Рішення

від 17.01.2011 по справі 5004/10/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5004/10/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр.Волі, 54а, м.Луцьк, 43010. тел./факс 72-41-10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

"17" січня 2011 р.                                   Справа № 5004/10/11.

за позовом    Відкритого акціонерного товариства   "Укртелеком"  в особі Волинської філії

до відповідача:   Дочірнього підприємства "Волиньелектромонтаж-469"     

про стягнення 899 грн. 28 коп.     

                                                                                     Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Вознячук Л.Є. – провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення (дов.  від 23.03.2009р.)            

від відповідача: не з'явились     

Суть спору: відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Волиньелектромонтаж-469" 899,28 грн., в тому числі 866,72 грн. заборгованості по оплаті наданих у відповідності до укладеного між сторонами договору №55-6-05/614/1 від 01.11.2006р. послуг зв'язку бізнес-мережі (у період з 01.07.2010р. по 30.11.2010р.), 14,95 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та непроведення у належні строки розрахунків по оплаті наданих послуг (за період з 01.09.2010р. по 30.12.2010р.), 11,82 грн. суми збитків від інфляції за період з 01.09.2010р. по 30.11.2010р. та 5,79 грн. трьох процентів річних (за період з 01.09.2010р. по 30.12.2010р.), нарахованих згідно статті 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 05.01.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача надавши суду витребувані останнім документи пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному об'ємі поклавши при цьому на відповідача обов'язок відшкодування позивачу понесених останнім при поданні позовної заяви до суду витрат (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), а також обов'язок відшкодування позивачу 23.80 грн. витрат, пов'язаних з отриманням довідки державного реєстратора.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 05.01.2011р. про порушення провадження у справі не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання дочірнє підприємство "Волиньелектромонтаж-469" не направило, хоча про день, час та місце розгляду справи в суді було повідомлене належним чином (зазначена ухвала направлялась на адресу відповідача:                  м. Луцьк, вул. Наливайка, 56-А, рекомендованою кореспонденцією та до суду без вручення адресату повернута не була).

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу пред'явленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.   

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що ухвалою суду від 05.01.2011р. явка в судове засідання представника відповідача обов'язковою не визнавалась, відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності представника дочірнього підприємства "Волиньелектромонтаж-469" не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

  ВСТАНОВИВ:

   01 листопада 2006 року між Волинською філією ВАТ "Укртелеком",             м. Луцьк та дочірнім підприємством "Волиньелектромонтаж-469", м. Луцьк було укладено договір про надання послуг бізнес-мережі за №55-6-05/614/1.

01 листопада 2006 року та 12 грудня 2007 року між цими ж сторонами до договору №55-6-05/614/1 було укладено додаткові угоди №1 та №2 з додатками.

Згідно умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобов'язання щодо надання відповідачу телекомунікаційних послуг бізнес-мережі Утел.

На виконання умов вказаного договору Волинською філією ВАТ "Укртелеком" впродовж періоду з 01.07.2010р. по 30.11.2010р. надавались дочірньому підприємству "Волиньелектромонтаж-469" послуги зв'язку бізнес-мережі.

У відповідності до представлених господарському суду документів відповідачу у визначений період було надано, а останнім отримано та використано послуг зв'язку бізнес-мережі на суму 866,72 грн. Визначена вартість наданих позивачем послуг включає в себе абонентську плату за користування відповідачем телефонними номерами, а також вартість здійснених останнім у звітний період міжміських переговорів та інших наданих послуг (підключення до мережі ІНТЕРНЕТ, користування електронною поштою, мережою мобільного зв'язку).

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи рахунками №02-00629-045449, №02-00629-046189, №02-00629-046797,                №02-00629-047373 та №02-00336-048178 за послуги зв'язку (а.с. 23-27).

Згідно п.п. 3.1. - 3.3. договору від 01.11.2006р. №55-6-05/614/1 відповідач зобов'язувався своєчасно сплачувати вартість наданих згідно з договором послуг по факту їх отримання не пізніше 10 числа місяця, що наступає за розрахунковим.

Проте, дочірнє підприємство "Волиньелектромонтаж-469" взяті на себе згідно угод №55-6-05/614/1 від 01.11.2006р. та додаткових угод №1 від 01.11.2006р. та №2 від 12.12.2007р. зобов'язання, зокрема, в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті наданих останнім послуг бізнес-мережі          (у строки, порядку та розмірах, визначених договорами) не виконало, вартість наданих послуг не оплатило. У зв'язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість, котра на момент подання позову до суду та на час розгляду справи в суді склала 866,72 грн. Визначена сума боргу включає  в себе загальну вартість наданих у період з 01.07.2010р. по 30.11.2010р. послуг 866,72 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання послуг електрозв'язку з додатками предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Згідно з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно                      до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу послуг електрозв'язку, отримання останніх дочірнім підприємством "Волиньелектромонтаж-469" та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 866,72 грн.

Сума заборгованості 866,72 грн. в повному об'ємі підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Крім того, відповідачу у відповідності до п. 4.2 договору №55-6-05/614/1 від 01.11.2006р., ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті наданих послуг електрозв'язку було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків склала 14,95 грн. (за період прострочки платежів з 01.09.2010р. по 30.12.2010р.)

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 11,82 грн. суми інфляційних (за період з 01.09.2010р. по 30.11.2010р.), а також 5,79 грн. трьох процентів річних (за період з 01.09.2010р. по 30.12.2010р.)

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних суд вважає, що останні підставні, нараховані в межах умов укладеного між сторонами договору, положень чинного законодавства України, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають  до задоволення у визначеному позивачем розмірі.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому в повному об'ємі у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок дочірнього підприємства "Волиньелектромонтаж-469".

Водночас до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає               23.80 грн. витрат пов'язаних з видачею запиту щодо знаходження відповідача в ЄДРПОУ.

При цьому судом враховується те, що відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 роз'яснення Вищого господарського суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Якщо витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків (аналогічна позиція викладена у абзаці 2 пункту 29 листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 № 01-8/164 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році").

Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Крім того, місцевий господарський суд міг в порядку статті 38 ГПК здійснити судовий запит щодо знаходження відповідача в ЄДРПОУ, проте поклав цей обов'язок на позивача у відповідності до ухвали про порушення провадження у справі №5004/10/11 від 05.01.2011р.

Зважаючи на те, що позивачем були понесені витрати в сумі 23,80 грн. у зв'язку з реалізацією процесуальних прав, що підтверджується довідками виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області від 14.01.2011р. (а.с. 32,33), клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з наданням довідок про перебування відповідача у справі на обліку в ЄДРПОУ станом на день розгляду справи підлягає до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Волиньелектромонтаж-469" (м. Луцьк,                вул. Наливайка, 56-А, р/р 260075507 в ВОД ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 303569, код ЄДРПОУ 31398696) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії (м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, р/р 26000010284801 в Волинській філії АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 303592, код ЄДРПОУ 23251963) 866,72 грн. заборгованості, 14,95 грн. пені, 11,82 грн. суми інфляційних нарахувань та 5,79 грн. трьох процентів річних, а всього 899,28 грн., 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 23,80 грн. в повернення витрат, пов'язаних з отриманням довідки державного реєстратора.

           Суддя                                                    В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

17.01.11