Рішення

від 13.01.2011 по справі 9/486

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/486 13.01.11

за позовом Закритого акціонерного товариства «Акціонерна стра хова компанія «Омега»

до 1) Закритого акціонерного т овариства «Укренергозбут»;

2) Закритого акціонерного то вариства «Ділові партнери»

про визнання договору недійсн им

Суддя Бондаренко Г.П.

За участю представників сторін:

від позивача - Лоза Д.О. (дов. № 44-ЗОВ в ід 20.11.2009 р.)

від відповідача 1

від відповідача 2 - Василюк О.В. (дов. № 196 в ід 23.12.2010 р.)

- Нікітін А.С. (дов. № 11/203 ві д 25.11.2005 р.)

В судовому засіданні 13.01.2011 р. відповідно до ст. 85 ГПК Украї ни оголошено вступну та резо лютивні частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне то вариство «Акціонерна страхо ва компанія «Омега»(надалі - позивач або ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега») з вернулось в Господарський су д міста Києва із позовом до За критого акціонерного товари ства «Укренергозбут»(надалі - відповідач 1 або ЗАТ «Укрен ергозбут»), Закритого акціон ерного товариства «Ділові па ртнери»(надалі - відповідач 2 або ЗАТ «Ділові партнери») п ро визнання недійсним догово ру купівлі-продажу цінних па перів № К-94/1 від 23.04.2002 р., укладеног о між ТОВ «Акціонерна страхо ва компанія «Омега», ЗАТ «Укр енергозбут»та ЗАТ «Ділові па ртнери».

Позовні вимоги вмотивован і положеннями ст. ст. 48, 59 ЦК УРСР , ст. ст. 15, 16 ЦК України.

В обґрунтування пред' явл ених позовних вимог, позивач посилається на те, що є оспорю ваний договір таким, що уклад ений всупереч ст. ст. 26, 27 Закону України «Про цінні папери і ф ондову біржу»та ст. 4 Закону У країни «Про державне регулюв ання ринку цінних паперів в У країні». Позивач зазначає, що укладений 23.04.2002 р. між ТОВ «Акці онерна страхова компанія «Ом ега», ЗАТ «Укренергозбут»та ЗАТ «Ділові партнери»догові р купівлі-продажу цінних пап ерів № К-94/1 є договором з обігу цінних паперів. Виходячи з но рм чинного законодавства, як е діяло на час укладення дано го договору, договір пов'язан ий з обігом цінних паперів мі г вважатися таким, що відпові дає вимогам законодавства за умови наявності у сторін дог овору відповідних дозволів ( ліцензії) на здійснення проф есійної діяльності з випуску та обігу цінних паперів, або ч ерез торговця цінними папера ми, що має ліцензію на здійсне ння діяльності з випуску та о бігу цінних паперів. Врахову ючи відсутність таких дозвол ів у сторін договору та прийм аючи до уваги укладення дого вору без участі торговця цін ними паперами, позивач проси ть суд визнати вищевказаний договір недійсним.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 10.12.2010 р. поруш ено провадження у справі, при значено розгляд справи на 12.01.20 11 р. з викликом представників сторін, яких зобов' язано ви конати певні дії.

В судовому засіданні 12.01.2011 р. о голошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України до 13.01.2011 р.

В судове засідання 13.01.2011 р. пре дставники сторін з' явились .

Представник позивача підт римав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити. Поряд з ц им, представником позивача в судовому засіданні 13.01.2011 р. под ано письмові пояснення щодо позовної давності в яких заз начив про те, що дізнався про п орушення свого права внаслід ок спірного договору лише 15.11.20 10 р. Суд не приймає до уваги вка зані пояснення, оскільки зас тосування позовної давності відповідно до ст. 267 ЦК України можливе лише за заявою сторо ни, яка, в даному випадку, відс утня.

Таким чином, враховуючи те, що строк позовної давності щ одо оскарження спірного дого вору закінчився під час дії Ц К України, то позовна даність у даному спорі має застосову атися судом тільки за заявою сторони у справі у відповідн ості до ч. 3 ст. 267 ЦК України, яка сторонами у справі не зробле на.

Відповідачі проти позову з аперечували з підстав, викла дених у відзивах на позовну з аяву, поданих до суду в порядк у ст. 59 ГПК України.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактич ні обставини, на яких ґрунтує ться позов, об'єктивно оцінив ши докази, які мають юридичне значення для розгляду справ и і вирішення спору по суті, су д

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матер іалів справи, 23.04.2002 р. було уклад ено договір купівлі-продажу цінних паперів № К-94/1 між ЗАТ «А кціонерна страхова компанія «Омега», що виступало в якост і Продавця в особі президент а Щербенка В.В., ЗАТ «Укренерго збут», що виступало в якості П окупця в особі Голови правлі ння Петрика О.В. та ЗАТ «Ділові партнери», що представляло і нтереси Покупця та виступало Повіреною особою в особі дир ектора Гудова Г.В., який діяв н а підставі Дозволу на здійсн ення діяльності по випуску т а обігу цінних паперів, видан ого Міністерством фінансів У країни 12.01.1996 р. № 869 та на підставі Договору доручення № 94 від 23.04.20 02 р. (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору ( Предмет договору) Продавець зобов' язується передати у в ласність Покупця, а Покупець зобов' язується через повір ену особу прийняти та самост ійно сплатити Продавцю за па кет цінних паперів (надалі - Ак ції) з наступними характерис тиками: Вид і категорія: акції прості іменні; Емітент: ВАТ «В АЛСА»(код ЄДРПОУ 19413845); Номіналь на вартість одиниці: 0,25 грн. (дв адцять п' ять копійок); Загал ьна кількість акцій: 13500000 шт. (тр инадцять мільйонів п' ятсот тисяч штук); Ціна за Акцію: 1,1 (од на гривня 10 копійок); Загальна сума Договору: 14850000 (чотирнадця ть мільйонів вісімсот п' ятд есят тисяч гривень 00 копійок).

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнан ня Договору недійсним з тих п ідстав, що спірний договір ук ладений за відсутністю у сто рін Договору відповідних доз волів (ліцензії) на здійсненн я професійної діяльності з в ипуску та обігу цінних папер ів та без участі торговця цін ними паперами, що має ліцензі ю на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних папе рів в порушення вимог ст. ст. 26, 27 Закону України «Про цінні па пери і фондову біржу»та ст. 4 З акону України «Про державне регулювання ринку цінних пап ерів в Україні».

Оцінюючи подані сторонам и докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьс я на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, суд вважає , що вимоги позивача не підляг ають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 32 ГПК України дока зами у справі є будь-які факти чні дані, на підставі яких гос подарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обс тавин, на яких ґрунтуються ви моги і заперечення сторін, а т акож інші обставини, які мают ь значення для правильного в ирішення господарського спо ру.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Статтею 58 Конституції Украї ни встановлено, що закони та і нші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі .

Пункт 4 Прикінцевих та перех ідних положень чинного Цивіл ьного кодексу України передб ачає, що Цивільний кодекс Укр аїни від 16.01.2003 р. застосовується до цивільних відносин, що вин икли після набрання ним чинн ості.

Як роз'яснив Пленум Верховн ого Суду України в пункті 2 пос танови "Про судову практику р озгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсн ими" від 06.11.2009 р. № 9, судам необхід но враховувати, що згідно із с таттями 4, 10 та 203 ЦК зміст правоч ину не може суперечити ЦК, інш им законам України, які прийм аються відповідно до Констит уції України та ЦК, міжнародн им договорам, згода на обов'яз ковість яких надана Верховно ю Радою України, актам Презид ента України, постановам Каб інету Міністрів України, акт ам інших органів державної в лади України, органів влади А втономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановле них Конституцією України та законом, а також моральним за садам суспільства. Зміст пра вочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавс тва, нормативно-правових акт ів, прийнятих відповідно до К онституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відпов ідність чи невідповідність п равочину вимогам законодавс тва має оцінюватися судом ві дповідно до законодавства, я ке діяло на момент вчинення п равочину. Відповідність чи н евідповідність правочину ви могам законодавства має оцін юватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на м омент вчинення правочину.

Таким чином, в даному випадк у при вирішенні вищевказаног о спору відповідність чи нев ідповідність Договору вимог ам законодавства має оцінюва тися судом відповідно до зак онодавства, яке діяло на моме нт вчинення правочину.

В силу положень ст. 4 ЦК УРСР, ст. 4 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами ц ивільного законодавства, а т акож із дій осіб, що не передба чені цими актами, але за анало гією породжують цивільні пра ва та обов'язки. Підставами ви никнення цивільних прав та о бов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Виходячи з положень ст. 41 ЦК У РСР, ст. 202 ЦК України правочино м є дія особи, спрямована на на буття, зміну або припинення ц ивільних прав та обов'язків. П равочини можуть бути односто ронніми та дво - чи багатостор онніми (договори). Дво - чи бага тостороннім правочином є пог оджена дія двох або більше ст орін.

Згідно положень ст. 29 ЦК УРСР , ст. 92 ЦК України юридична особ а набуває цивільних прав та о бов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відпов ідно до установчих документі в та закону. Орган або особа, я ка відповідно до установчих документів юридичної особи ч и закону виступає від її імен і, зобов'язана діяти в інтерес ах юридичної особи, добросов існо і розумно та не перевищу вати своїх повноважень.

Відповідно до приписів ст. 4 4 ЦК УРСР, ст. 207 ЦК України право чин вважається таким, що вчин ений у письмовій формі, якщо в ін підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчи няє юридична особа, підписує ться особами, уповноваженими на це її установчими докумен тами, довіреністю, законом аб о іншими актами цивільного з аконодавства, та скріплюєтьс я печаткою.

Відповідно до ст. ст. 48, 59 ЦК УР СР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолі тніх дітей. Угода, визнана нед ійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.

Відповідно до ст. 215 ЦК Україн и підставою недійсності прав очину є недодержання в момен т вчинення правочину стороно ю (сторонами) вимог, які встано влені частинами першою - трет ьою, п'ятою та шостою статті 203 ц ього Кодексу. Недійсним є пра вочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчем ний правочин). У цьому разі виз нання такого правочину недій сним судом не вимагається. У в ипадках, встановлених цим Ко дексом, нікчемний правочин м оже бути визнаний судом дійс ним. Якщо недійсність правоч ину прямо не встановлена зак оном, але одна із сторін або ін ша заінтересована особа запе речує його дійсність на підс тавах, встановлених законом, такий правочин може бути виз наний судом недійсним (оспор юваний правочин).

Виходячи з вищевикладеног о, укладений правочин, зміст я кого суперечить вимогам зако ну може бути визнаний судом н едійсним.

Відповідно до ст. 194 ЦК Україн и та ст. 163 ГК України цінним пап ером є документ встановленої форми з відповідними реквіз итами, що посвідчує грошове а бо інше майнове право і визна чає взаємовідносини між особ ою, яка його розмістила (видал а), і власником та передбачає в иконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а т акож можливість передачі пра в, що випливають з цього докум ента, іншим особам.

Згідно з ст. 165 ГК України опе рації купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх еміте нти, власники, а також торговц і цінними паперами - посередн ики у сфері випуску та обігу ц інних паперів. Види та порядо к здійснення зазначеної діял ьності визначаються цим Коде ксом та іншими законами.

Законом України "Про ліценз ування певних видів господар ської діяльності" визначають ся види господарської діяльн ості, що підлягають ліцензув анню, порядок їх ліцензуванн я, встановлюється державний контроль у сфері ліцензуванн я, відповідальність суб'єкті в господарювання та органів ліцензування за порушення за конодавства у сфері ліцензув ання.

Відповідно до ст. 2 Закону Ук раїни "Про ліцензування певн их видів господарської діяль ності", дія цього Закону пошир юється на всіх суб'єктів госп одарювання. Ліцензування бан ківської діяльності, діяльно сті з надання фінансових пос луг, зовнішньоекономічної ді яльності, ліцензування канал ів мовлення, ліцензування у с фері електроенергетики та ви користання ядерної енергії, ліцензування у сфері освіти, ліцензування у сфері інтеле ктуальної власності, виробни цтва і торгівлі спиртом етил овим, коньячним і плодовим, ал когольними напоями та тютюно вими виробами здійснюється з гідно з законами, що регулюют ь відносини у цих сферах. Види господарської діяльності, к рім випадків, передбачених ч астиною другою цієї статті, я кі не включені до переліку ви дів господарської діяльност і, встановленого статтею 9 цьо го Закону, не підлягають ліце нзуванню.

Перелік видів господарськ ої діяльності, що підлягають ліцензуванню, визначено ста тті 9 Законі України "Про ліцен зування певних видів господа рської діяльності".

Відповідно до п. 57 ч. 1 ст. 9 Зако ну України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (у редакції на мом ент укладення Договору) підл ягає ліцензуванню професійн а діяльність на ринку цінних паперів.

Згідно частини 2 ст. 4 Закону У країни "Про державне регулюв ання ринку цінних паперів в У країні" (у редакції, чинній на момент укладення договору), п рофесійна діяльність на ринк у цінних паперів, у тому числі посередницька діяльність по випуску та обігу цінних папе рів, здійснюється юридичними і фізичними особами виключн о на підставі спеціальних до зволів (ліцензій), що видаютьс я в порядку, встановленому чи нним законодавством України та за умови вступу до щонайме нше однієї саморегулівної ор ганізації.

Разом з тим, на момент уклад ення договору купівлі-продаж у цінних паперів статтею 1 Зак ону України "Про державне рег улювання ринку цінних папері в в Україні" визначено, що проф есійна діяльність на ринку ц інних паперів - підприємниць ка діяльність по перерозподі лу фінансових ресурсів за до помогою цінних паперів та ор ганізаційному, інформаційно му, технічному, консультацій ному та іншому обслуговуванн ю випуску та обігу цінних пап ерів, що є, як правило, виключн им або переважним видом діял ьності.

Частиною 1 статті 27 Закону Ук раїни "Про цінні папери і фонд ову біржу" (у редакції, чинній на момент укладення договору ) встановлено, що здійснення д іяльності по випуску та обіг у цінних паперів, як виключно ї діяльності, допускається н а основі дозволу, що видаєтьс я Державною комісією з цінни х паперів та фондового ринку .

Таким чином, виходячи з вище зазначених норм законодавст ва саме професійна діяльніст ь на ринку цінних паперів, як в ид господарської діяльності , підлягає ліцензуванню, а одн ією з кваліфікуючих ознак пр офесійної діяльності на ринк у цінних паперів є те, що відпо відна підприємницька діяльн ість становить для учасника ринку цінних паперів виключн ий або переважний вид його ді яльності.

Як вважає позивач у позовні й заяві, договір, пов'язаний з обігом цінних паперів, може в важатися таким, що відповіда є вимогам законодавства за у мови наявності у сторін тако го договору відповідних дозв олів на здійснення професійн ої діяльності з випуску та об ігу цінних паперів.

Проте суд не може погодитис ь з такими припущеннями, оскі льки позивачем відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України жодними н алежними та допустимими дока зами не доведено ту обставин у, що покупці та продавці за до говором купівлі-продажу цінн их паперів здійснювали профе сійну діяльність на ринку ці нних паперів, а відтак повинн і були одержувати спеціальні дозволи (ліцензії).

Позивач в своїй позовній за яві також зазначає, що догові р, пов'язаний з обігом цінних п аперів, може вважатися таким , що відповідає вимогам чинно го законодавства, лише у випа дку, якщо сторони вказаного д оговору, які не мають дозволу (ліцензії) Державної комісії з цінних паперів та фондовог о ринку, приймають в ньому уча сть виключно через торговця цінними паперами, що має ліце нзію на здійснення діяльност і з випуску та обігу цінних па перів, який забезпечує інтер еси покупців та продавців ці нних паперів на підставі від повідного договору комісії ч и доручення.

За спірним договором відпо відач 1 (покупець) виступає в о собі Голови правління Петрик а О.В., що діяв на підставі Стат уту, а також інтереси покупця представлені повіреною особ ою ЗАТ «Ділові партнери», яка діяла на підставі Дозволу на здійснення діяльності по ви пуску та обігу цінних папері в, виданого Міністерством фі нансів України 12.01.1996 р. № 869 та на п ідставі Договору доручення № 94 від 23.04.2002 р. в особі директора Г удова Г.В.

При цьому, позивач вказує, щ о відповідач 1, підписавши вка заний Договір через голову п равління Петрика О.В., який дія в на підставі Статуту, виключ ив можливість у подальшому п осилатись на укладення цього Договору від його імені торг овцем цінними паперами, у зв'я зку із тим, що договір, пов'яза ний з обігом цінних паперів, у кладається виключно через то рговця цінними паперами, якщ о сторони вказаного договору не мають дозволу (ліцензії) Де ржавної комісії з цінних пап ерів та фондового ринку.

Проте суд не може погодитис ь з вищевикладеними тверджен нями, оскільки позивач дійшо в такого висновку без урахув ання дійсного змісту Договор у та без з'ясування характеру правовідносин, що виникли мі ж покупцем цінних паперів та ЗАТ "Ділові партнери".

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 4 За кону України "Про державне ре гулювання ринку цінних папер ів в Україні" (у редакції, чинн ій на момент укладення догов ору) на ринку цінних паперів м оже здійснюватись, зокрема, т акий вид професійної діяльно сті як торгівля цінними папе рами - це здійснення цивільно -правових угод з цінними папе рами, які передбачають оплат у цінних паперів проти їх пос тавки новому власнику на під ставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клі єнтів (брокерська діяльність ) або від свого імені та за сві й рахунок з метою перепродаж у третім особам (ділерська ді яльність), крім випадків, пере дбачених законодавством.

З преамбули Договору купі влі-продажу цінних паперів в бачається, що ЗАТ "Укренергоз бут", що виступало в якості Пок упця, представлено в цьому до говорі головою правління Пет риком О.В. В той же час, преамбу ла цього договору містить вк азівку також і на те, що інтере си Покупця представлені Пові реною особою ЗАТ "Ділові парт нери", яка діяла на підставі До зволу на здійснення діяльнос ті по випуску та обігу цінних паперів, виданого Міністерс твом фінансів України 12.01.1996 р. № 869, та на підставі договору дор учення № К-94 від 23.04.2002 p., в особі ди ректора Гудова К.В.

Слід зазначити, що законод авство не містить заборони щ одо вчинення декількома пред ставниками правочину від іме ні сторони, яку вони представ ляють. Підписання договору к упівлі-продажу Торговцем в о собі Гудова К.В. ідентифікує о собу, яка підписала договір, п роте не дає підстав для висно вку про те, що всупереч положе нням преамбули договору Торг овець діяв в іншому правовом у статусі, ніж представник По купця.

Договірне представництв о виникає за волею особи, яку п редставляють і яка визначає особу представника. Особа, як у представляють, самостійно визначає повноваження предс тавника шляхом видачі довіре ності або шляхом укладення д оговору. Таким є договір дору чення, в силу якого одна сторо на (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахун ок другої сторони (довірител я) певні юридичні дії (ст. 386 ЦК У РСР). Аналогічне визначення д оговору доручення міститься у статті 1000 Цивільного кодекс у України.

Виступаючи від імені дові рителя, юридичні дії повірен ого є діями самого довірител я, з яким через повіреного вст упають у відносини треті осо би. За договором доручення по вірений за вчиненими ним пра вочинами з третіми особами ж одних прав і обов'язків не наб уває, натомість створює прав а та обов'язки для довірителя , що і є сутністю відносин пред ставництва.

Крім того, законодавство, чинне на момент укладення сп ірного договору, не містило в ичерпного переліку юридично значимих дій, які має вчинити торговець цінними паперами під час здійснення такого ви ду професійної діяльності, я к торгівля цінними паперами.

Пунктом 3.1 Правил здійсненн я торговцями цінними паперам и комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах , затверджені наказом Держав ної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.12.1996 р. № 331, передбачено, що при виконан ні операцій з цінними папера ми під час здійснення комісі йної діяльності за договорам и з клієнтами торговці зобов 'язані, зокрема, діяти в інтере сах клієнта (домагатися найк ращого виконання замовлень к лієнта, враховуючи умови, заз начені в договорі, кон'юнктур у ринку цінних паперів, умови здійснення розрахунково-клі рингових операцій та надання депозитарних послуг, ризик в ибору контрагента та інші фа ктори ризику), попереджати кл ієнтів про ризики конкретної угоди з цінними паперами тощ о.

Та обставина, що договір куп івлі-продажу цінних паперів підписаний з боку покупця ці нних Паперів Торговцем - ЗАТ "Д ілові партнери", який діяв, зок рема, на підставі Дозволу на з дійснення діяльності по випу ску та обігу цінних паперів, в иданого Міністерством фінан сів України 12.01.1996 р. № 869, Позиваче м не спростовується.

Також, позивачем не спросто вується, що Торговець доброс овісно виконав свої обов'язк и, передбачені п. 3.1 Правил здій снення торговцями цінними па перами комерційної та комісі йної діяльності по цінних па перах, затверджені наказом Д ержавної комісії з цінних па перів та фондового ринку від 23.12.1996 р. № 331.

Враховуючи вищевикладен е, є безпідставними та необґр унтованими твердження позив ача про те, що в зв'язку з відсу тністю у сторін спірного Дог овору відповідних дозволів н а проведення операцій, пов'яз аних з обігом цінних паперів , договір купівлі-продажу цін них паперів № К-94/1 від 23.04.2002 р. є та ким, що укладений всупереч ст . ст. 26, 27 Закону України «Про цін ні папери і фондову біржу»та Закону України «Про державн е регулювання ринку цінних п аперів в Україні».

Таким чином, зважаючи на вст ановлені обставини справи та положення чинного законодав ства, господарський суд дійш ов висновку про відсутність правових підстав для визнанн я оспорюваного договору неді йсним.

Отже, заявлені позовні вимо ги є незаконними та необґрун тованими, а тому вони не підля гають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни судові витрати покладають ся на позивача.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК Украї ни, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повн істю.

2. Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апе ляційну скаргу не було подан о. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.

Суддя Г.П. Бондаренко

Дата підписання рішення: 17.01. 2011 р.