Рішення

від 05.01.2011 по справі 10/190-10-4802

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/190-10-4802

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" січня 2011 р.Справа  № 10/190-10-4802

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Концерн Стирол»

до відповідача  Одеської залізниці

про стягнення 11752,67 грн.

                                                                                                                    Суддя   Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Коновалова Т.А. за довіреністю від 02.06.2010р. №40

від відповідача: Кіташевський А.Д. за довіреністю від 04.01.2011р. №28

Суть спору: ВАТ «Концерн Стирол» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці вартості недостачі вантажу в сумі 11752,67 грн.

У доповненнях до позовної заяви від 29.11.2010р. за вх.№31854 позивач уточнив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача вартість недостачі вантажу в сумі 11423,27 грн., з посиланням при цьому на те, що відповідно до вимог ст.114 Статуту залізниць України позивачем виключено з суми позову вартість провізної плати вантажу, недостача якого виявлена під час його перевезення.

Відповідач надав до суду відзив на позов від 21.12.2010р. №НЮ-4802, який залучений судом до справи 22.12.2010р. та згідно з яким, відповідач просить суд відмовити у задоволені позову, з посиланням при цьому на те, що відповідно до записів у залізничній накладній №52565854 завантаження вантажу проводилося на підприємстві вантажовідправника, його  силами та засобами і ним же самостійно визначено масу вантажу, без участі представника залізниці, тобто залізниця прийняла вантаж масою, у стані, в якому він переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схоронному стані без ознак втрати вантажу.

          На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 05.01.2011р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

                   Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників сторін  оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,  суд встановив:

24.07.2010р. зі станції відправлення Горлівка Донецької залізниці ВАТ «Концерн Стирол» (відправник, позивач) на адресу Одеського припортового заводу (одержувач) відправлений  вантаж – карбамід у кількості 3208650 кг, в т.ч. у вагоні №59240218 у кількості 52870 кг, що підтверджується накладною на маршрут або групу вагонів №52565854, згідно з якою, вантаж завантажений насипом та вагони запломбовані ЗПП відправника.   

Також судом встановлено, що під час перевезення цього вантажу на станції Знам'янка Одеської залізниці складений акт загальної форми №663 від 25.07.2010р., згідно з яким, вагон №52565854 з вантажем карбамід відчеплений на станції Знам'янка Одеської залізниці по комерційному браку.

Поряд з цим 25.07.2010р. на станції Знам'янка Одеської залізниці складений акт загальної форми №19393 щодо вагону №59240218, в якому встановлено, що різниця у вагах в сторону зменшення становить 6200 кг та виявлено, що по документу значиться ЗПП №Б017698, а фактично на вагоні ЗПП відправника відсутнє, можливий доступ до вантажу, який усунений шляхом накладення свинцевої пломби кц 131-А.

Після вагової перевірки вищевказаного вагону на станції Знам'янка Одеської залізниці 26.07.2010р. складений комерційний акт АА №055073/618/211, в якому встановлено, що недостача вантажу у вагоні №59240218 становить 4650 кг, що на вагоні ЗПП відправника відсутнє, а наявна свинцева пломба ст. Знам'янка, доступу до вантажу не має.  

                   За залізничною накладною №42662142 (досилка) вагон №59240218 відправлений зі станції Знам'янка на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці.

                   Після надходження вагону з вантажем на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці, різниці між комерційним актом, складеним на станції Знам'янка Одеської залізниці і фактичною наявністю вантажу не виявлено, про що свідчить відповідна відмітка станції Чорноморська Одеської залізниці на комерційному акті   і вантаж  виданий одержувачу, який, в свою чергу передав право на пред'явлення претензії та позову до залізниці вантажовідправнику, що підтверджується відповідним переуступним написом на залізничній накладній.  

Згідно з уточненим розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, із врахуванням норми недостачі вантажу 1,5% маси нетто вантажу, маса відповідальної недостачі вантажу у вагоні №59240218 становить 3850 кг, а її вартість 11423,27 грн. При цьому вартість відповідальної недостачі вантажу визначена позивачем на підставі довідки вантажовідправника, згідно з якою, вартість 1 тони карбаміду становить 2472,57 грн. без ПДВ.

Відповідач також надав розрахунок вартості недостачі вантажу у вагоні №59240218, згідно з яким, маса відповідальної недостачі вантажу становить 3850 кг, а її вартість 11423,27 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення уточнених позовних вимог,  з огляду на наступне.   

В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна на маршрут або групу вагонів свідчить про укладення між позивачем і відповідачем договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким після одержання вантажу за вказаною залізничною накладною, право пред'явлення претензії та позову до залізниці переуступлене вантажовідправнику, що відповідає вимогам ст.133 Статуту залізниць України.    

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082. При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

В силу вимог ст.38 Статуту залізниць України, завантажені контейнери, а також криті вагони (у тому числі ізотермічні) і цистерни пломбуються тим підприємством, організацією, засобами яких провадиться навантаження. Перелік вантажів, що допускаються до перевезення у вагонах без пломб, технічні умови виготовлення пломб, а також порядок пломбування вагонів і контейнерів встановлюються Правилами.

          У Правилах пломбування вагонів і контейнерів, затверджених наказом Мінтрансу України №542 від 20.08.2001р. та зареєстрованих в Мінюсті України за №793/5984 10.09.2001р. встановлено, що завантажені криті вагони, ізотермічні, хопери-зерновози, цистерни і контейнери пломбуються ЗПП (пломбами) відправника, коли вантаж завантажено відправником.

          Як вище встановлено господарським судом, із залізничної накладної на маршрут або групу вагонів випливає, що завантаження вантажу у вагон №59240218 здійснено відправником і ним же вказаний вагон запломбований ЗПП. В свою чергу перевізником жодних зауважень щодо неправильного накладення ЗПП на вагон, або відсутності ЗПП на вагоні не надано і вантаж прийнятий до перевезення.

          Відповідно до ст. 110  Статуту залізниць України  залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.  Разом з тим  у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника.  

          Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що при перевезенні вантажу у вагоні №59240218 залізницею виявлено недостачу вантажу, відсутність ЗПП відправника та наявність доступу до вантажу, який усунений залізницею шляхом накладення відповідної пломби станції Знам'янка і на станцію призначення вантаж надійшов вже з пломбою станції Знам'янка, що підтверджується відповідним актом загальної форми та комерційним актом.

          З огляду на такі обставини справи, а також відсутність жодних доказів, які б підтверджувати обставини відсутності ЗПП відправника на вагоні №59240218 під час його здавання до перевезення залізниці, господарський суд вважає, що відповідальність за недостачу вантажу у вищевказаному вагоні слід покласти на перевізника.

          При цьому господарським судом перевірений розрахунок вартості відповідальної недостачі вантажу, який здійснений позивачем, та встановлено, що маса і вартість відповідальної недостачі вантажу у вагоні №59240218 правильно розрахована позивачем.  

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість  і правомірність позовних вимог ВАТ «Концерн Стирол», а отже, і їх задоволення.

                    Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі, із врахуванням при цьому заяви позивача про уточнення розміру позовних вимог (щодо державного мита).  

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов  Відкритого акціонерного товариства «Концерн Стирол»задовольнити.

2.Стягнути з Одеської залізниці  (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26031100003 в Одеській філії А.Б. «Експрес-Банк», МФО 328801) на користь Відкритого акціонерного товариства «Концерн Стирол»(84610, Донецька область, м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 10, код ЄДРПОУ 05761614, р/р 26002002789001 у ВАТ КБ «Надра», МФО 320003) вартість недостачі вантажу в сумі 11423 (одинадцять тисяч чотириста двадцять три) грн. 27 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 24 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.  

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

           Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.

Повне рішення складено 10 січня 2011 року.