Рішення

від 12.01.2011 по справі 07/164-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/164-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр.Волі, 54а, м.Луцьк, 43010. тел./факс 72-41-20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

"11" січня 2011 р.                                   Справа № 07/164-38.

за позовом    Відкрите акціонерне товариство "Шляхово-будівельне управління №60"

до відповідача:   Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Енерго», м.Луцьк

про стягнення 88575грн.

                                                                                     Суддя: Сур'як О. Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Загарія О.Д., довіреність  від 10.01.2011р.       

від відповідача: н/з

Стороні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заяви про відвід судді не поступило.

          В судовому засіданні 11.01.2011р. відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач – Відкрите акціонерне товариство «Шляхово-будівельне управління №60» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Енерго» 88575грн., в тому числі: 64211,11грн. основного боргу за надання послуг по використанню під'їздної колії згідно договору №31 від 26.07.2008р., 7546,98грн. пені згідно п.5.1 договору, 10658,96грн. інфляційних втрат та 2928,95грн. – 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України.  

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об'ємі та надав суду для огляду в судовому засіданні оригінали доданих до позовної заяви документи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи в суді, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 16.12.2010р.

Відповідач в судовому засіданні 23.12.2010р. та у відзиві від 23.12.2010р. заперечує проти поданого позову на суму 88575грн. Пояснив, що відповідно до ст. 175 Господарського Кодексу України вбачається, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, у силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки сторонами в договорі строк виконання грошового зобов'язання визначено не було то відповідно до ст. 530 ч.2 Цивільного кодексу України: «Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь - який час».

ВАТ «Шляхово-будівельне управління № 60»  до ТОВ «Захід - Енерго» з вимогою про оплату наданих послуг згідно договору № 31 від 26 липня 2008 року не зверталося. Було лише надіслано претензію яка носить інформативний характер, що між сторонами укладено ряд договорів, а саме договір № 31 від 26.07.2008р.(використання під'їзної колії для розвантаження вагонів), договір № 33 від 04.07.2008р.(надання послуг по виконанню робіт з залученням бульдозера Д3035), договір № 34 від 04.07.2008р.(надання послуг по розвантаженню (зливу) з.д. вагонів-цистерн з бітумом), договір № 77 від 04.07.2008 р. (переробка давальницької сировини) і що загальна заборгованість становить 807 864,24 гривень, що не дає можливості встановити яку суму конкретно по якому договору боргує ТОВ «Захід - Енерго» і в який строк провести розрахунки, і тому у ВАТ «Шляхово-будівельне управління № 60» для подачі позовної заяви в суд не було підстав, оскільки не настав строк виконання грошового зобов'язання.

Ні в рахунках - фактури, ні в актах здачі прийняття робіт не має відомостей, що рахунки, акти виставляються відповідно до умов виконання договору № 31 від 26 липня 2008 року, а це дає всі підстави у відповідності із ст. 11 Цивільного кодексу України вважати виникненням нових цивільних прав та обов'язків і тому у відповідача виникло нове (окреме) грошове зобов'язання. Однак, строк виконання грошового зобов'язання сторонами визначено не було то відповідно до ст. 530 ч.2 Цивільного кодексу України: «Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь - який час».

Нарахування ВАТ «Шляхово-будівельне управління № 60» пені, інфляційних, 3 % річних є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 232. ч.6 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. А так, як строк виконання не наступив той немає підстав нараховувати штрафні санкції. Крім того навіть якщо припустити, що строк виконання грошових зобов'язань наступив то відповідно до ст. 258 ч.2 Цивільного кодексу України встановлено для стягнення неустойки (штрафу, пені) позовну давність в один рік. Просив суд припинити провадження у справі оскільки відсутній предмет спору.          

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

  ВСТАНОВИВ:

   26.07.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Шляхово-будівельне управління №60» (Виконавець) та відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід-Енерго» (Замовник) укладений  договір №31.

Відповідно до п. 1.1. договору предметом договору є надання послуг Замовнику по використанню під'їздної колії Виконавця для розвантаження вагонів Замовника з сипучими матеріалами (пісок, щебінь, гравій, відсів та інше) відповідно до умов договору до 30.10.2008р.

Додатком №1 від 04.08.2008р. дія договору була пролонгована до 31.12.2008р.

На виконання умов договору Відкрите акціонерне товариство «Шляхово-будівельне управління №60» надало відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Захід-Енерго» послуги по використанню під'їздної колії на загальну суму 204310,94грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2008р. та актами надання послуг та рахунками-фактурами ( додані до матеріалів справи ) підписаними та скріпленими печатками обох сторін.

В результаті взаємної звірки було виявлено помилково включені і нараховані суми послуг загальним розміром 140099,83грн., що підтверджується актом від 29.12.2008р.

Відповідно до п.4.1.- 4.3. договору договірна вартість за використання під'їздної колії – 6,80грн. з ПДВ за розвантаження 1тн. вантажу відповідно до калькуляції 35,0тис.тн.* 6,80грн = 238,0 тис. грн. Розрахунки за виконані послуги здійснюються згідно виставленого рахунку Виконавця на підставі накладної за отримані вантажі Замовника. Замовник зобов'язується попередньо оплатити 30% вартості передбачуваних послуг по використанню під'їздної колії Виконавця згідно виставленого рахунку в розмірі 71,4 тис. грн.

Відповідач свої зобов'язання по договору №31 від 26.07.2008р. не виконав належним чином в результаті чого у відповідача утворився борг на загальну суму 64211,11грн.

В силу ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На день розгляду спору основний борг відповідача за надані послуги по використанню під'їздної колії  згідно договору №31 від 26.07.2008р. становить 64211,11грн., не погашений, підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р. в сумі 7546,98грн.

У відзиві від 23.12.2010р. відповідач просить суд відмовити у стягненні пені, застосувавши позовну давність.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Судом встановлено, що річний термін щодо стягнення пені сплинув 15.04.2010р., а позовна заява подана до суду  25.11.2010р.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Крім того, договором №31 від 26.07.2008р. сторони не передбачили стягнення пені за порушення виконання зобов'язання.

З врахуванням зазначеного суд відмовляє в позові в частині стягнення пені.           Відповідно до ст. 625 ЦК  України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить  також стягнути з відповідача 10658,96грн. інфляційних втрат та 2928,95грн. – 3% річних  за період з 01.01.09р. по 30.10.2010р.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, строк нарахування інфляційних втрат та 3% річних наступає лише 15.04.2010р. з моменту отримання вимоги.

Таким чином, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 1990,54грн. інфляційних нарахувань та 1050,25грн.  - 3% річних за період з 15.04.2010р. по 30.10.2010р. в решті вимог відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 625, Цивільного кодексу України ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити частково.  

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Енерго»        (м.Луцьк, вул. Стрілецька,4, код ЄДРПОУ 35298389, р/р26005018641 в КБ «Західінкомбанк» м.Луцьк, МФО 303484) на користь  Відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління №60» (м.Чернівці, вул.Московської Олімпіади, 44-А, код ЄДРПОУ 03449775, р/р. 260030171359 в ЧФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 356271) 64211грн.11коп. основного боргу, 1990грн.54коп. інфляційних втрат та 1050грн.25коп. - 3% річних, а також 672грн.52коп. витрат по сплаті державного мита та 179грн.19коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

           Суддя                                                    О. Г. Сур'як

Повний текст рішення

складено та підписано

12.01.11