Рішення

від 17.01.2011 по справі 2/7-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/7-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

17 січня 2011 р.                        Справа 2/7-11

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії  01033, м.Київ, вул.Горького, 40   

до:Підприємства АЕСП - Україна, засноване на власності американської корпорації "Адвансед електронік суппорт продуктс інк"  вул. Порика, буд.43, м. Вінниця, 21030; вул. Тимирязівська, буд.1, м.Київ, 01014  

про стягнення 1153,57 грн. заборгованості

Головуючий суддя     Мельник П.А.     

Cекретар судового засідання Вознюк К.В.

Представники

          позивача  Вонсович Д.В.- за  довіреністю;   

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії до Підприємства АЕСП - Україна, заснованого на власності американської корпорації "Адвансед електронік суппорт продуктс інк" про стягнення 973,08 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, 86,53 грн. пені, 80,27 грн. - індексу інфляції та 13,69 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 14.12.2010 року порушено провадження у справі №2/7-11 та призначено її до розгляду в засіданні на 17.01.11 р.

17.01.11 року в судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, підтвердженням чого є реєстр відправлення поштової кореспонденції господарського суду Вінницької області.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03.01.2005 р. між ВАТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії (надалі- підприємство зв"язку) та Підприємством АЕСП - Україна, заснованому на власності американської корпорації "Адвансед електронік суппорт продуктс інк" (надалі - споживач) укладено договір № 4400037295 про надання телекомунікаційних послуг (надалі - Договір).

Відповідно до умов договору підприємчтво зв"язку зобов"язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв"яязку (п.2.1.1 Договору).

Згідно п.3.2.8 Договору споживач зобов"язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до умов Договору споживач сплачує послуги електрозв"язку за спільнопогодженою системою оплати  з наданням рахунків.(п.4.2 Договору)

Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги (п.4.. Договору)

П.4.5 Договору передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит телекомунікаційні послуги за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п.5.8 Договору у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від віартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Свої зобов"язання за Договором позивач виконав належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи оборотна відомість.

Однак, відповідач в порушення вказаних умов договору та у встановлені договором строки за отримані послуги зв'язку здійснив лише часткову оплату, в результаті чого заборгованість відповідача становить 973,08 грн., підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи виписки з історії нарахувань і розрахунків Підприємства "АЕСП - Україна".

У зв'язку з тим, що в добровільному порядку відповідач відмовляється сплачувати борг, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір №4400037295 від 03.01.2005 року є договором про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем свої зобов'язання по наданню послуг електрозв'язку виконувались належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги згідно умов укладеного договору №4400037295 від 03.01.2005 року, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 973,08 грн., за період з 09.2009 по 03.2010 року про що свідчить наявна в матеріалах справи оборотна відоміст,. а також відсутність доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на зазначену суму.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 973,08 грн. заборгованості за надані послуги зв"язку підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 86,53 грн. - пені.

Розглянувши дану вимогу, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.  

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється  договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором. Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

У відповідності до п. 5.8 договору у разі несплати за надані послуги електрозв"язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 86,53 грн. - пені підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та нараховані згідно вимог чинного законодавства. .

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 80,27 грн. - інфляційних втрат та 13,69 грн. - 3% річних, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вказане, вимоги позивача про стягнення 80,27 грн. - інфляційних втрат та 13,69 грн. - 3% річних підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та нараховані згідно вимог чинного законодавства.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 14.12.2010 року відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків із позивачем (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму боргу.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 231 ГК України, ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Підприємства АЕСП - Україна, заснованого на власності американської корпорації "Адвансед електронік суппорт продуктс інк" (21030, м. Вінниця, вул. Порика, буд.43, МФО 302010) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філі ї(01033, м.Київ, вул.Горького, 40, МФО 322904) 973,08 грн. боргу, 86,53 грн. - пені, 80,27 грн. - інфляційних збитків, 13,69 грн. - 3% річних, 102 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя                                             Мельник П.А.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  18 січня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  01033, м.Київ, вул.Горького, 40

3,4 - відповідачу  вул. Порика, буд.43, м. Вінниця, 21030; вул. Тимирязівська, буд.1, м.Київ, 01014