Рішення

від 18.01.2011 по справі 6/1562

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/1562

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" січня 2011 р. Справа № 6/1562

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Харченко В.Є. - довіреність від 05.01.2011р.;

від відповідача не з'явився.  

Розглянув справу за позовом Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" (м.Бердянськ Запорізька область)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Полан" (м.Житомир)

про стягнення 13933,24 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 13933,24грн. заборгованості, з яких: 12000,00грн. - безпідставно отримані грошові кошти, 447,78грн. 3% річних, 1485,46грн. - санкції за порушення грошових зобов'язань. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання суду не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, ухвала суду повернулася з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу: 10006, м.Житомир, пров.Мальованський, 14. У Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.09.2009р. (а.с.26-30) вказана адреса відповідача: 10006, м.Житомир провул. Мальованський, 14, на цю адресу господарським судом направлялись всі поштові відправлення. Інші адреси господарському  суду не повідомлялися.

Відповідно до ст.75 ГПК України  якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до платіжного доручення №2751 від 27.04.2009р. державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" (Позивач) перерахував на рахунок ТОВ "Фірма "Полан" (Відповідач) грошові кошти у розмірі 12000,00грн. як оплату по рахунку №23 від 24.04.2009р. за кварцовий пісок (а.с.11). Дане платіжне доручення містить відмітку банку про виконання.

01.07.2009р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих.№12ПР4/294, в якій повідомив останнього, що грошові кошти на його рахунок були перераховані помилково, оскільки поставка товару не відбулася. У зв'язку з викладеним ДП "Бердянський морський торговельний порт" просив ТОВ "Фірма "Полан" повернути йому перераховані  згідно з платіжним дорученням №2751 від 27.04.2009р. кошти. До матеріалів справи долучено копію поштового повідомлення, яке підтверджує факт отримання відповідачем претензії 07.07.2009р.

У зв'язку з тим, що вимога претензії відповідачем задоволена не була, позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача 12000 грн, які були помилково перераховані ТОВ “Фірма "Полан" платіжним дорученням № 2751 від 27.04.2009р.

Крім безпідставно отриманих коштів в сумі 12000,00грн. позивач з посиланням на ст.625 ЦК України та ч.6 ст.231 ГК України просить стягнути з відповідача 447,78 грн. 3% річних та 1485,46грн. штрафних санкій.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2 ст.1212 ЦК України).

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується помилкове перерахування позивачем відповідачу грошових коштів у сумі 12000 грн, а відповідачем доказів повернення цих коштів або поставки продукції на вказану  суму не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 447,78грн. 3% річних та 1485,46грн. штрафних санцій суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на зазначене, 3% річних та штрафні санкції, вказані позивачем, застосовуються лише до грошових зобов'язань, якими спірні правовідносини не являються. Тому відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повернення безпідставно отриманих коштів не надав.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 12000,00грн. безпідставно отриманих коштів обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В решті позову суд відмовляє за безпідставністю.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Полан" (10006, м.Житомир, пров.Мальованський, 14, код 13555780)

- на користь Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" (71111, Запоріжська область, м.Бердянськ, вул.Горького, 13/7, код 01125761) - 12000,00грн. безпідставно отриманих грошових коштів, а також 120,00грн. сплаченого державного мита та 203,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено  20  січня 2011 року.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рекоменд. з повідомл.)