Рішення

від 17.01.2011 по справі 13/225-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/225-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2011 р.                                                                  Справа № 13/225-10

За позовом  Приватного підприємства "Дюна Лідер", м. Житомир

до Державного підприємства "Макарівський завод залізобетонних виробів", смт. Макарів-1, Київська область

про стягнення 51 639,29 грн.

 Суддя           С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: Ухваткін Д.Л. - наказ №1 від 10.11.2004 р.;

Дятел В.І. - довіреність б/н  від 14.01.2011 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Дюна Лідер" (далі –позивач) до Державного підприємства "Макарівський завод залізобетонних виробів" (далі –відповідач) про стягнення 51639,29 грн., з яких 40000 грн. –основний борг, 4000 грн. –штраф, 900 грн. - 3% річних, 1608,74 грн. збитки від інфляції, а також витрати пов'язані з наданням юридичної допомоги.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №77 від 01.03.2010 р. щодо оплати за отриманий товар.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 24.12.2010 р., що підтверджується поштовим повідомленням про її вручення. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача судом встановлено наступне.

01.03.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №77  (далі –Договір). На виконання умов договору відповідач отримав згідно видаткової накладної №288 від 09.03.2010 р. 70 тон цементу на суму 43750 грн., що підтверджується довіреністю №45 від 09.03.2010 р.

Відповідно до п. 4.3 договору відповідач зобов'язаний був остаточно розрахуватися за отриманий товар протягом 20 днів з дня отримання товару.

В порушення умов договору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не здійснив, сплативши частково 3750,60 грн. у зв'язку з чим на день подання позову у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 40000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно п. 6.7 договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з цього договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 1% від ціни товару зазначеної в. п. 4.2 договору. Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума штрафу в розмірі 4000 грн. є правомірною та обґрунтованою, а тому також підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено також  вимоги про стягнення  900 грн. - 3% річних та 1608,74 грн. збитків від інфляції.

Згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума 3% річних в розмірі 900 грн. є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи розмір збитків від інфляції за період з березня 2010 р. по жовтень 2010 р. складає 1608,74 грн.

Проте, зазначений розрахунок не може бути прийнятий судом як обґрунтований повністю, оскільки період за який позивачем нараховані збитки від інфляції не відповідає обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4.3 договору відповідач зобов'язаний був остаточно розрахуватися за отриманий товар протягом 20 днів з дня отримання товару. Таким чином нарахування збитків від інфляції відповідно до умов договору є обґрунтованим лише з травня 2010 р.

Згідно розрахунку здійсненого судом у відповідності до чинного законодавства розмір інфляційних збитків на суму боргу за час прострочення з травня 2010 р. по жовтень 2010 р. складає 1360 грн.

Таким чином збитки від інфляції  підлягають стягненню за вимогою позивача частково в сумі  1360 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг юридичної допомоги, то зазначені витрати на відповідача не покладаються з огляду на таке.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх оплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно п. 10. Роз'яснення ВГСУ „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.98 р. N 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не дотримано зазначених вище вимог оскільки позивачем не надано суду платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг адвокату,  у зв'язку з чим суд відмовляє в покладенні зазначених витрат на відповідача в зв'язку з недоведеністю.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються  сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з  Державного підприємства "Макарівський завод залізобетонних виробів" (Київська обл., смт. Макарів-1; код 08476587) на користь Приватного підприємства "Дюна Лідер" (м. Житомир, вул. Ватутіна, 75; код 33178175) 40000 (сорок тисяч) грн. –основного боргу, 4000 (чотири тисячі) грн. –штрафу, 900 (дев'ятсот) грн. –3% річних, 1360 (одну тисячу триста шістдесят) грн. збитків від інфляції та судові витрати 462 (чотириста шістдесят дві) грн. 60 коп. державного мита та 211 (двісті одинадцять) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

           Суддя                                                                                  С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 20.01.2011р.