Рішення

від 05.01.2011 по справі 10/193-10-4937

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/193-10-4937

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" січня 2011 р.Справа  № 10/193-10-4937

за позовом Колективного підприємства Центр науково-технічної творчості «Потенціал»     

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Винодел»       

про стягнення 11389,94 грн.        

                    Суддя     Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін   

від позивача: Федасюк А.А. за довіреністю від 06.12.2010р.

від відповідача: не з'явився  

Суть спору: КП Центр науково-технічної творчості «Потенціал»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Винодел»11389,94 грн., з яких, 5925,60 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 01.12.2009р. по 21.07.2010р.; 1769,14 грн. –3% річних, що нараховані відповідачу з 01.12.2009р. по 21.07.2010р.; 3695,20 грн. –індекс інфляції, що нарахований відповідачу з 01.12.2009р. по 21.07.2010р.

При цьому нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції за вищевказаний період здійснено позивачем на суму боргу в розмірі 92380 грн., який виник у відповідача внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань щодо оплати робіт з антикорозійного захисту внутрішньої поверхні ємкісного обладнання для зберігання вина, що виконані позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору №5-08 від 25.04.2008р., та який стягнутий з відповідача постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.03.2010р. по справі №17/169-08-5434 за наслідками перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Одеської області від 29.12.2009р., а оплачений відповідачем в повному обсязі лише 22.07.2010р.

Відповідач у судові засіданні не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав.

Поряд з цим клопотання відповідача від 30.12.2010р. за вх. №35324, згідно з яким відповідач просить суд відкласти розгляд справи на більш тривалий строк, оскільки юрисконсульт підприємства буде відряджений з 04.01.2011р. по 05.01.2011р. до м. Києва на судові засідання та позбавлений можливості бути присутнім на засіданні 05.01.2011р., відхилено господарським судом, оскільки відповідач не надав до суду жодних доказів, які підтверджують посилання відповідача на неможливість присутності у судовому засіданні 05.01.2011р., а в силу вимог ст.33 ГПК України кожна   сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача  оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

25.04.2008р. між КП Центр науково-технічної творчості «Потенціал»(виконавець, позивач) і ТОВ «Винодел»(замовник, відповідач) укладений договір антикорозійного захисту внутрішньої поверхні ємкісного обладнання для зберігання вина №5-08, згідно з яким, позивач зобов'язується виконати за завданням відповідача, з використанням своїх матеріалів роботу з антикорозійного захисту внутрішньої поверхні ємкісного обладнання для зберігання вина (27-і металевих ємностей загальною площею 1607 кв.м. і 3-х з/б амфор загальною площею 450 кв.м.) на винзаводі в с. Казачі Лагери, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити цю роботу.

Відповідно до умов п.п.2.1.,2.3.,2.4.,2.5. договору за виконану роботу згідно даного договору відповідач оплачує позивачу суму в розмірі 354280,55 грн., в т.ч. ПДВ 59046,76 грн. безготівковим розрахунком. Відповідач здійснює передоплату в розмірі 176500 грн. на придбання, доставку матеріалів і обладнання згідно календарному плану, з розбивкою платежів. Оплата здійснюється згідно підписаному акту здавання-приймання виконаних робіт і рахунку, виставленому позивачем. Кінцевий розрахунок по договору здійснюється відповідачем у десятиденний строк після повного закінчення робіт.

Згідно з умовами п.5.1.1. договору за невиконання зобов'язань сторони відшкодовують  спричинену шкоду і неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до умов п.8.1. договору, договір діє до закінчення взаєморозрахунків між сторонами, але не пізніше 31.12.2008р.

Також судом встановлено, що 29.12.2009р. господарським судом Одеської області прийнято рішення по справі №17/169-08-5434 за позовом КП Центр науково-технічної творчості «Потенціал»про стягнення з ТОВ «Винодел» 199955,62 грн. та за зустрічним позовом ТОВ «Винодел»до КП Центр науково-технічної творчості «Потенціал»про визнання недійсним договору, яким позов КП Центр науково-технічної творчості «Потенціал»задоволено частково та з ТОВ Винодел»на користь КП Центр науково-технічної творчості «Потенціал»стягнуто основний борг в сумі 92232 грн.; 3% річних в сумі 2993,13 грн., пені в сумі 5544,11 грн., індекс інфляції в сумі 14157,81 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1149,27 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. В іншій частині позову відмовлено. У задоволені зустрічного позову ТОВ «Винодел»відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.03.2010р. рішення господарського суду Одеської області від 29.12.2009р. у справі №17/169-08-5434 змінено і пункти 1,2,3 резолютивної частини викладені в наступній редакції: «Первісний позов задовольнити частково. Стягнути з ТОВ «Винодел»на користь  КП Центр науково-технічної творчості «Потенціал»грошові кошти в загальній сумі 114716,51 грн., у т.ч. 92380 грн. –основний борг, 2946,04 грн. –3% річних, 14226,52 грн. – інфляційні, 5043,95 грн. –пеня, 120 грн. –збитки, 1720,75 грн. –витрати по держмиту, у т.ч. за апеляційний перегляд та 64,47 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу. В іншій частині первісного позову відмовити. Пункт 4 резолютивної частини рішення залишити без змін.»

При цьому у Постанові Одеського апеляційного господарського суду від 04.03.2010р., яка у встановленому законом порядку набрала чинності, встановлено: що заборгованість відповідача  за роботи, які виконані позивачем на підставі договору антикорозійного захисту внутрішньої поверхні ємкісного обладнання для зберігання вина №5-08 від 25.04.2008р. становить 92380 грн.;  що днем виникнення зобов'язання відповідача по сплаті виконаних позивачем робіт є 07.11.2008р., а не 31.10.2008р., як визначив позивач і суд при прийнятті рішення і тому судова колегія здійснила перерахунок заявлених позивачем до стягнення та стягнутих судом сум та дійшла висновку, що підлягають стягненню: 92380 грн. основного боргу, 2946,04 грн. –3% річних, 14226,52 грн. –інфляційних, 5043,95 грн. пені (розрахунок у справі –а.с. 138, т.2).

Ознайомившись із розрахунком, який здійснений колегію суддів Одеського апеляційного господарського суду та який знаходився у справі №17/169-08-5434 (т.2, а.с. 138), господарським судом встановлено, що пеня нарахована з 08.11.2008р. по 08.05.2009р. (182 дня) на суму боргу  92380 грн.; 3% річних нараховані з 08.11.2008р. по 30.11.2009р. (388 дня) на суму боргу 92380 грн.; індекс інфляції нарахований з 08.11.2008р. по 30.11.2009р. на суму боргу 92380 грн.

Поряд з цим судом встановлено, що грошові кошти в сумі 114716,51 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1720,75 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 64,47 грн., що загалом становить 116501,73 грн.,  які стягнуті з відповідача на користь позивача Одеським апеляційним господарським судом у постанові від 04.03.2010р. по справі №17/169-08-5434, оплачені відповідачем позивачу наступним чином: 15.07.2010р. відповідач оплатив позивачу 109511 грн. та 22.07.2010р. відповідач оплатив позивачу 6990,73 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення  позову, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України  є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір, згідно з яким,  позивач зобов'язався виконати роботу з антикорозійного захисту внутрішньої поверхні ємкісного обладнання для зберігання вина, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити цю роботу.

Поряд з цим обставини справи свідчать, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати робіт, які виконані позивачем на підставі вищевказаного договору, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 92380 грн. та строком  виконання зобов'язання відповідача по оплаті виконаних позивачем робіт є 07.11.2008р.

При цьому такі обставини встановлені у Постанові Одеського апеляційного господарського суду від 04.03.2010р. у справі №17/169-08-5434, якою з відповідача на користь відповідача стягнуто 116501,73 грн., в т.ч. основний борг в сумі 92380 грн., пеню в сумі 5043,95 грн., розрахунок якої здійснено з 08.11.2008р. по 08.05.2009р.; 3% річних в сумі 2946,04 грн., розрахунок яких здійснений з 08.11.2008р. по 30.11.2009р., індекс інфляції в сумі 14226,52 грн., розрахунок якого здійснений з 08.11.2008р. по 30.11.2009р.,  збитки в сумі  120 грн., витрати по сплаті  державного мита в сумі 1720,75 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 64,47 грн., а відповідно до вимог ч.2 ст.35 ГПК України факти,   встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням  третейського  суду,  під  час розгляду однієї справи, не доводяться  знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що грошові кошти, які стягнуті з відповідача на користь позивача Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.03.2010р. у справі №17/169-08-5434 відповідач оплатив позивачу наступним чином: 15.07.2010р. відповідач оплатив позивачу 109511 грн. та 22.07.2010р. відповідач оплатив позивачу 6990,73 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені)  є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору передбачена сплата неустойки у випадку невиконання сторонами зобов'язань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Поряд з цим в силу вимог ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, яка нарахована позивачем з 01.11.2009р. по 21.07.2010р. на суму боргу 92380 грн. не відповідають вимогам ч.6 ст.232 ГК України, а тому і підстави для їх задоволення відсутні, з огляду також на те, що Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.03.2010р. у справі №17/169-08-5434 з відповідача на коритись позивача вже стягнуто пеню в сумі 5043,95 грн., нарахування якої здійснено з 08.11.2008р. по 08.05.2009р. на суму боргу 92380 грн., тобто за шість місяців прострочення відповідача.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції, господарський суд виходить з наступного.  

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється   від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розрахунок 3% річних та індексу інфляції, який здійснений позивачем, свідчить, що нарахування 3% річних та індексу інфляції здійснено позивачем з 01.12.2009р. по 21.07.2010р. на суму боргу 92380 грн. Тобто, період нарахування 3% річних та індексу інфляції відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача,  а дата початку нарахування 3% річних та індексу інфляції –01.12.2009р. кореспондується із датою закінчення нарахування 3% річних та індексу інфляції –30.11.2009р., яка визначена у розрахунку Одеського апеляційного господарського суду у справі №17/169-08-5434.

Проте, господарський суд вважає, що при нарахуванні 3% річних та індексу інфляції позивачем не враховані вимоги ч.1 ст.534 ЦК України, згідно з якою, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані  з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка: 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Як вище встановлено господарським судом, загальна сума грошових коштів, які стягнуті з відповідача на користь позивача у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 04.03.2010р. по справі №17/169-08-5434 становить 116501,73 грн., в т.ч. основний борг в сумі 92380 грн., пеня в сумі 5043,95 грн., 3% річних в сумі 2946,04 грн., індекс інфляції в сумі 14226,52 грн.,  збитки в сумі  120 грн., витрати по сплаті  державного мита в сумі 1720,75 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 64,47 грн., а  15.07.2010р. відповідач оплатив позивачу грошові кошти в сумі 109511 грн., яких недостатньо для погашення грошового зобов'язання у повному обсязі, а тому черговість погашення сплачених відповідачем грошових коштів в сумі 109511 грн. повинна здійснюватися позивачем наступним чином: 1785,22 грн. (з яких 1720,75 грн. - витрати позивача по сплаті державного мита та 64,47 грн. - витрати на ІТЗ судового процесу) погашаються у першу чергу, 22216,51 грн.  (з яких   5043,95 грн. –пеня, 2946,04 грн. –3% річних та 14226,52 грн. –індекс інфляції) погашаються у другу чергу, а 85509,27 грн. –погашаються у третю чергу, як оплата частини основного боргу в сумі 92380 грн.  

22.07.2010р. відповідач оплатив позивачу грошові кошти в сумі 6990,73 грн., які погашаються як оплата основного боргу та збитків.

Отже, вищевикладені обставини справи свідчать, що нарахування 3% річних та індексу інфляції повинно здійснюватися відповідачу з 01.12.2009р. по 15.07.2010р. на суму боргу 92380 грн., а з 15.07.2010р. по 21.07.2010р. на суму боргу 6870, 73 грн.    

За розрахунком суду 3% річних з 01.12.2009р. по 15.07.2010р. (226 днів прострочення)  на суму боргу 92380 грн. становить 1715,99 грн. /92380 грн. х 3% /365 днів х 226 днів/, а 3% річних з 15.07.2010р. по 21.07.2010р. (6 днів прострочення)  на суму боргу 6870,73 грн. становить 3,39 грн. /6870,73 грн.х3%/365 днівх6днів/, що загалом становить 1719,38 грн., а не 1 769,14 грн., розмір яких заявлений позивачем до стягнення з відповідача у позові.

Індекс інфляції за розрахунком  суду  з грудня 2009р. по серпень 2010р. на суму боргу 92380 грн. становить 3695,20 грн.  /92380 грн. х104% (індекс інфляції за вказаний період) = 96075,20 грн. –92380 грн./, що відповідає розміру інфляційних, стягнення яких з відповідача заявлено позивачем у позові.  

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 1719,38 грн. та індекс інфляції в сумі 3695,20 грн.

Розрахунок 3% річних та індексу інфляції, який здійснений позивачем і залучений судом до справи 05.01.2011р. не приймається до уваги господарським судом, оскільки вказаний розрахунок не відповідає вимогам ч.1 ст.534 ЦК України.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

Керуючись ст.ст. 44, 49,  ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Колективного підприємства Центр науково-технічної творчості «Потенціал»     задовольнити частково.  

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Винодел»(65044, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 41-А, кв.21, код ЄДРПОУ 33312152, р/р 26005002314001 в ОФ АТ «Укрінбанк», МФО 328696) на користь Колективного підприємства Центр науково-технічної творчості «Потенціал»  (73000, м. Херсон, вул. Декабристів,41/7, код ЄДРПОУ 05842264, р/р 26006060291458 в ХФ КБ «Приватбанк»м. Херсона, МФО 352479)    3% річних в сумі 1719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) грн. 38 коп., індекс інфляції в сумі 3695 (три тисячі шістсот дев'яносто п'ять) грн. 20 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 53 (п'ятдесят три) грн. 53 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 110 (сто десять) грн. 92 коп.

          3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.

Повне рішення складено 10 січня 2011 року.