Рішення

від 10.12.2007 по справі 15418-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 102

РІШЕННЯ

Іменем

України

10.12.2007

Справа №2-7/15418-2007

За позовом Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 (01030, м. Київ, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

До відповідача  Дочірнього підприємства «Фірма «Гюр Іншаат»

(98300, м. Керч, вул. Свердлова, 21, кв. 218, ідентифікаційний код 31505301)

Про стягнення 28050,00 грн.

Суддя Дворний І. І.

представники:

Від позивача - ОСОБА_2., предст.,

дов. від 05.10.2007 р.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Суб'єкт підприємницької

діяльності ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до

Дочірнього підприємства «Фірма «Гюр Іншаат» про стягнення 28050,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані

неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків по повній та своєчасній

оплаті вартості наданих за договором №1/10 від 10.05.2006 р. юридичних послуг,

через що заборгованість Дочірнього підприємства «Фірма «Гюр Іншаат» перед СПД

ОСОБА_1за період червень - грудень 2006 року, січень - квітень 2007 року

складає 28050,00 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному

порядку не погашена.

Відповідач у судове засідання двічі

не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про

час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою

кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського

процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах

строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось

обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського

процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись

належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання

представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без

їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в

достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення

розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути

справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального

кодексу України.

Розгляд справи відкладався у

порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи,

дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

10.05.2006 р. між Дочірнім

підприємством «Фірма «Гюр Іншаат» (Замовник) та Суб'єктом підприємницької

діяльності ОСОБА_1(Виконавець) був укладений договір №1/10 про надання

юридичних послуг, п. 1.1 якого передбачено, що Виконавець зобов'язується

надавати юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а

Замовник зобов'язується оплатити зазначені послуги.

Відповідно до п. 3.1 Договору

вартість юридичних послуг Виконавця складає 2550,00 грн. на місяць з ПДВ.

Послуги оплачуються на рахунок Виконавця на умовах 100% передплати до 5 числа

кожного поточного місяця.

П. 4.1 Договору передбачено, що цей

договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 10 травня 2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що

позивачем належним чином виконувалися свої обов'язки за договором та надавалися

юридичні послуги, жодних зауважень до якості яких відповідачем заявлено не

було. Так, за період травень 2006 року - квітень 2007 року позивачем були

надані юридичні послуги на загальну суму 30600,00 грн., що підтверджується

наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (а. с. 15-26), які

були направлені на адресу Дочірнього підприємства «Фірма «Гюр Іншаат» для їх

підписання 28.09.2007 р., про що свідчать наявні в матеріалах справи поштова

квитанція та опис вкладення (а. с. 11-12). Проте, зазначені акти без будь-яких

причин не були підписані відповідачем та не повернуті позивачу.

Матеріали справи свідчать, що

відповідачем була сплачена лише вартість наданих юридичних послуг в травні 2006

р., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку (а. с.

13). Таким чином, заборгованість Дочірнього підприємства «Фірма «Гюр Іншаат»

перед СПД ОСОБА_1за період червень 2006 року - квітень 2007 року складає

28050,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного

кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)

зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати

майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від

певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його

обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173

Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що

виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у

сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один

суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну

дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого

суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію

тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у

тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її

обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України,

визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками

господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких

зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої

сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати

від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які

виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом

України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору 

та  вимог  цього 

Кодексу,  інших актів цивільного

законодавства,  а за відсутності таких

умов та вимог -  відповідно до   звичаїв  

ділового  обороту  або 

інших  вимог,  що 

звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських

зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою

визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні

положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених

цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного

кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,

то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України

передбачено, що одностороння відмова від 

зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше

не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння

відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також

відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої

сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193

Господарського кодексу України).

Відповідач не надав суду доказів

погашення заборгованості у розмірі 28050,00 грн. або того, що юридичні послуги

позивачем не надавалися чи надавалися неякісно, у той час як відповідно до

приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна

сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог та заперечень способом, передбаченим чинним законодавством

України для доведення такого роду фактів. За таких обставин, матеріалами справи

підтверджується факт порушення відповідачем умов договору №1/10 від 10.05.2006

р. в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих юридичних послуг,

через що вимоги позивача про стягнення з Дочірнього підприємства «Фірма «Гюр

Іншаат» заборгованості у сумі 28050,00 грн. є обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з

відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу

України.

          З урахуванням викладеного, керуючись

ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства

«Фірма «Гюр Іншаат» (98300, м. Керч, вул. Свердлова, 21, кв. 218,

ідентифікаційний код 31505301) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1 (01030, м. Київ, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

заборгованість у розмірі 28050,00 грн., 280,50 грн. державного мита та 118,00

грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим

рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим                                           (підпис)                      Дворний І. І.

З оригіналом згідно

Суддя ГС АР Крим                                                                                             

Дворний І. І.

Рішення підписано 17.12.2007

р.           

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний

І.І.