Рішення

від 10.12.2007 по справі 15480-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 102

РІШЕННЯ

Іменем

України

10.12.2007

Справа №2-7/15480-2007

За позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю «Спільна українсько-білоруська компанія «Сапфір-Крим» (95051,

м. Сімферополь, вул. Гоголя, 68, ідентифікаційний код 35002834)

До відповідача  Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

(м. Сімферополь, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Третя особа - Спільне

українсько-британське підприємство в формі акціонерного товариства закритого

типу «ТЕР Холдінг Комп., Україна» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12)

Про стягнення 12094,46 грн.

Суддя Дворний І. І.

представники:

Від позивача - Іотковський А. Г.,

предст., дов. №6 від 10.05.2007 р.

Від відповідача  - не з'явився.

Від третьої особи - не з'явився

         Суть справи: Товариство з обмеженою

відповідальністю «Спільна українсько-білоруська компанія «Сапфір-Крим»

звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1, третя особа Спільне українсько-британське підприємство в

формі акціонерного товариства закритого типу «ТЕР Холдінг Комп., Україна» , про

стягнення 12094,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

на підставі укладеного між позивачем та третьою особою договору №58 від

19.06.2007 р. про відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою

відповідальністю «Спільна українсько-білоруська компанія «Сапфір-Крим» надійшло

право стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 12094,46

грн., присудженої рішеннями ГС АР Крим від 17.07.2006 р. та 31.07.2006 р.

Враховуючи те, що заборгованість до часу подачі позову до суду відповідачем

погашена не була, позивач просить стягнути її з СПД ОСОБА_1 в примусовому

порядку.

20.11.2007 р. до ГС АР Крим від

Спільного українсько-британського підприємства в формі акціонерного товариства

закритого типу «ТЕР Холдінг Комп., Україна» надійшли пояснення, в яких третя

особа вважає вимоги ТОВ Спільна українсько-білоруська компанія «Сапфір-Крим»

правомірними та просить задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання двічі

не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про

час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою

кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського

процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах

строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось

обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського

процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись

належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання

представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без

їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в

достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення

розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути

справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського

процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у

порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи,

дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

19.06.2007 р. між Спільним

українсько-британським підприємством в формі акціонерного товариства закритого

типу «ТЕР Холдінг Комп., Україна» (Цедент) та Товариством з обмеженою

відповідальністю «Спільна українсько-білоруська компанія «Сапфір-Крим»

(Цессіонарій) був укладений договір №58 про відступлення права вимоги (цессії),

п. 2.1 якого передбачено, що за цим Договором Цедент передає, а Цессіонарій

приймає на себе права першого за договором №020/2004 та №021/2004 від 01

вересня 2004 р., укладеного між Цедентом та боржником, а також права кредитора

(Стягувача) за рішеннями Господарського суду АР Крим від 31.07.2006 р. у справі

№2-6/10778-2006 та від 17.07.2006 р. у справі №2-22/10774-2006.

Відповідно до п. 2.2 Договору за

цим Договором Цедент уступає, а Цессіонарій придбає право вимоги до боржника за

договором та рішенням ГС АР Крим на загальну суму 12094,00 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору Цедент

передає Цессіонарію за актом приймання-передачі оригінали документів,

перерахованих в п. 2.3 цього Договору, з яких вбачаються права та обов'язки

першого за договором з боржником, протягом трьох робочих днів з моменту підписання

цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що

відповідні документи були передані третьою особою позивачу за актом

приймання-передачі від 19.06.2007 р., підписаним обома сторонами та скріпленим

печатями підприємств (а. с. 9).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512

Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою

особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином

(відступлення права вимоги).

Матеріали справи свідчать, що

первісне право вимоги Спільного українсько-британського підприємства в формі

акціонерного товариства закритого типу «ТЕР Холдінг Комп., Україна» у

загальному розмірі 12094,00 грн. виникло у третьої особи на підставі рішень

Господарського суду АР Крим від 31.07.2006 р. у справі №2-6/10778-2006 та від

17.07.2006 р. у справі №2-22/10774-2006, на примусове виконання яких були

видані відповідні накази.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного

кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)

зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати

майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від

певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його

обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173

Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що

виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у

сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один

суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну

дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого

суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію

тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому

числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її

обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України,

визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками

господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких

зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої

сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати

від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які

виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом

України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору 

та  вимог  цього 

Кодексу,  інших актів цивільного

законодавства,  а за відсутності таких

умов та вимог -  відповідно до   звичаїв  

ділового  обороту  або 

інших  вимог,  що 

звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських

зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою

визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні

положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених

цим Кодексом.

Ст. 525 Цивільного кодексу України

передбачено, що одностороння відмова від 

зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше

не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова

від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова

від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони

за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського

кодексу України).

Відповідач не надав суду доказів

погашення заборгованості у розмірі 12094,00 грн., у той час як відповідно до

приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна

сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог та заперечень способом, передбаченим чинним законодавством

України для доведення такого роду фактів. Крім того, у судовому засіданні

представник позивача надав суду для залучення до матеріалів справи оригінали

наказів ГС АР Крим, виданих на примусове виконання рішень від 31.07.2006 р. у

справі №2-6/10778-2006 та від 17.07.2006 р. у справі №2-22/10774-2006, що

свідчить про те, що зазначені накази не пред'являлися до виконання. За таких

обставин, матеріалами справи підтверджується правомірність вимог позивача щодо

стягнення з відповідача заборгованості саме у сумі 12094,00 грн., а не 12094,46

грн., як зазначено в позові, оскільки за договором про відступлення права

вимоги №58 від 19.06.2007 р. ТОВ «Спільна українсько-білоруська компанія

«Сапфір-Крим» було передано право на стягнення з СПД ОСОБА_1 заборгованості

саме у розмірі 12094,00 грн.

За таких обставин, всебічно та в

повному обсязі дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи документи та

фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з

обмеженою відповідальністю «Спільна українсько-білоруська компанія

«Сапфір-Крим» підлягають частковому задоволенню.

          З урахуванням викладеного, керуючись

ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 (м. Сімферополь, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільна українсько-білоруська

компанія «Сапфір-Крим» (95051, м. Сімферополь, вул. Гоголя, 68,

ідентифікаційний код 35002834) заборгованість у розмірі 12094,00 грн., 120,94

грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим

рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний

І.І.