Постанова

від 31.01.2008 по справі 55/265-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

55/265-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2008 р.                                                           Справа № 55/265-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О.В., судді Бухан А.І. , Демченко В.О.

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Волокити О.Г. – дов.

відповідача -  Бігуна В.А. – дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 3787Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 03 грудня 2007 року у справі № 55/265-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті сторінки", м. Харків

до  Приватного підприємства "Інфо Медіа Харків", м. Харків

про припинення розповсюдження та вилучення тиражу каталога та стягнення 88000 грн. компенсації

встановила:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Золоті сторінки", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про припинення розповсюдження та вилучення для передачі позивачу всього тиражу довідникового бізнес-каталогу "Харьков торговый" та "Харьков торговый лето 2007"; стягнення з Приватного підприємства "Інфо Медіа Харків" 88000 грн. компенсації та судових витрат. Позивач також просив суд з метою забезпечення позову накласти арешт на тираж довідникового бізнес-каталогу "Харьков торговый" та "Харьков торговый лето 2007" та фотоформи, заборонити відповідачу здійснювати будь-які дії по відтворенню, опублікуванню та розповсюдженню вказаних каталогів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03 грудня 2007 року у справі № 55/265-07 (суддя Гребенюк Н.В.) відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову. Позов задоволено частково. Вирішено зобов'язати Приватне підприємство "Інфо Медіа Харків" припинити розповсюдження довідника "Харьков торговый" та довідника "Харьков торговый. Лето 2007". Вилучити у Приватного підприємства "Інфо Медіа Харків" та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Золоті сторінки" тираж телефонного довідника "Харьков торговый" та тираж телефонного довідника "Харьков торговый. Лето 2007". Стягнуто з Приватного підприємства "Інфо Медіа Харків" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті сторінки" компенсацію за порушення авторського права в сумі 66000 грн., державне мито в сумі 660 грн., 4230 грн. витрати по сплаті за проведення судової експертизи та 88,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача 22000 грн. відмовлено.

Ухвалою від 04 грудня 2007 року по даній справі (суддя Гребенюк Н.В.) виправлено допущену описку у 5 абзаці резолютивної частини рішення від 03.12.2007 року: замість помилково вказаної суми " 4230 грн. " витрат по сплаті за проведення судової експертизи зазначена сума " 5640 грн. " даних витрат.

Відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03 грудня 2007 року по справі № 55/265-07 повністю та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, скасувати ухвалу суду від 04 грудня 2007 року про виправлення описки, а також стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення та неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що дане рішення є незаконним і необгрунтованим, тому що викладені в ньому висновки не відповідають обставинам справи, а обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, не доведені. Свої вимоги відповідач обгрунтовує тим, що судом прийнято у якості доказів висновок експерта, який вийшов за межі своїх повноважень. Також, як вказує відповідач, судом безпідставно здійснено посилання на рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2005 р., оскільки учасниками цього спору є інші сторони, а тому таке рішення не може мати преюдиційного значення. Відповідач вважає, що з його боку не було порушення авторського права позивача, оскільки назва будь-якої рубрики твору позивача не є оригінальною, такі назви є поширеними, загальновживаними. Відповідач вказує, що ним належним чином доведено факт самостійного підбору інформації щодо діяльності певних суб‘єктів підприємницької діяльності та складено свій збірник. Принцип пошуку інформації в довіднику відповідача повністю відрізняється від алфавітного принципу пошуку в довіднику позивача. Відповідач також зазначає, що місцевим господарським судом не обгрунтовано та неповністю досліджено фактичні обставини справи, що пов‘язані з визначенням розміру компенсації. Відповідач також зазначає на незаконність узвали про виправлення описки, оскільки, на його думку ніякої описки в судовому рішенні не було, бо витрати за проведення експертизи розділені судом пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

Позивач проти апеляційної скарги відповідача заперечує, оскаржуване рішення вважає законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач стверджує, що ним належними та допустимими доказами доведено факт порушення відповідачем авторського права позивача. На підставі вказаних доказів та висновків експертизи, місцевим господарським судом зроблені правомірні висновки щодо обгрунтованості позовних вимог позивача. Позивач стверджує, що відповідачем не надано належних доказів та підстав, які б спростовували висновки суду першої інстанції, не надано належних доказів здійснення ним самостійної роботи при створенні своїх довідників, а залучені до справи матеріали містять суперечливу та недостовірну інформацію, що позбавляє такі матеріали доказової сили.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповновноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

звертаючись до місцевого господарського суду  з позовною заявою позивач посилався на те, що він щорічно, починаючи з 2000 року, видає та розповсюджує в м. Харкові і Харківській області  довідник підприємств, організацій і установ Харкова і Харківської області “Харьков. Золотые страницы”, який є службовим твором, оскільки відповідає критеріям оригінальності і був створений в результаті творчої діяльності персоналу позивача. Авторське право на твір зареєстровано позивачем в установленному порядку та право на його використання відповідачу не надавалося, однак, відповідач, в порушення вимог чинного законодавства здійснив використання авторських рубрик при створенні своїх довідників.

Як  свідчать матеріали справи, згідно свідоцтва серії ДК № 276 від 12.12.2000 р. позивача - ТОВ “Золоті сторінки” внесено до державного реєстру видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції.

14.02.2000 р. позивачем здійснено державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації інформаційного збірника “Харків. Золоті сторінки” українською і „Харьков. Золотые страницы” російською мовою видання із періодичністю видання один раз на рік, про що свідчить відповідне свідоцтво серії ХК № 693 від 14.02.2000 р.

Відповідно до п. е) ст. 10 Закону України „Про авторське право та суміжні права” телефонні довідники відносяться до баз даних, які відповідно до ч. 1 ст. 433 Цивільного кодексу України є об'єктами авторського права, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної  діяльності.

Згідно ч. 5 ст. 433 Цивільного кодексу України компіляції даних (бази даних) або іншого матеріалу охороняються як такі і ця охорона не розповсюджується на дані або матеріал як такі і не стосується авторського права на дані або матеріал, які є складовими компіляції.

За змістом ст. 9  Закону України “Про авторське право і суміжні права”, частина твору, яка може використовуватися  самостійно, в тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

В ст. 1 вказаного Закону  наведені значення термінів, що використовуються в Законі, зокрема, автор -  це фізична особа,  яка  своєю  творчою  працею  створила твір; службовий твір –твір, створений автором в порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.

Статтею 7 цього ж Закону визначено, що суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього закону, їх спадкоємці та особи, яким автори або їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

За змістом ст. 16 Закону авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору, а виключне  майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та  (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи висновку судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності № 6276 від 11.08.2005р., складеного експертами ХНДІСЕ ім. Засл. проф. Бокаріуса М.С., копії Рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2005р., залишеного без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2006р. по справі № 35/172-05, база даних телефонного довідника „Харьков. Золотые страницы 2004” є службовим твором, усі виключні майнові права на який, в том числі й на його рубрикатор, що містить як оригінальні, так і загальновживані назви рубрик, належать позивачу; 75 назв рубрик вказаного рубрикатора відповідають критеріям оригінальності, тому кожна з них, як частина твору, яка може використовуватися самостійно, також охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права.”.

          Як вірно встановлено місцевим господарським судом, матеріалами справи підтверджено, що персоналом позивача з докладанням власних творчих зусиль було здійснено переробку бази даних телефонного довідника „Харьков. Золотые страницы 2004” для видання похідного твору - довідника з аналогічною назвою в 2005 році, який в свою чергу був покладений в основу твору - довідника „Харьков. Золотые страницы  2006” та його електронної версії.

Згідно з Висновок судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності № 8125 від 25.10.2007р., що була призначена місцевим господарським судом під час розгляду справи, рубрикатор (сукупність заголовків рубрик) довідника позивача є самостійним оригінальним службовим твором, твір –„Рубрикатор телефонного справочника „Харьков. Золотые страницы 2005” є першоджерелом для твору –„Рубрикатор телефонного справочника „Харьков. Золотые страницы 2006” (електронної версії) із змінами, що відбулися внаслідок доповнення чотирьох рубрик, виключення п'яти рубрик, змін та переформулювання назв (заголовків) рубрик відповідно до докладної записки керівника служби інформації Лапцевич М.Ф.

Відповідним висновком встановлено, що автоматизована система (база даних) „Харьков. Золотые страницы 2006. Электронная версия” є об'єктом авторського права і являє собою збірник звичайних даних, який за добором, методом обробки, координацією, систематизацією інформації є результатом творчої праці, а кожна складова частина системи є доступною індивідуально і може бути знайдена за допомогою інтегрованої пошукової електронної системи; наведено перелік оригінальних назв рубрик довідника позивача за 2004р., використаних у довіднику за 2005 р. та електронній версії довідника позивача за 2006р.

Таким чином, наявні в матеріалах справи копії Доповідної записки від 27.12.2005р., Наказу № 08/01-ОД від 05.05.2005р., рубрикаторів телефонного довідника позивача за 2005-2006р.р., диск із електронною версією телефонного довідника „Харьков. Золотые страницы 2006”, копія Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № 17144 від 30.06.2006р, свідчать про те, що телефонні довідники  „Харьков. Золотые страницы” за 2005-2006р.р. та їх рубрикатори є службовими похідними творами, які були створені персоналом позивача , у зв'язку із виконанням ними трудового договору.

Згідно ч. 2 ст.11 Закону для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону вихідні дані довідника позивача містять відомості про авторів, що приймали участь в його створенні, а також знак охорони авторського права у вигляді відповідного символу, найменування позивача та року публікації довідника.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України „Про авторське право і суміжні права” суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, в будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах. Державна реєстрація авторського права і договорів, що стосуються права автора на твір, здійснюється установою у відповідності до встановленого Кабінетом міністрів України порядку. Про реєстрацію авторського права на твір установою видається свідоцтво.

Надана позивачем копія Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № 17144 від 30.06.2006р., виданого Державним департаментом інтелектуальної власності, свідчить про те, що авторські майнові права на службовий літературний твір „Рубрикатор телефонного справочника  „Харьков. Золотые страницы 2005”, авторами якого є Ген Семен Наумович, Лапцевич Максим Феліксович, Миколюк Алла Миколаївна, належать позивачу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом зроблені вірні висновки про доведеність факту наявності у позивача майнових прав автора на похідні службові твори –телефонний довідник  „Харьков. Золотые страницы 2005”, телефонний довідник „Харьков. Золотые страницы 2006” та його електронна версія, як на бази даних, які за упорядкуванням і переробкою включених до них інформаційних блоків по рубриках з загальновживаними і оригінальними назвами, зібраними у Рубрикаторах, є результатом інтелектуальної діяльності персоналу  ТОВ ”Золоті сторінки”, а також на похідні службові твори –„Рубрикатор телефонного справочника „Харьков. Золотые страницы 2005”, „Рубрикатор телефонного справочника  „Харьков. Золотые страницы 2006” та його електронну версію.  

Згідно ст. 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є право на використання твору, виключне право дозволяти використання твору, право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі й забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Відповідно до ст.  441 Цивільного кодексу України використанням твору є його опублікування (випуск в світ), відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, переклад, переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни, включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо, публічне виконання, продаж, передання в найм (оренду) тощо, імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо.

11.08.2006 р. було зареєстровано ПП „ІНФО МЕДІА ХАРКІВ” (відповідача по справі), про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 074738, а 20.10.2006р. відповідачем було одержано свідоцтво серії ХК № 1299-40Р про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації –довідник „Харьков торговый”. В 2007 році відповідачем було видано, опубліковано та розповсюджено довідники - „Харьков торговый” та „Харьков торговый. Лето 2007” тиражем 10000 екземплярів кожний.

Як встановлено у висновку судової експертизи № 8125 від 25.10.2007 р. у довіднику „Харьков торговый” повністю використані 32 оригінальні назви (заголовки) рубрик твору „Рубрикатор телефонного справочника „Харьков. Золотые страницы 2005” та автоматизованої системи (бази даних)  „Харьков. Золотые страницы 2006. Электронная версия”, а також інформація в наведених рубриках; у довіднику „Справочный бизнес-каталог Харьков торговый. Лето 2007” повністю використані 22 оригінальних назви (заголовки) рубрик твору „Рубрикатор телефонного справочника „Харьков. Золотые страницы 2005” та автоматизованої системи (бази даних) „Харьков. Золотые страницы 2006. Электронная версия”, а також інформація в наведених рубриках; при складанні довідників „Харьков торговый” та „Справочный бизнес-каталог Харьков торговый. Лето 2007” як основа та першоджерело використана автоматизована система (база даних) „Харьков. Золотые страницы 2006. Электронная версия”, а саме: способом повного або часткового копіювання відповідної тематичній частині довідників компіляції даних. Блоки інформації відносно підприємств копіювалися у вигляді (назва; адреса; тел./факс; e-mail; web-сайт; всі або частина рубрик, зазначених як вид продукції або вид діяльності підприємства), що відповідають наданим при проведенні автоматичного пошуку.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, із позовної заяви, відзиву та пояснень сторін вбачається, і це не спростовується відповідачем, що між позивачем та відповідачем  відсутні  будь-які договірні відносини щодо використання чи дозволу на використання відповідачем твору або частини твору, на які розповсюджуються виключні майнові права позивача, зокрема щодо використання Рубрикатора телефонного справочника „Харьков. Золотые страницы 2005” в цілому або оригінальних назв (заголовків) окремих його рубрик та  автоматизованої системи (бази даних) „Харьков. Золотые страницы 2006. Электронная версия” в цілому або частково.

Матеріали справи свідчать, що на підтвердження самостійної інтелектуальної роботи при створенні своїх довідників відповідач надав суду копію договору доручення від 19.05.2006р., укладеного між Майсурадзе Р.А. та ФО-П Чередник Р.В., та копію акту приймання-здавання виконаних робіт до нього від 19.06.2006р., копії договорів доручення від 04.09.2006р., від 05.09.2006р., від 14.12.2006р., від 12.03.2007р., укладених з ФО-П Чередник Р.В., та копії актів приймання –здавання виконаних робіт до них, копії опитувальних анкет, копію договору № 5-2007 від 04.04.2007р., укладеного з ТОВ „Енерготерм”.

Разом з тим, як вірно встановлено місцевим господарським судом, більшість наданих відповідачем анкет не містять дату їх складання, або датуються 2004, 2005 роками, тоді як підприємство відповідача створено тільки в 2006 році, тоді ж укладало й договори на збір інформації для довідника „Харьков торговый”, відповідні матеріали не скріплені печаткою і не підписані уповноваженою особою підприємства, установи або організації, інформація про які міститься в анкеті.

Місцевим господарським судом досліджено та встановлено, що  анкети з інформацією про кафе „Аллюр”, Салон краси „Ореол”, ВАТ „Охрана и безопасность”, ТОВ „Олюшка”, Салон краси „Оригинал”, ТОВ „Господарка”, Магазин „Армейский” та інші ще в 2005 році надавалися Господарському суду Харківської області представником ТОВ „Рекламна мануфактура” в матеріали справи № 35/172-05, в якій ТОВ „Золоті сторінки” було позивачем та отримало їх копії.

Також, аналіз відповідних матеріалів свідчить про те, що в деяких з цих анкет, наданих відповідачем, частина інформації закрита, виправлена, або дописана; в ряді випадків, наприклад : магазин „Интим”,  ТСК „Клондайк”, інформація про абонентів в наданих відповідачем анкетах не відповідає за змістом інформації, розташованій у довідниках відповідача, тоді як співпадає з наданою у автоматизованій системі (базі даних) „Харьков. Золотые страницы 2006. Электронная версия”.

Згідно Висновку судової експертизи № 8125 від 25.10.2007 р. при порівнянні вказаних в анкетах відповідача даних з інформацією, розміщеною в довідниках відповідача, експертами встановлено, що дані з 198 анкет, з представлених 656 анкет, взагалі не використовуються, 79 копій анкет не мають відношення до збору інформації, що проводився відповідачем протягом 2006-2007року для довідників  „Харьков торговый” та „Харьков торговый. Лето 2007”.

Як вбачається  з наявних в матеріалах справи копій 9 листів підприємств, інформація про які міститься у довідниках відповідача з використанням оригінальних назв рубрик позивача, ці суб'єкти не надавали свої дані для розміщення у виданні відповідача.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом зроблені обгрунтовані висновки щодо недоведеності факту здійснення відповідачем самостійної творчої праці або роботи залучених осіб при створенні бази даних для довідників Харьков торговый” та „Харьков торговый. Лето 2007”.

Посилання відповідача в обґрунтування правомірності використання ним деяких рубрик з довідника позивача на абз. 4 ч. 1 ст. 19 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки згідно до абз. 2 ч. 1 ст. 19 цього Закону упорядник збірника користується авторським правом за умови дотримання ним прав авторів кожного з творів, включених до складеного твору, тоді як відповідач не отримав від позивача, якому належать авторські майнові права як на довідник в цілому, так і на кожну розміщену в ньому рубрику окремо,  дозволу на використання цих рубрик.  

У відповідності з пунктами “а” і „б” ч. 1 ст. 50 Закону України „Про авторське право і суміжні права” порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав; піратство в сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України та розповсюдження контрафактних примірників творів (в тому числі коп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення. Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону контрафактними вважаються примірники твору, відтворені, опубліковані і (або) розповсюджувані з порушенням авторського права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з врахуванням всіх матеріалів справи в їх сукупності та пояснень сторін місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що дії  відповідача щодо використання оригінальних назв (заголовків) рубрик з твору позивача –„Рубрикатор телефонного справочника „Харьков. Золотые страницы 2005” та  автоматизованої системи (база даних) „Харьков. Золотые страницы 2006. Электронная версия” в довідниках  „Харьков торговый” та „Харьков торговый. Лето 2007”, які були  опубліковані  та відтворені у кількості 10000 примірників кожний і розповсюджені серед невизначеного кола осіб, є діями, які порушують права позивача, як суб'єкта авторського права на твір, що у відповідності із ст.ст. 50- 53 Закону України „Про авторське право і суміжні права” дає підстави для судового захисту.   

Згідно п. б), г) ч. 1 ст. 52 зазначеного Закону при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених ст. 50 цього Закону, суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право звертатись до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення, подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

В силу положень п. г) і д) ч. 2 зазначеної статті Закону суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат замість відшкодування збитків або стягнення доходу; про заборону опублікування творів, їх виконання чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав.

За змістом частини 4 вказаної статті Закону суд може постановити рішення про вилучення  чи конфіскацію всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту. За рішенням суду вилучені контрафактні примірники творів  (у тому числі комп'ютерні програми і бази даних), фонограм, відеограм, програм мовлення на вимогу  особи, яка є суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав і права якої порушено, можуть бути передані цій особі.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем при опублікуванні, відтворенні та розповсюдженні довідників „Харьков торговый” та „Харьков торговый. Лето 2007” авторських майнових прав позивача, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є обгрунтованим, прийнятим при повному та всебічному дослідженні всіх обставин  справи.

Щодо часткового задоволення вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за порушення авторського права, колегія суддів зазначає, що такі дії суду узгоджуються з приписами чинного законодавства. При вирішенні питання щодо обґрунтованості вимоги  про стягнення компенсації та  визначенні її розміру місцевий господарський суд зазначив, що він виходив з доведеності факту порушення відповідачем авторських майнових прав позивача, з того, що довідники відповідача „Харьков торговый” та „Харьков торговый. Лето 2007” були опубліковані і відтворені  тиражем  10 000 екземплярів кожний та розповсюджені серед невизначеного кола осіб, що фактично унеможливлює поновлення прав позивача, та прийняв до уваги ті обставини, що в основі творів позивача  - „Рубрикатор телефонного справочника „Харьков. Золотые страницы 2005” та автоматизована система (база даних) „Харьков. Золотые страницы 2006. Электронная версия” лежить багаторічна інтелектуальна праця персоналу позивача, ним понесені значні фінансові витрати, витрати часу  та енергії.

Щодо клопотання позивача про забезпечення позову,  місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв‘язку з не обгрунтуванням і не підтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також не доведенням того, що невжиття  таких заходів може утруднити   чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивачем рішення суду в частині відмови у задоволенні позову в сумі 22000 грн. та в частині відмови в задоволенні клопотання про забезпечення позову не оскаржується.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б підтверджували наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення. Твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи,  на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 ГПК України  доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Що стосується вимог відповідача про скасування ухвали суду про виправлення описки, колегія суддів зазначає, що у відповідності з приписами ГПК України, такі ухвали не підлягають оскарженню, а тому провадження в даній частині апеляційної скарги підлягає припиненню. Крім того, колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом цілком правомірно вказаною ухвалою витрати за проведення експертизи повністю віднесені на відповідача, оскільки вимоги позовної заяви, питання по яким були предметом експертного дослідження, задоволені повністю.

  Виходячи з викладеного та керуючись статтями  99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

                                                          постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 03 грудня 2007 року по справі № 55/265-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. 

Припинити апеляційне провадження в частині оскарження відповідачем ухвали господарського суду Харківської області від 04 грудня 2007 року по справі № 55/265-07 про виправлення описки.  

         Головуючий суддя                                                                    Шевель О.В.  

                                 суддя                                                                    Бухан А.І.  

                                 суддя                                                                    Демченко В.О.