Рішення

від 11.01.2011 по справі 11/122-нм

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/122-НМ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" січня 2011 р. Справа № 11/122-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Маріщенко Л.О.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача   за первісним позовом та відповідача за зустрічним: Шакірова А.Ю. - дов. № 2/01-12  від 11.01.2010р.          

від першого відповідача за первісним та позивача за зустрічним позовом: Кокарева Є.О. - дов. № 23/01-12  від 11.01.2010р.

від другого відповідача за первісним позовом: не з'явився  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія" (м. Ірпінь Київська область)  

до 1) Національного університету державної податкової служби України (м. Ірпінь Київська область)

2) Товарної біржі "Центральна" ( м. Київ)

про визнання права власності

За зустрічним позовом  Національного університету державної податкової служби України ( м. Ірпінь)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія" ( м. Ірпінь)

про зобов'язання вчинити певні дії

Позивачем за первісним позов заявлено вимогу про визнання за ним права власності на адміністративну будівлю загальною площею 1717,86 кв. .м., що розташована за адресою м. Житомир, вул. Мануїльського, 18.

Відповідач за первинним позовом надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що 15.07.2008 року між сторонами було укладено договір  купівлі-продажу майна № 15/07-08-2 адміністративної будівлі загальною площею 1717,86 кв.м. у м. Житомирі по вул. Мануїльського, 18.

Відповідно до п. 5.2 договору ТОВ "Міжрегіональна фінансово-юридична академія" та Національний університет державної податкової служби України зобов'язувались з'явитись до нотаріуса у м. Житомирі у строк, повідомлений Посередником, за фактом зібрання ним усіх необхідних  документів, але не пізніше 15 серпня 2008 року та здійснити нотаріальне посвідчення договору.

Станом на 22.11.10р. Національний університет державної  податкової служби України як сторона у договорі купівлі-продажу до участі у його нотаріальному посвідчення відповідачем 2 не залучався.

При цьому, університет вважає, що усі всі зобов'язання за договором виконав і не спростовує вимог позивача.

В судове засідання 14.12.10р. відповідач - 1 надав суду зустрічний позов, в якому просить відмовити в задоволенні первинного позову та зобов'язати ТОВ "Міжрегіональна фінансово-юридична академія" припинити безпідставне користування адміністративною будівлею у м. Житомирі по вул. Мануїльського, 18.

Ухвалою суду від 14.12.10р. зустрічний позов було прийнято до спільного розгляду з первісним.

27.12.10р. позивач за первісним позовом надав суду заперечення на зустрічний позов, в яких зазначив, що зустрічний позов не визнає.

Договір купівлі-продажу майна № 15/07-08-2 адміністративної будівлі  був укладений два роки тому.

За весь період часу сторони процедуру укладання договору не оскаржували. Процедурні питання договору купівлі-продажу передувала процедура проведення торгів, яка також не оскаржувалась його учасниками.

Встановлення огорожі та пункту охорони жодним чином не порушує права Університету, а навпаки - спрямовано на уникнення загрози користування  майном іншими особами та сприяє збереженню цілісності майна.

Відповідач - 2 за первісним позовом свого представника в судове засідання не направив, причин неявки суду не повідомив відзиву на позовну заяву не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За клопотанням сторін спір розглянутий у більш тривалий  строк ніж передбачено ст. 69 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд  

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеного 15 липня 2008р. Товарною біржею "Центральна" аукціону ( протокол № 11 від 15.07.08р.) переможцем аукціону визнано ТОВ "Міжрегіональна фінансово-юридична академія".

Процедура проведення аукціону та його результати учасниками не оскаржувались.

15.07.08р. між ТОВ "Міжрегіональна фінансово-юридична академія" та Національним університетом державної податкової служби України було укладено договір купівлі-продажу майна № 15/07-08-2 адміністративної будівлі загальною площею 1717,86 кв.м., що розташована за адресою м. Житомир вул. Мануїльського, 18, з прийняттям вказаного майна згідно з актом прийому -передачі.

За умов цього договору кошти в сумі  760 817,00 грн. позивач (покупець) перерахував 17 вересня 2008 р. на розрахунковий рахунок  ТБ "Центральна" для послідуючого перерахування  в п'ятиденний строк на розрахунковий рахунок  відповідача (продавця).

Згідно довідки про балансову вартість майна станом на 12.07.10 р. на балансі Національного університету державної податкової служби  рахується адміністративна будівля за адресою м. Житомир,вул. Мануїльського,18.

Відповідно до розділу 2 договору участь у його нотаріальному посвідченні повинні забезпечити всі учасники договору. Зокрема, на Товарну біржу "Центральна" покладався обов'язок організувати та забезпечити процес нотаріального посвідчення договору.

Однак, на теперішній час вказаний договір купівлі-продажу нотаріально не посвідчений, майно покупцеві не передано.

Посилаючись на те, що відповідачі уникають обов'язку здійснити нотаріальне посвідчення договору, позивач за первісним позовом просить суд  визнати за ним право власності  на адміністративну будівлю загальною площею 1717,86 кв.м., за адресою м. Житомир вул. Мануїльського, 18 на підставі укладеного договору купівлі-продажу № 15/07-08-2 від 15.07.08р.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність  набуття права власності не встановлена судом.

Згідно п. 3-4 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню , виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили  рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку ( квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Договір купівлі-продажу майна № 15/07-08-2 адміністративної будівлі загальною площею 1717,86 кв.м. за адресою м. Житомир, вул. Мануїльського, 18, підписаний сторонами, є таким, що не породжує для його сторін прав та обов'язків, оскільки момент вчинення правочину - договору купівлі продажу нерухомого майна, пов'язаний не лише з нотаріальним посвідченням,  а й  з його державною реєстрацією.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позивач за первісним позовом не набув прав власності на оспорюване майно, а тому позовні вимоги з названих вище підстав задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні первісного позову.

Суд звертає увагу на те, що виходячи зі змісту  позовної заяви, позивач намагається  набути права власності за договором усупереч вимог чинного законодавства та встановленому порядку оформлення права власності за договором купівлі-продажу нерухомого майна.  

Оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом також не підлягають задоволенню.

В зустрічному позові позивач просить  зобов'язати відповідача припинити безпідставне користування адміністративною будівлею у м. Житомирі по вул. Мануїльського, 18 посилаючись на те, що відповідач не маючи відповідних прав щодо користування та розпорядження майном встановив огорожу біля спірної будівлі та розмістив біля неї пункт охорони.

Відповідно до ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про  заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно , без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Також, відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд зазначає, що позивач в позовній заяві не вказав, яким саме чином відповідач перешкоджає йому в доступі до його приміщень, та до матеріалів справи не надано доказів, що підтверджують позовні вимоги.

В заяві позивачем жодним чином не мотивовано, яким протиправними діями (бездіяльністю) відповідача об'єктивно порушуються його права

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтями 34, 36 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Проте, позивачем не надано будь - яких  доказів у підтвердження позовних вимог,  крім того в матеріалах справи відсутні докази, з яких вбачається перешкоджання у користуванні спірним приміщенням, а саме: недопущення працівників до приміщення адміністративної будівлі, відсутні докази у перешкоджанні відповідачем при здійсненні господарської діяльності Позивача.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги нормативно та документально необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні первісного та зустрічного позовів.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В  задоволенні первісного позову відмовити.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його підписання.     

Суддя Маріщенко Л.О.

                                                     Дата підписання 17.01.11 р.  

Віддрукувати:  

1 - в справу

2, 3, 4 - сторонам ( рек. з повід.)