Рішення

від 13.01.2011 по справі 18/1467

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/1467

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "13" січня 2011 р. Справа № 18/1467

Господарський суд Житомирської області у складі:

                          судді  Соловей Л.А.,

 за участю представників сторін:

від позивача:  Ізмайлов Д.Л., довіреність №9 від 02.08.2010р.;  

від відповідача:   Семенко О.Г. - директор;

   розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" (м.Київ)  

до Приватного підприємства "Дизель-Сервіс АВ" (с.Мотовилівка Любарського району)

про стягнення 65 472,25грн.,

Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення 65472,25грн. заборгованості, з яких: 54014,40грн. - основного боргу, 6481,73грн. - штрафу, 1991,14грн. - пені, 1011,03грн. - 8% річних, 1973,95грн. - інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду від 14.12.2010р. надав довідку, в якій повідомляє, що сума основного боргу станом на день розгляду справи не змінилась та складає 54014,40грн. та акт звірки розрахунків, підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін (а.с.36), з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем у повному розмірі.

Представник відповідача в засіданні суду позовні вимоги визнав в повному обсязі, заявив усне клопотання про зменшення розміру штрафу, посилаючись на скрутне матеріальне становище, яке виникло внаслідок викрадення сейфу, в якому знаходились кошти, трудові книжки, касові книги, печатки та штампи підприємства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи,  04 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна"  (продавець, позивач) та ПП "Дизель-сервіс" (покупець, відповідач) укладено Договір купівлі - продажу №10 ЗК 28 ХМЩА  (а.с.11-14), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця засоби захисту рослин, а покупець зобов'язався прийняти  товар та оплатити його згідно умов договору (п.1.1 договору).

Умовами договору сторони погодили, що покупець здійснює попередню оплату за товар у розмірі 20% вартості кожної окремої партії. Решта вартості товару виплачується покупцем, згідно наступного графіку, визначеного договором:

- до 20.06.2010р. - 20% вартості партії товару отриманого покупцем;

- до 01.09.2010р. - 80% вартості партії товару отриманого покупцем, що наростаючим підсумком складає 100% вартості. Повний розрахунок за товар здійснюється покупцем не пізніше 01.09.2010р. (п.2.3 договору).

На виконання умов даного договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 54014,40грн., що підтверджується видатковою накладною №ЦБ-0000389 від 09.06.2010р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей, серії ВАЕ №147015, виданої на ім'я Семенко О.Г. (а.с.15,17).

Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому  товару не виконав.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 54014,40грн.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 54014,40грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошових зобов'язань на підставі розділу 5 договору купівлі-продажу №10 ЗК 28 ХМЩА  1991,14грн. пені.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.4 договору покупець за несвоєчасний або неповний розрахунок за придбаний товар сплачує продавцю  пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.5), перевіреного господарським судом, пеня у сумі 1991,14грн.  нарахована позивачем правомірно.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача за невиконання договірних зобов'язань 6481,73грн. штрафу.

Відповідно до п.5.4 договору в разі порушення покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за товар відповідно до графіку, встановленого договором, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених договором.

Приписами ч.2 ст. 549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.  

Штрафними санкціями згідно із ч.1 ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором  у відсотковому  відношенні  до суми невиконаної частини зобов'язання або у  певній,  визначеній  грошовій  сумі, або у відсотковому відношенні до суми  зобов'язання  незалежно  від  ступеня  його виконання,  або у кратному розмірі  до  вартості  товарів  (робіт, послуг).

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У даному випадку, сума невиконаного зобов'язання становить 54014,40грн., (з врахуванням п.2.3 договору №10 ЗК 28 ХМЩА від 04.06.2010р., яким передбачено порядок оплати до 20.06.2010р. - 20% вартості товару, що складає 10802,88грн. та до 01.09.2010р. - 80% вартості товару, що становить 43211,52грн.),  а тому правомірним буде нарахування 10% штрафу саме від вказаної суми, що складає 5401,44грн. В позові щодо стягнення 1080,29грн. (6481,73грн.-5401,44грн.) штрафу слід відмовити.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання 1011,03грн. 8% річних та 1973,95грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.5 договору передбачено, покупець у разі порушення виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 8 процентів річних від простроченої суми.

Господарський суд, здійснивши перерахунок 8% річних та інфляційних  вважає, що річні та інфляційні нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1011,03грн. 8% річних та 1973,95грн. інфляційних нарахувань.

Разом з тим, здійснивши правову оцінку застосованих позивачем заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, господарський  суд вважає за необхідне застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У частині 2 ст.233 ГК України зазначено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки позивачем не доведено факту завдання йому  чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів, враховуючи, що за прострочку у виконанні зобов'язання відповідачу  нараховані 8% річних та інфляційні, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за необхідне зменшити розмір застосованої  позивачем пені до 500,00грн. та штрафу  до 2000,00грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав в судовому засіданні позовні вимоги визнав. В матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків, підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін (а.с.36), з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства,  підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи на суму 64391,96грн., з яких: 54014,40грн. - основного боргу, 1991,14грн. - пені, 5401,44грн. - штрафу, 1011,03грн. - 8% річних та 1973,95грн. - інфляційних.

В  частині стягнення 1080,29грн. штрафу в позові слід відмовити.

Разом з тим, як зазначалось вище, суд зменшує суму пені до 500,00грн. та суму штрафу до 2000,00грн.

Таким чином, до стягнення підлягає сума  59499,38грн., з яких: 54014,40грн. - основного боргу, 500,00грн. - пені, 2000,00грн. - штрафу, 1011,03грн. - 8% річних та 1973,95грн. - інфляційних.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 509, 525, 527, 549, 611, 612, 610, 628, 655, 692 ЦК України, керуючись  ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені до 500,00грн. та штрафу до 2000,00грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Дизель-Сервіс АВ" (13150, Любарський район с. Мотовилівка, вул.40-Річчя Перемоги, 17, код ЄДРПОУ 30102674 )

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" (03065, м.Київ, бульвар Івана Лепсе, 55, код ЄДРПОУ 32154038)

- 54014,40грн. - основного боргу;

- 500,00грн. - пені;

-2000,00грн. - штрафу;

- 1011,03грн. - 8% річних;

-1973,95грн. - інфляційних;

- 643,92грн. витрат по сплаті державного мита;

- 232,11грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В позові відмовити в частині стягнення 1080,29грн. штрафу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.      

Віддрукувати:  1 - в справу  2 - позивачу (03022, м.Київ, вул. Васильківська, 34)  3 - відповідачу