Рішення

від 08.09.2006 по справі 11/206-06-7010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/206-06-7010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2006 р.Справа  № 11/206-06-7010

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТіДіСі”.

До відповідача: Малого приватного підприємства „Пелікан”.

про стягнення 4050,00 грн.

                                                                                                                  Суддя     Власова С.Г.

Представники:

від позивача:  Рехлецька Н.С. (за довіреністю).

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: 11.07.2006 р. за вх. № 8477 Товариство з обмеженою відповідальністю „ТіДіСі” (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Малого приватного підприємства „Пелікан” суми боргу у розмірі 4050,00 грн.

15.08.2006 р. за вх. № 17494 Позивач надав доповнення до позовної заяви, а 29.08.2006 р. за вх. № 18417 уточнив позовні вимоги.

29.08.2006 р. за вх. № 18418 Позивач надав клопотання про відшкодування вартості витрат на проїзд у розмірі 391,00 грн.

Відповідач в судове засідання від 02.08.2006 р., 21.08.2006 р. та 08.09.2006 р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників позивача, суд встановив наступне:

За усною домовленістю між сторонами Позивач з 06.10.2003 р. поставив Відповідачу товар на суму 16259 грн., а Відповідач повинен був його оплатити відповідно до виставлених рахунків.  

Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково.

Станом на 11.07.2006 р. (дата надходження позовної заяви до суду) непогашена заборгованість Відповідача складає 4050,00 грн.

Посилаючись на порушення Відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів Товариство з обмеженою відповідальністю „ТіДіСі”, Позивач  просить суд стягнути вказану заборгованість, яка виникла в наслідок неналежного виконання Відповідачем своїх обов'язків.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Позивачем за видатковими накладними № ОЗ-022705 від 27.02.2004 р., № ОЗ-031907 від 19.03.2004 р., № ОЗ-060801 від 08.06.2004 р., № БЗ-061811, № БЗ-061812, № БЗ-061813 та № БЗ-061812 від 18.06.2004р., поставлено Відповідачу, за усною домовленістю між сторонами, товар на загальну суму 16259,00 грн. Відповідач отримавши зазначений товар на підставі довіреностей ЯЗО № 718908 від 27.02.2004 р., ЯЗО № 718912 від 18.03.2004 р., ЯЗО № 718921 від 07.06.2004 р., ЯЗО № 718923 від 14.06.2004 р., розрахувався лише частково, про що свідчать виписки з банківського рахунку Позивача (а.с.32,37,42,48). Наявна заборгованість відповідача склала 4050,00 грн.

Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

          Відповідач свої зобов'язання виконав лише частково, оскільки не розрахувався повністю за отриманий товар. Відповідно до видаткових накладних № БЗ-061813 та                      № БЗ-061812 від 18.06.2004 р., Відповідач на підставі довіреності ЯЗО № 718923 від 14.06.2004 р. отримав товар на суму 4050,00 грн.

          Враховуючи, що  на день подачі позовної заяви погашення наявної заборгованості Відповідачем не здійснено, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТіДіСі” є обґрунтованими та таким що підлягають задоволенню в сумі 4050,00 грн.

Клопотання Позивача про відшкодування вартості витрат на проїзд у розмірі 391,00 грн. судом не задовольняється з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

До інших витрат у розумінні ст. 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30 ГПК України) (абзац 2 Роз'яснення вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/78 від 04.03.1998 р.).

Відповідно до п. 9 Роз'яснення вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/78 від 04.03.1998 р. іншим особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень, відшкодовуються вартість проїзду до місця виклику і назад залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом.

З огляду на викладене у розумінні ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 1, 9 Роз'яснення вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/78 від 04.03.1998 р. іншими особами є тільки особи зазначені в ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно до ст. 30 ГПК України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Отже Господарській процесуальний кодекс України не передбачає можливості відшкодування вартості проїзду до місця виклику і назад залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом представнику сторони, оскільки таке представництво здійснюється відповідно до ст. 28 ГПК України, а не ст. 30 ГПК України.

Ухвалами від 13.07.2006 р., 02.08.2006 р., 21.08.2006 р. та 08.09.2006 р., направленими за юридичною адресою МПП „Пелікан” (відповідь Головного міжрегіонального управління статистику у м. Київ № 21-10/4209-6 від 25.07.2006 р., а.с.53), суд належним чином повідомив Відповідача про порушення провадження у справі, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, а також про час і місце його проведення та зобов'язав надати відзив по суті позовних вимог,  докази на обґрунтування заперечень або докази оплати сум, що стягуються.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, без поважних причин в судові засідання 02.08.2006 р., 21.08.2006 р. та 08.09.2006 р. не з`явився, своїм правом на захист не скористувався, відзиву та заперечень проти позову не надав.

Враховуючи, що  на день подачі позовної заяви погашення наявної заборгованості, яка виникла у зв`язку з порушенням Відповідачем своїх зобов'язань, не здійснено, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТіДіСі” є обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 4050,00 грн., так як  в цьому розмірі вони підтверджені наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

                    Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Малого приватного підприємства „Пелікан” (65011, м. Одеса, вул. Успенська, п/р 26005312955 в АБ „Піденний”, МФО 328209, код 13920191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТіДіСі” (02089, м. Київ, вул. Радистів, 73, п/р 26001026446171 в Печерському відділенні Київської міської філії АКБ „Укрсоцбанк” м. Києва, МФО 322012, код 30472532) – 4050,00 грн.,  102 грн. держмита; 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.

Рішення підписане 12.09.2005 р. в порядку статті 85 ГПК України.