Ухвала

від 30.11.2010 по справі 2-а-381/09/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 листопада 2010 р.

Справа № 2-а-381/09/1470

Категорія:6.6.4

Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

              головуючого  –Милосердного М.М.,

              суддів             –Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

              при секретарі –Гупаловій Н.П.,

                          за участю: особи, які беруть участь у справі у судове засідання не прибули,  

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного науково - виробничого підприємства "Кабельтехресурси" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року по справі за позовом прокурора Центрального району м. Миколаєва діючого в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва до приватного науково - виробничого підприємства "Кабельтехресурси" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2009 року прокурор Центрального району м. Миколаєва діючій в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Центральному районі м. Миколаєва звернувся до суду з позовом до приватного науково - виробничого підприємства (далі ПНВП) "Кабельтехресурси" про стягнення податкового боргу по деклараціях з податку на додану вартість у сумі 28581,16 грн. за (грудень 2008 pоку та січень і лютий 2009 року) включаючи суму нарахованої за період з 31 грудня 2008 року по 12 березня 2009 pоку пені в сумі 70,31 грн. та по деклараціях з податку на прибуток підприємства за І квартал 2008 в сумі 2940,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" самостійно обчислено суму податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість та надано до ДПІ у Центральному районі податкові декларації від 18 грудня 2008 року №101368, в якій зазначено суму зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в розмірі 11881 грн. не сплачено 3345,85 грн., декларацію від 16 січня 2009 року №113220, якою визначено податкове зобов'язання в сумі 15923 грн., декларацію від 18.02.09 р. №3602-визначено податкове зобов'язання в сумі 9242 грн., а також декларації з податку на прибуток підприємства №101474 від 18 лютого 2008 року та №118938 від 04 лютого 2009 pоку, відповідно до яких визначено податкове зобов'язання в сумі 11576 грн., несплачено-7719,78 грн. Дані суми в силу п. 5.1. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" суми, визначені платником податків самостійно в податкових деклараціях, поданих до органів ДПІ, вважаються узгодженими з дня подання такої податкової декларації. За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань податковим органом нараховано пеню в сумі 97,23 грн. На зазначені суми відповідачу вручено першу та другу податкові вимоги. На момент розгляду справи зазначені суми не сплачені, тому підлягають стягненню, тому просив позов задовольнити повністю та стягнути 36 327,86 грн. 86 коп. податкового боргу з відповідача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ПНВП "Кабельтехресурси", вул. Садова, 1/5,Миколаїв,54001 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 30283624) на користь Держави (р/р 35223002003074, банк -УДК у Миколаївській області, МФО 826013) податковий борг в сумі 36 327,86 грн.

Не погоджуючись з постановою суду, ПНВП "Кабельтехресурси" подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню, та ухвалення нового рішення про закриття провадження у справі. Апелянтом також подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження даного судового рішення.

Однак, колегія суддів надходить висновку, що строк апеляційного оскарження постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року апелянтом не пропущено, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ПНВП "Кабельтехресурси", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПНВП "Кабельтехресурси" зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради за №15221050001002179, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію від 08 лютого 1999 року та перебуває на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, як платник податків з 10 лютого 1999 року.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" на відповідача, як платника податків покладено обов`язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ПНВП "Кабельтехресурси" самостійно обчислено суму податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість та надано до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва податкові декларації від 18 грудня 2008 року №101368, в якій зазначено суму зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в розмірі 11881 грн. не сплачено 3345,85 грн., декларацію від 16 січня 2009 року №113220, якою визначено податкове зобов'язання в сумі 15923 грн., декларацію від 18 лютого 2009 року №3602-визначено податкове зобов'язання в сумі 9242 грн., а також декларації з податку на прибуток підприємства №101474 від 18 лютого 2008 року та №118938 від 04 лютого 2009 pоку, відповідно до яких визначено податкове зобов'язання в сумі 11576 грн., не сплачено 7719,78 грн.

Дані суми в силу п. 5.1. ст.5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон № 2181) суми, визначені платником податків самостійно в податкових деклараціях, поданих до органів ДПІ, вважаються узгодженими з дня подання такої податкової декларації. За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань податковим органом нараховано пеню в сумі 97,23 грн. На зазначені суми відповідачу вручено першу та другу податкові вимоги. На момент розгляду справи зазначені суми не сплачені.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з  наступних підстав.

Відповідно до підпунктів 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в"підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Відповідно до пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 статті 1 зазначеного Закону України передбачено, що податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного науково - виробничого підприємства "Кабельтехресурси" – залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року –без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку встановленому КАС України.

Головуючий:

Судді: