Рішення

від 09.12.2010 по справі 33/261-10(6/609-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/261-10(6/609-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.10р.

Справа № 33/261-10(6/609-09)

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн", м. Київ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКО", м. Кривий Ріг 

про стягнення 278 620, 64 грн.

                                                                                                                       Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Хлопоніна В.О., довіреність б/н від 13.11.2010 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином) 

СУТЬ СПОРУ:

                    Товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКО" про стягнення коштів в розмірі 244 443 грн. 71 коп. в рахунок відшкодування вартості майна за договором майнового найму № 150 від 19.11.2008р., 10 399 грн. 99 коп. - заборгованості по платежам за користування майном, 22 903 грн. 18 коп. - неустойки, 873 грн. 76 коп. –пені та витрати по справі.

                    15.02.2010 року позивачем надана заява про уточнення та зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача кошти в розмірі 243 307 грн. 12 коп. в рахунок відшкодування вартості майна за договором майнового найму № 150 від 19.11.2008р., 10 399 грн. 99 коп. - заборгованості по платежам за користування майном, 22 903 грн. 18 коп. - неустойки, 873 грн. 76 коп. –пені та витрати по справі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2010 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн" з урахуванням заяви про уточнення  задоволено частково та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКО" 243 307 грн. 12 коп. - основної заборгованості, 10 399 грн. 99 коп. - заборгованості по платежам за користування майном, 22 903 грн. 18 коп. - неустойки, 873 грн. 76 коп. - пені та витрати по справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.2010 року вищезазначене рішення змінено та стягнуто з відповідача 243 307 грн. 12 коп. - основної заборгованості, 10 399 грн. 99 коп. - заборгованості по платежам за користування майном, 11 355 грн. 00 коп. - неустойки за користування майном за час прострочки та витрати по справі, в тому числі за подання апеляційної скарги.

        Постановою Вищого господарського суду України від 01.09.10 року рішення господарського суду та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду скасовано та справу № 6/609-09 передано на новий розгляд.

Розпорядженням від 20.10.2010 року справу № 6/609-09 передано на новий розгляд судді Рудовській І.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2010 року справу № 6/609-09 прийнято до провадження суддею Рудовською І.А. та призначено до розгляду в засіданні.

В судове засідання 02.12.2010 року з'явився представник позивача. Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання 02.12.2010 року.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України    

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

                                                     ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн" (наймодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Юніко" (наймач) укладено договір майнового найму №150, відповідно до пункту 1.1 якого, позивач зобов'язався надати відповідачеві в строкове платне користування майно, склад і вартість якого сторони погодились визначати в Актах прийому-передачі, а відповідач зобов'язався використовувати надане відповідно до договору майно для проведення рекламної компанії.

Пунктом 2.4 договору сторони встановили строк користування майном –30 календарних днів з дня передачі його наймачу у відповідності з п. 2.1 договору.

Разом з тим, п. 9.1 даного договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом одного року. Дія цього договору автоматично продовжується на наступний рік і на тих же умовах, якщо жодна з сторін не заявила про наміри розірвати договір не менш як за місяць до закінчення строку його дії.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що по закінченню строку користування майно слід повернути наймодавцю протягом 3-х робочих днів. Повернення майна наймодавцю настає одночасно з моменту фактичного повернення майна на склади позивача по акту прийому-передачі.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за користування майном у строк, вказаний у виставленому рахунку, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки платежу.

Згідно з умовами пунктів 6.4; 6.4.1; 6.4.2 договору, у разі не повернення майна на протязі трьох робочих днів після закінчення строку користування, наймодавець на свій розсуд має право:

- вимагати від наймача повернення майна;

- відмовитись від прийняття такого майна у зв'язку з втратою інтересів до виконання цього зобов'язання наймачем і вимагати відшкодування збитків у розмірі повної вартості неповернутого у строк майна.

У разі пред'явлення позивачем вимоги відшкодувати збитки у розмірі повної вартості майна, відповідач зобов'язаний відшкодувати наймодавцю збитки (повну вартість неповернутого майна) протягом  трьох календарних днів після отримання такої вимоги відповідно до п.6.5 договору.

17.06.2009 р. позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою у триденний термін повернути отримане майно, а у разі неможливості повернути майно в цей термін, відшкодувати його повну вартість в розмірі 244 443 грн. 71 коп., яку відповідач отримав 03.07.2009 року, але залишив без відповіді (т. 1 а.с. 27-35).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних  вимог щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та  вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.  

Відповідно до ч. 3 статті 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.  

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України, яка кореспондує зі статтею 22 Цивільного кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, вартість неповернутого позивачу майна має відшкодовуватись відповідачем саме як реальні збитки, до яких входить зазначена в акті приймання-передачі вартість майна, втраченого позивачем внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання по його поверненню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 347 Цивільного кодексу України особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши дії, які свідчать про її відмову від права власності. У разі відмови від права власності на майно, права на яке не підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту вчинення дії, яка свідчить про таку відмову. В даному випадку, позивач,  засвідчив свою відмову від права власності на майно, надіславши відповідачу вимогу з посиланням на п. 6.4. Договору, де сторони передбачили право позивача відмовитись від приймання майна у зв'язку із втратою інтересу до виконання обов'язку відповідача по його поверненню і відповідно вимагати відшкодування збитків в розмірі вартості такого майна.

На момент розгляду справи збитки в розмірі неповернутого майна складають 243 307 грн. 12 коп. та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

  Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

         За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

         Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.6 договору встановлено, що у разі несвоєчасного повернення майна або не повернення його вартості згідно пунктів 6.4; 6.5 договору, наймач сплачує наймодавцю неустойку в розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Частиною 2 статті 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, неустойка в розмірі 12 319 грн. 50 коп. (за період з 25.12.2008 р. по 03.07.2009 р.) підлягає задоволенню.

У стягненні пені та заборгованості по платежам за користування майном слід відмовити повністю з наступних підстав.

Пеня нарахована з 14.01.2009 р. по 14.12.2009 р., а пунктом 6.3 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за користування майном у строк, вказаний в рахунку, наймач сплачує пеню.

Позивач не надав доказів надсилання відповідачу рахунків з 14.01.2009 р. до 14.12.09 р., рахунок № 1978938 від 01.11.2009 р, як це вбачається з ксерокопії фіскального чеку від 04.12.2009 р. № 4945 та опису вкладень у цінний лист (а.с. 36), позивач надіслав лише 04.12.2009 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право  вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У рахунку-фактурі № 1978938 від 01.11.2009 р. не вказано строк оплати, а оскільки вказаний рахунок був надісланий відповідачу тільки 04.12.09 р., то з урахуванням семиденного строку та  п'ятиденного строку поштового перебігу, відповідач повинен був сплатити рахунок лише 16.12.2009 р., а пеня нарахована тільки до 14.12.2009 р.

 На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 243 307 грн. 12 коп. –збитки в розмірі неповернутого майна за договором № 150 від 19.11.2008 р. та 12 319 грн. 50 коп. –неустойки за користування майном за час прострочки. В решті позовних вимог слід відмовити.

         Позивачем у судовому засіданні на підставі  ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві  як підставу своїх  позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись, ст.ст. 47, 33,  49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКО" (50051,  Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вітчизни, буд. 9, код ЄДРПОУ 30643678)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн" (03151, м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, буд. 5/6, код ЄДРПОУ 30435904) 243 307 (двісті сорок три тисячі триста сім) грн. 12 коп. –збитки в розмірі неповернутого майна, 12 319 (дванадцять тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 50 коп. –неустойки за користування майном за час прострочки, 2 556 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 26 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

           В решті позовних вимог відмовлено.

 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

І.А.Рудовська

Рішення підписано 10.01.2011 року