Постанова

від 23.01.2008 по справі 18/104-22/145

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 23 січня 2008 р.                                                                                   

№ 18/104-22/145 

Доповідач

-суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у

складі  колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу                                                  

Приватного підприємства "Абсолют"

на постанову          Київського

апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2007 року

у справі                                                  №

18/104-22/145

господарського суду                              міста Києва

за позовом                                                  Товариства

з обмеженою відповідальністю

"Міськбудінвест"

до                                                            

Приватного підприємства "Абсолют"

за участю третіх осіб                               1) ОСОБА_1

2)

ОСОБА_2

3)

ОСОБА_3

4)

ОСОБА_4

5)

ОСОБА_5

про          зобов"язання до вчинення дій та

стягнення 133 637,58 грн.

за участю представників:

позивача -          Чайки Ю.М.

відповідача -                                         не

з"явились

третіх осіб:                                                  1) не

з"явились

2) не з"явились

3) не з"явились

4) не з"явились

5) не з"явились

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2005 року ТОВ

"Міськбудінвест" звернулось до господарського суду міста Києва з

позовом до ПП "Абсолют" про спонукання виконати в натурі

зобов"язання за договором будівництва житла від 25 лютого 2003 року

№5/І-02 щодо передачі квартир №№27, 30, 31 в АДРЕСА_1 та стягнення з

відповідача 133 637,58 грн. пені за прострочення введення будинку в

експлуатацію.

Після уточнення позовних вимог

позивач просив зобов"язати відповідача передати документи, необхідні для

оформлення права власності на зазначені квартири.

Рішенням господарського суду міста

Києва від 04.07.2005 року (суддя Мандриченко О.В.), залишеним без змін

постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2005 року

(судді: Зеленін В.О., Рєпін Л.О., Синиця О.Ф.) та постановою Вищого

господарського суду України від 03.05.2006 року (судді: Невдашенко Л.П.,

Михайлюк М.В., Дунаєвська Н.Г.), позов задоволено частково;

зобов"язано ПП "Абсолют" передати на користь ТОВ

"Будівельна компанія "Міськбудінвест"  квартири №№27, 30, 31 у житловому будинку у

АДРЕСА_1, за відповідним актом прийому -передачі; зобов"язано ПП

"Абсолют" передати на користь ТОВ "Будівельна компанія

"Міськбудінвест" документи, необхідні для оформлення в державних

органах права власності на квартири: державний акт про прийняття житлового

будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1, в експлуатацію, перелік інвесторів

житлового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1, затверджений відповідачем,

довідку про повну сплату позивачеві вартості квартир №№27, 30, 31 у житловому

будинку у АДРЕСА_1; стягнуто з відповідача на користь позивача 65 724,21 грн.

пені, 794,26 грн. витрат по сплаті держмита та 58,03 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову

відмовлено.

Постановою Верховного Суду України

від 18.07.2006 року скасовано постанову Вищого господарського суду України від

03.05.2006 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від

21.09.2005 року  та рішення

господарського суду міста Києва від 04.07.2005 року, а справу передано на новий

розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду міста

Києва від 06.11.2006 року (суддя Шкурат А.М.) в задоволенні позову відмовлено

повністю.

04.05.2007 року ПП

"Абсолют" звернулось до місцевого господарського суду в порядку ст.88

ГПК із заявою про прийняття додаткового рішення щодо вирішення питання про

розподіл господарських витрат, в зв"язку з чим просив стягнути з ТОВ

"БК "Міськбудінвест" 40 000 грн. витрат, пов"язаних з

наданням адвокатських послуг, державне мито у розмірі 8 330,72 грн.

Ухвалою господарського суду міста

Києва від 10.05.2007 року у даній справі (суддя Шкурат А.М.) вказану заяву ПП

"Абсолют" залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного

господарського суду від 10.10.2007 року (судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П., Лосєв

А.М.) ухвалу суду першої інстанції від 10.05.2007 року змінено; заяву ПП

"Абсолют" про стягнення господарських витрат задоволено частково;

стягнуто з ТОВ "Міськбудінвест" на користь ПП "Абсолют" 8

331,58 грн. державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу; в іншій частині вимог, викладених у вказаній заяві,

відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого

та постановою апеляційного господарських судів, ПП "Абсолют"

звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій

просить частково скасувати вказані судові акти в частині відмови в задоволенні

заяви про стягнення 40 000 грн. витрат, понесених у зв"язку з наданням

адвокатських послуг.

Колегія суддів, обговоривши доводи

касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши

матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх

встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої

та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1119

ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має

право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без

змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення,

коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з

дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх

інстанцій та вбачається з матеріалів справи, під час розгляду даної справи по

суті ПП "Абсолют" не заявлялась вимога про стягнення з ТОВ "БК

"Міськбудінвест" судових витрат на оплату послуг адвоката у розмірі

40 000 грн. Крім того, в матеріалах справи відсутні договір на надання

юридичних послуг №7/2004, додаткова угода №1 до нього, докази їх виконання та

докази надання юридичної допомоги ПП "Абсолют" адвокатом.

Статтею 44 Господарського

процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить

оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь

адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони

сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата

підтверджується відповідними фінансовими документами.

До переліку судових витрат не

входять витрати на оплату юридичних послуг приватним підприємцям, які не є

адвокатами.

Крім того, відповідно до статті 28

Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському

суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом та

установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та

організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або

установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують

їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб

можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від

імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника

або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства,

організації.

Повноваження сторони або третьої

особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо

таке право йому надано установчими або іншими документами.

Громадяни можуть вести свої справи

в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких

підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто, вказана норма не

обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх

представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні

Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року за номером 13-рп/2000.

Відповідно до частини 3 статті 48

Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за

послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України

"Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб,

які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом

наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра

зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну

освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше

двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття

адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44

Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в

якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише

адвокатам, а не будь-яким представником.

За таких обставин, колегія суддів

Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх

інстанцій про те, що сплачені ПП "Абсолют" 40 000 грн. за надані

останньому юридичні послуги не відноситься до складу судових витрат і не

підлягає стягненню з ТОВ "Міськбудінвест".

При цьому, враховуючи приписи

ст.ст.44, 88 ГПК України, обгрунтованими є вимоги ПП "Абсолют" про

покладення витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно -

технічне забезпечення судового процесу на ТОВ "Міськбудінвест".

Водночас відповідно до статті 1117

ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна

інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє

застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і

процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або

вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові

господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того

чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази

або додатково перевіряти  докази.

За таких обставин, прийнята

постанова апеляційної інстанцій відповідає встановленим нею фактичним

обставинам справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального

права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О

В И В:

          Касаційну скаргу Приватного

підприємства "Абсолют" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного

господарського суду від 10 жовтня 2007 року у справі № 18/104-22/145 залишити

без змін.

Головуючий суддя

Т.П. Козир

 Судді

 Н.І. Мележик

С.С. Самусенко