Постанова

від 24.01.2011 по справі 2а-3651/10/2470

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2011 р.                          м. Чернівці                  Справа №2а-3651/10/2470    

          Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Ватаманюк Р.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці  до   МПП ТКФ «Люма»про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду адміністративному позові Державна податкова інспекція у м. Чернівці (далі позивач) просить суд стягнути з МПП ТКФ «Люма»(далі відповідач) податковий борг (фінансову санкцію) за неподання податкових декларацій в сумі 1 699, 51 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності складено акт №1088 від 1.04.2010 року, яким встановлено неподання подання декларацій у строки, встановлені законодавством та застосовано фінансову санкцію в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян –170 грн. (за кожний поданий звіт). (а.с. 2)  

Відповідач належним чином повідомлений про наявність адміністративної справи в суді та вимоги при розгляді справи в порядку скороченого провадження - 12.01.2011 року, заяву про визнання позову або заперечень на позов до суду не направив.

Оцінивши повідомлені позивачем  обставини, суд  вважає, що  наявні  достатні  підстави для прийняття  судового  рішення  і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлені такі  обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач зареєстрований як платник податків в ДПІ м. Чернівці  20.03.1995 року за № БН. (а.с. 12).

За результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності складено акт №1088 від 1.04.2010 року (а.с. 6-8).

На підставі акту 13.05.2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001720152/0,  яким визначено суму податкового зобов’язання за  неподання податкових декларацій в сумі 1 699, 51 грн. (а.с. 4-5).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до п. 17.1.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III (далі –Закон № 2181-III) передбачена відповідальність за не подання податкової декларації у строки, визначені законодавцем, застосовується штрафна санкція у розмірі десяти неподаткових мінімумів за кожне неподання або за її затримку. Відповідно до пп. 4.1.4. п 4.1 ст.4 Закону № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а)          календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплат квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткової податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

У відповідності п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»4.12.1990 року № 509 передбачено, що суми недоїмки, пені, закладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.

Згідно ст. 3 п.3.1 пп.3.1.1 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Відповідач заперечень проти позову або доказів щодо погашення боргу не надав.

          Виходячи з встановлених обставин та норм права, що регулюють спірні правовідносини суд приходить до висновку  про те, що позивачем доведені обставини на які він посилається.   

          Таким чином суд вважає за доведені  обставини на які посилається позивач,  відповідач в супереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України  не  довів зворотного,  тому  адміністративний  позов як обґрунтований підлягає задоволенню  повністю.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито»від 21.01.93 N 7-93 позивач звільнений від сплати державного мита.  Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому суд не стягує судові витрати з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  159, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 КАС України, суд -     

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити  повністю.

2.          Стягнути з МПП ТКФ «Люма»(вул. Г. Артемоського, 6/3, м. Чернівці, 58000, ідентифікаційний номер 22851460) податковий борг (фінансову санкцію) в сумі 1 699, 51 грн. до відповідного бюджету.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.   

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                                     Р.В. Ватаманюк