Постанова

від 10.01.2011 по справі 2а-154-11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

Справа № 2а-154/11

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

(в порядку скороченого провадження)  

 10.01.2011  року                                                                                                    м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Кукти М.В., при секретарі Таранець О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя про стягнення недоотриманої щомісячної надбавки

 Встановив:

 29.11.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати бездіяльність відповідача неправомірною з приводу не нарахування та виплати грошової допомоги та зобов'язати відповідача нараховувати  щомісячну державну соціальну допомогу як «дитині війни» відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та виплатити їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з червня 2010 року по листопад 2010 року.  

На підставі ухвали від 01.12.2010 року суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.  

На час винесення постанови зі сторони відповідача, яких небудь заяв та заперечень не надходило, у зв’язку з чим суд розглядає справу на підставі документів наданих разом з  позовом.  

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно відноситься до категорії «дітей війни», у відповідності до ст. 1 Закону України № 2195-1V від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», за якою відповідач відмовляється визнати право позивача  на отримання спірної допомоги.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено що, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р., № 1058-ІУ мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня – 695  гривень, з 01 квітня – 706 гривня, з 1 липня –  709 гривень, з 01 жовтня – 723 гривень, з 01  грудня – 734 грн.  

На даний час діє редакція ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», яка з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008, гарантує отримання дітям війни допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і у 2010 році.  

У зв’язку з чим суд встановив факт порушення прав позивача на отримання допомоги по ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Суд також вважає, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, у тому числі і той, що підтверджений судовим рішенням. Така відсутність коштів не може бути визнана як виключна обставина, та це є порушенням пункту 1 статті 6, статті 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 11.09.1997 року, про що також зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини Справа "Жовнер проти України" від 29.06.2004 року.

Відносно визнання дій відповідача неправомірними чи незаконними, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні цих вимог, у зв’язку з тим, що під час розгляду справи, встановлена відсутність вини відповідача з приводу нарахування та сплати спірних виплат, через існуючу політику з приводу сплати соціальних виплат населенню.  

Відповідно до діючого законодавства позивач повинен був отримати соціальну допомога яка розраховується з наступного: (706 грн. ? 30%) = 211,80 грн. + (709 грн. ? 30%)? 3 міс = 638,10 грн. + (723 грн.? 30 %) ? 2 міс. = 433,80 грн., а разом 1283,70 грн.

За період з червня по листопад 2010 року позивач отримав суму у розмірі 298,80 грн.  

Таким чином за період з червня по листопад 2010 року на користь позивача повинна бути стягнута сума , яка виходить з наступного: 1283,70 грн. – 298,80 грн. = 984,90 грн.  

Вимоги, що стосуються зобов’язання відповідача проводити нарахування та виплату соціальну допомогу щомісячно у майбутньому не підлягають задоволенню, оскільки суд розглядає вимоги про порушене право, та на даний час не вбачає порушення прав позивача у майбутньому, у разі порушення відповідачем прав позивача, то позивач може звернутись до суду з відповідним позовом у майбутньому.  

 На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 94,158-161, п.1 ч.2 ст.162, 163 КАС України, суд  

Постановив:  

 Позовну заяву  ОСОБА_1     задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1    щомісячну соціальну грошову допомогу, яка передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з   червня по листопад  2010 року  у розмірі –  984,90  грн.    

Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1    судовий збір у розмірі 03, 40 грн.  

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Київський районний суд м. Сімферополя у відповідності до вимог ст.  183-2   КАС України.

  Суддя: