Рішення

від 10.01.2011 по справі 17/247-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/247-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2011 р.                                                                          Справа № 17/247-10

За позовом Прокурора Богуславського району Київської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Богуславська районна рада, якій підпорядковано Комунальне підприємство Богуславської районної ради „Богуславтепловодопостачання”

до Приватного акціонерного товариства „Богуславський маслозавод”

про стягнення  177 017,01грн.          

       Суддя  Горбасенко П. В.

За участю представників:

від прокуратури  Пінкас Т.А. (посвідч. № 222 від 30.12.2008р.);

від позивача  Кузнєцова Г.М. (дов. № 8 від 05.01.2011р.);

від відповідача  не з'явилися;

 Обставини справи:

Прокурор Богуславського району Київської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Богуславська районна рада, якій підпорядковано Комунальне підприємство Богуславської районної ради Комунальне підприємство Богуславської районної ради „Богуславтепловодопостачання” (далі –позивач) звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства „Богуславський маслозавод” (далі –Відповідач) про стягнення 177 017,01грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з водопостачання і водовідведення № 103/ВК від 01.12.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.12.2010р. порушено провадження у справі № 17/247-10, розгляд справи призначено на 10.01.2011р.

В судовому засіданні 10.01.2011р. представником позивача в порядку ст. 22 ГПК України подано клопотання про зменшення позовних вимог (а.с. 68), згідно якого останній просив суд стягнути з відповідача 121 017,01грн. боргу, яке прийнято судом.

В судовому засіданні 10.01.2011р. представник прокуратури та представник позивача підтримали позов у повному обсязі з урахуванням клопотання представника позивача (а.с. 68).

Представник відповідача в судове засідання 10.01.2001р. не з'явився, витребувані судом документи не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності  та заслухавши пояснення представника позивача, суд  

                                                      ВСТАНОВИВ:

01.12.2009р. між Комунальним підприємством Богуславської районної ради „Богуславтепловодопостачання” (Виробник) та Закритим акціонерним товариством „Богуславський маслозавод”, яке перейменовано у Приватне акціонерне товариство „Богуславський маслозавод” (Споживач) укладено договір про надання послуг з водопостачання і водовідведення № 103/ВК, за умовами якого виробник зобов'язався  надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймати від нього води у систему каналізації, а  споживач –здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг на умовах договору.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.3, 2.5. договору обсяг води, що підлягає постачанню та обсяг стічних вод, що підлягає прийняттю в систему каналізацій, встановлюється за нормативами питного водопостачання в розмірі встановленого ліміту, який є невід'ємною частиною договору, в об'ємі (орієнтовно): за 2010р. 14 630 м3  - вода,     47 180 м3  - стоки. Загальний обсяг поставлених за договором послуг визначається загальною кількістю наданих споживачу протягом дії договору –води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів в період дії договору, виробник доводить споживачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до договору стосовно строків їх ведення та розмірів. На момент укладення договору тарифи становлять: водопостачання –8,88грн. з ПДВ за 1 м3, водовідведення –12,66грн. з ПДВ за 1 м3. Вартість послуг, визначається виробником щомісячно, відповідно до їх кількості погодженої з споживачем.

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.5. договору виробник щомісячно направляє рахунки для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата споживачем послуг здійснюється щомісячно у безготівковій формі у триденний термін з дня отримання розрахункового документу. За згодою виробника оплата може здійснюватись іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від споживача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується в погашення боргу. В разі неотримання від виробника поточного щомісячного розрахункового документу, споживач здійснює оплату вартості  наданих послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води та стоків.

Обсяг поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється: за показаннями лічильника, зареєстрованого у виробника, окрім випадків, передбачених Правилами користування та погодженим договором (п. 7.1. договору).

Згідно п. 7.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання. З 01.09.2009р. до 08.09.2009р. В частині грошових розрахунків –до повного виконання сторонами своїх обов'язків згідно умов даного договору.

Пунктом 16.1. договору погоджено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010р.

На виконання договору позивач за період з лютого 2010р. по вересень 2010р. надав відповідачу послуги з водопостачання і водовідведення на загальну суму 205 783,98грн., що підтверджується підписаними обома сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 18-25).

За отримані від позивача послуги з водопостачання і водовідведення відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу 84 766,97грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 57-65) та банківськими виписками (а.с. 27-40, 69-78). Решту заборгованості за договором у сумі 121 017,07грн. відповідач не сплатив, внаслідок чого, станом на момент судового розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за  договором про надання послуг з водопостачання і водовідведення № 103/ВК від 01.12.2009р. склала 121 017,07грн. (205 783,98грн. –84 766,97грн.), що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 57-65), банківськими виписками (а.с. 27-40, 69-78) та довідкою КП Богуславської районної ради „Богуславтепловодопостачання” № 9 від 05.01.2011р. (а.с. 79), підписаною директором та головним бухгалтером підприємства та скріпленою печаткою Комунального підприємства Богуславської районної ради „Богуславський маслозавод”.

Крім того, як вбачається з відзиву відповідача на позовну заяву (а.с. 54) та підписаного та скріпленого обома сторонами акту звіряння рахунків між КП „Богуславтепловодопостачання” та ПрАТ „Богуславський маслозавод” від 05.01.2011р. (а.с. 67) відповідач визнав наявність у нього боргу за договором у сумі 121 017,01грн.

Предметом позову з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог (а.с. 68) є вимога про стягнення з відповідача 121 017,01грн. боргу.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання договору про надання послуг з водопостачання і водовідведення № 103/ВК від 01.12.2009р. позивач за період з лютого 2010р. по вересень 2010р. надав відповідачу послуги з водопостачання і водовідведення на загальну суму 205 783,98грн., що підтверджується підписаними обома сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 18-25); за отримані від позивача  послуги з водопостачання і водовідведення відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу 84 766,97грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 57-65) та банківськими виписками (а.с. 27-40, 69-78); решту заборгованості за договором у сумі 121 017,07грн. відповідач не сплатив, внаслідок чого, станом на момент судового розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за  договором про надання послуг з водопостачання і водовідведення № 103/ВК від 01.12.2009р. склала 121 017,07грн. (205 783,98грн. –84 766,97грн.), що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 57-65), банківськими виписками (а.с. 27-40, 69-78) та довідкою КП Богуславської районної ради „Богуславтепловодопостачання” № 9 від 05.01.2011р. (а.с. 79), підписаною директором та головним бухгалтером підприємства та скріпленою печаткою Комунального підприємства Богуславської районної ради „Богуславський маслозавод”. Крім того, відповідач визнав наявність у нього боргу за договором про надання послуг з водопостачання і водовідведення № 103/ВК від 01.12.2009р. у сумі  121 017,07грн.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 121 017,07грн. боргу підлягає задоволенню.

Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що державне мито, від сплати якого позивач звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Аналогічне положення міститься в п. 6.6. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/78 від 04.03.1998р., яким передбачено, що у разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.

Оскільки відповідач не звільнений від сплати державного мита згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

  1. Позов задовольнити повністю.

  2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Богуславський маслозавод” (09700, Київська обл., Богуславський район, м. Богуслав, вул. Миколаївська, буд. 129; код ЄДРПОУ 05500948) на користь Комунального підприємства Богуславської районної ради „Богуславтепловодопостачання” (09700, Київська обл., Богуславський район, м. Богуслав, вул. Польова, буд. 46-А; код ЄДРПОУ 33604652) 121 017 (сто двадцять одну тисячу сімнадцять гривень) 07 коп. боргу.

  3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Богуславський маслозавод” (09700, Київська обл., Богуславський район, м. Богуслав, вул. Миколаївська, буд. 129; код ЄДРПОУ 05500948) на користь Державного бюджету України 121 (сто двадцять одну гривню) 02 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                            Горбасенко П.В.

          Повне рішення складено: 13.01.2011р.