Рішення

від 14.01.2011 по справі 40/198-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/198-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.11р.

Справа № 40/198-10

За позовом  Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м.Київ 

до  Селянського (фермерського) господарства "Лесное", с.Личково Дніпропетровської області 

про стягнення 1 967 683 грн. 35 коп.  

Суддя  Красота О.І.

Представники:

Від позивача:         Рубльова О.Ю. - дов. №38 від 22.11.10р.;

Від відповідача:     не з»явився; 

СУТЬ СПОРУ:

  Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" (далі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Лесное” (далі-Відповідач) про стягнення 1 311 788 грн. 90 коп. - вартість насіння сої першої репродукції сорту "Ворскла", у кількості 230 т., 655894 грн. 45 коп. - штрафу та судові витрати.

           Представник Позивача позов підтримав, просив суд його задовольнити.   

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав.        

Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило. Відповідно до довідки державного реєстратора, станом на 01.11.2010 року юридична адреса Відповідача: 51121, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с.Ковпаківка (а.с. 34).

    Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

  Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

        02 лютого 2009 року між Позивачем (далі-Сторона 1) та Відповідачем (далі-Сторона 2) був укладений договір сортозаміни №3-0212 (далі –Договір).

      Відповідно до п.1.1, 1.2 Договору Сторона 1 зобов”язується передати у власність Стороні 2 такий товар: насіння озимої пшениці, урожаю 2007р., сорту „Апогей Луганський ”, еліта, у кількості 185 т по ціні 2150,00 грн/т з урахуванням ПДВ та озимої пшениці, урожаю 2007р. сорту „Українка Одеська”, еліта, у кількості 327 т по ціні 2150,00 грн/т з урахуванням ПДВ. Сторона 2 зобов”язується передати у власність Стороні 1 такий товар: насіння сої, урожаю 201р, сорту „Ворскла”, 1 репродукція, у кількості 230 т по ціні 4786,09 грн/т з урахуванням ПДВ (далі-товар 2).

     Відповідно до п.3.2 Договору Передача товару 1 відбувається не пізніше 15 грудня 2009р., Передача товару 2 відбувається не пізніше 1 вересня 2010р.

   Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі та передав товар 1, що підтверджується актом прийому-передачі від 02.12.2009р.

        Відповідно до п.3.3 Передача Товару 2 відбувається не пізніше 1 вересня 2010р.

    Після виконання Позивачем обов'язків згідно договору, Відповідач порушив умови договору, не виконав свої зобов'язання щодо передачі Товару 2.

     30.07.2010р. Позивач направив на адресу Відповідача лист-вимогу №138-2/10-14/75 з вимогою передати Товар 2, Відповідач відповіді не надіслав, Товар 2 не передав.

Вартість однієї тонни насіння сої складається із середньозваженої біржової ціни за одну тонну товарного зерна сої та сортової надбавки, затвердженої Міністерством агарарної політики України від 26.03.2007р. №212/29. Остання ціна на товарне зерно сої становить 2592 грн. 47 коп. за одну тонну (Всеукраїнський журнал „Біржовий вісник” №23 (315) 2010р.). Розмірами сортових надбавок, що застосовуються при визначенні ціни на насіння і садовий матеріал сільськогосподарських рослин встановлено сортову надбавку для першої репродукції у розмірі 120%.   

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

        Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

       Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

       Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

    До  виконання  господарських  договорів  застосовуються відповідні положення Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

        Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Відповідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

  Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати) майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  

  Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

  Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.  

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

         За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки.

        Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

        Відповідно до п.5.2, 5.3 Договору вартість насіння відшкодовується виходячи з рівня середньозважених цін на товарне зерно відповідної рослини (у разі відсутності, однорідної), що складуються на біржових торгах за спотовими контрактами на момент розрахунку з урахуванням сортових надбавок але не нижче ціни однієї тонни насіння вказаної в цьому договорі.  Сплата Стороною визначених цим Договором та законодавством штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням договору (реальні збитки та або упущену вигоду) у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов'язку сплатити за вимогою іншої Сторони штрафні санкції у повному обсязі.

    Пунктом 5.5 Договору за несвоєчасну передачу насіння Сторона 2 сплачує штраф у розмірі 50% від вартості непереданого насіння.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Згідно зі ст.623 Цивільного кодексу України Боржник,   який  порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір   збитків,   завданих   порушенням    зобов'язання, доказується кредитором. Збитки   визначаються   з  урахуванням  ринкових  цін,  що існували  на  день добровільного  задоволення  боржником   вимоги кредитора  у  місці,  де  зобов'язання  має бути виконане,  а якщо вимога не була  задоволена  добровільно,  -  у  день  пред'явлення позову,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Суд може задовольнити вимогу про відшкодування  збитків,  беручи  до  уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При   визначенні  неодержаних  доходів  (упущеної  вигоди)враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у сумі 1311788 грн. 90 – вартості насіння сої першої репродукції сорту „Ворскла” у кількості 230 т, 655894 грн. 45 коп. –штрафу та судові витрати.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові  витрати по справі покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

   Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Лесное", (51140, с.Личково Дніпропетровської області, вул.Привокзальна, 40, код ЄДРПОУ 20241734) на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", (03038, м.Київ, вул.Ямська, 32, р/р 26004300002502 в Першій Київській філії АКБ „Форум”, МФО 300948, код ЄДРПОУ 30518866) 1 311 788 грн. 90 коп. - вартість насіння сої першої репродукції сорту "Ворскла", у кількості 230 т., 655 894 грн. 45 коп. –штрафу, 19 676 грн. 83 коп. - державного мита, 236 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

 О.І. Красота

Рішення підписано 13.01.2011р.