

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав та його представник в судове засідання не з'явився без поважних причин, клопотання про відкладення розгляду скарги не заявляв, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення № 3109838 від 28.12.2007, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без його участі.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2006 року між ТОВ „ПКФ „Комтоп” (Продавець) та ПП „Оазис” (Покупець) укладено договір № 112/06 купівлі-продажу продукції (а.с.17).

Відповідно до умов даного Договору, Продавець зобов'язався поставити, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору, оплата за товар здійснюється шляхом безготівкових платежів на р/р Продавця на протязі п'яти банківських днів з моменту отримання товару.

У випадку, якщо Покупець порушить строки оплати за товар, він сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє від сплати основного боргу. А у випадку прострочення платежу більш ніж на 30 календарних днів, Покупець крім пені сплачує Продавцю штраф в розмірі 100 % від суми неоплаченого в строк товару, при цьому Продавець отримує право на покриття заборгованості за рахунок виконаних робіт, грошових коштів та матеріальних цінностей Покупця (пункти 3.2-3.3 Договору).

Згідно із пунктом 4.1 Договору, він вступає в силу з дати його підписання, діє до 31.12.2007 року та автоматично пролонгується на наступні річні періоди, якщо жодна з сторін письмово не повідомить іншу сторону про розірвання даного договору. В матеріалах справи відсутні будь-які письмові повідомлення сторін про розірвання даного договору, а тому він станом на дату розгляду справи у суді є дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору № 112/06 від 01.10.2006 року, ТОВ „ПКФ „Комтоп” 28.12.2006 року поставило ПП „Оазис” товар (продукцію торгової марки „Оболонь”) на загальну суму 38 847,55 грн. (в тому числі 6 474,55 грн. –ПДВ).

Факт поставки Продавцем та отримання Покупцем зазначеного товару підтверджується витратною накладною № Расх-00001837 від 28.12.2006 року, що засвідчена підписами та печатками сторін (а.с.18).

Між тим, ПП „Оазис” в порушення умов Договору № 112/06 від 01.10.2006 року за отриманий товар в повному обсязі та своєчасно з ТОВ „ПКФ „Комтоп” не розрахувався, а саме перерахував на рахунок позивача та повернув згідно накладних на повернення грошові кошти на загальну суму 30 977,08 грн.

04.08.2007 року сторонами складено Акт звірки взаєморозрахунків та тари, відповідно до якого станом на 04.08.2007 року заборгованість ПП „Оазис” перед ТОВ „ПКФ „Комтоп” по накладній № 00001837 від 28.12.2006 року складає 7 870,47 грн. Даний Акт скріплений підписами та печатками сторін (а.с.19).

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ „ПКФ „Комтоп”, стягнення на його користь з ПП „Оазис” заборгованість у розмірі 16 493,91 грн. (7 870,47 грн. –основний борг, 7 870,47 грн. –штраф, 152,66 грн. –3 % річні та 600,31 грн. –пеня)  та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ПП „Оазис”, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає його або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, ТОВ „ПКФ „Комтоп”, поставивши ПП „Оазис” товар, виконало покладені на нього договором № 112/06 від 01.10.2006 року та нормами чинного законодавства обов'язки, що підтверджується відповідною витратною накладною.

Між тим, ПП „Оазис”, отримавши від ТОВ „ПКФ „Комтоп” зазначений товар, в свою чергу, в порушення умов договору № 112/06 від 01.10.2006 року та вищезазначених норм чинного законодавства, свої зобов'язання належним чином не виконало, а саме поставлені позивачем товари в повному обсязі та своєчасно не оплатило, у зв'язку з чим непогашена сума заборгованості підлягає стягненню в примусовому порядку.

Крім того, як було вище зазначено, у випадку, якщо Покупець порушить строки оплати за товар, він сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє від сплати основного боргу. А у випадку прострочення платежу більш ніж на 30 календарних днів, Покупець крім пені сплачує Продавцю штраф в розмірі 100 % від суми неоплаченого в строк товару, при цьому Продавець отримує право на покриття заборгованості за рахунок виконаних робіт, грошових коштів та матеріальних цінностей Покупця (пункти 3.2-3.3 Договору).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 року (із змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статті 1 та 3 Закону).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пункти 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що загальна непогашена сума заборгованості ПП „Оазис” перед ТОВ „ПКФ „Комтоп” складає 16 493,91 грн., з яких 7 871,47 грн. за поставлений товар, 7 870,47 грн. –штрафу, 152,66 грн. –3 % річних та 600,31 грн. – пені, що і підлягають стягненню.

Судова колегія не приймає до уваги посилання скаржника на те, що на день поставки товару договір № 112/06 від 01.10.2006 року вже не діяв, так як вже був розірваний, оскільки, по-перше, в матеріалах справи відсутні будь-які письмові повідомлення сторін про розірвання даного Договору, по-друге, доданий до апеляційної скарги лист № 502 від 14.12.2006 року ПП „Оазис” до ТОВ „ПКФ „Комтоп” взагалі не стосується спірних відносин, так як в ньому річ йдеться про зовсім інший договір купівлі-продажу –№ 343 від 10.01.2006 року і, по-третє, якщо навіть договір № 112/06 від 01.10.2006 року і був би розірваний, то відповідач 28.12.2006 року не прийняв би товар, але, як було вище зазначено, відповідач згідно накладної № 00001837 отримав цей товар, а тому погодився з дією договору від 01.10.2006 року. В зв'язку з чим ПП „Оазис” не звільняється від обов'язку розрахуватись за отриманий товар.

Крім того, судовою колегією не приймаються і посилання ПП „Оазис” на те, що воно було позбавлено місцевим господарським судом процесуальних прав, оскільки матеріалами справи встановлено, що ухвали про призначення розгляду та відкладення розгляду справи направлялися на адресу відповідача (м. Одеса, вул. Паустовського,3, кв.8), останнім не отримувались у зв'язку з закінченням терміну зберігання та поверталися до суду, про що свідчать відповідні довідки поштового відділення. Цей факт підтверджено і під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, із чого випливає, що ПП „Оазис” або не знаходиться за своєю єдиною адресою або просто відмовляється від пошти.

31.01.2008 року в судовому засіданні представником ПП „Оазис” надано до суду платіжне доручення № 24 від 30.01.2008 року про сплату на користь ТОВ „ПКФ „Комтоп” 7 870,47 грн. за пиво згідно накладної № 1837 від 28.12.2006 року.

Даний документ приймається до уваги судовою колегією лише як доказ часткового виконання рішення господарського суду Одеської області від 18.10.2007 року по справі № 13/248-07-7474.

ПП „Оазис”  ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 18.10.2007 року по справі № 13/248-07-7474 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ПП „Оазис” –без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105  Господарського                   процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 18.10.2007 року по справі № 13/248-07-7474 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства „Оазис”  –без задоволення.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                       С.І. Колоколов

Суддя                                                                                          Г.П. Разюк

           Суддя                                                                                             М.С. Петров