Рішення

від 05.01.2011 по справі 19/140-10-4178

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/140-10-4178     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" січня 2011 р.Справа  № 19/140-10-4178     

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магістраль-Україна», м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Цеглина-1», м. Одеса

про стягнення 8577095,85 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, хоча про дату, час та місце засідання суду повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника Шаванова Р.М. на довідковому листі від 21 грудня 2010 року про відкладення провадження у справі на 5 січня 2010 року (а.с. 105)

від відповідача: не з'явився, хоча про дату, час та місце засідання суду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення б/н (112-114)

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача 8577095,85 грн. заборгованості за договором про переведення боргу б/н від 29 грудня 2009 року, з яких 8000000,00 грн. основного боргу, 174246,55 грн. трьох процентів річних, 402849,30 грн. штрафних санкцій (пені).

          Процесуальні документи суду направлялись сторонам у справі за адресами, вказаними в позовній заяві, зокрема відповідачеві: 65012, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 12, корпус 2, кв. 63. Місцезнаходження відповідача за вказаною адресою підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25 жовтня 2010 року. Направлені відповідачеві ухвали повертались до суду з поштовою відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

          Особи, які беруть участь у справі  вважаються належним чином повідомленими про час, місце та дату її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві ( викладена правова позиція міститься в Інформаційних листах ВГСУ від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (пункт 4), від  14 серпня 2007 року № 01-8/675 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від  13 серпня 2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» (пункт 19)).  

          У пункті 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 «Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

          Оскільки позивач та відповідач, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами у межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

          Ухвалами господарського суду від 11 жовтня 2010 року та 8 листопада 2010 року частково задоволені клопотання позивача на вжиті заходи забезпечення позову в порядку ст. 69 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

- рішенням господарського суду Одеської області від 11 вересня 2009 року по справі № 4/67-09-2182 задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магістраль-Україна»(ТОВ «ТД «Магістраль-Україна») про стягнення з  підприємства «Юран-ОІЛ»товариство з обмеженою відповідальністю (підприємство «Юран-ОІЛ»ТОВ) 9000000,00 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 19 від 1 квітня 2008 року, 1772000,00 грн. інфляційних втрат, 264367,44 грн. трьох відсотків річних, 1206557,38 грн. пені, 325479,45 грн. 30% річних за кожен день прострочення платежу, 25500,00 грн. державного мита, 312,00 грн. інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Вказаним рішенням господарського суду Одеської області встановлено, що 1 квітня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магістраль-Україна»(ТОВ «ТД «Магістраль-Україна», покупець) та підприємством «Юран-ОІЛ»товариством з обмеженою відповідальністю (підприємство «Юран-ОІЛ»ТОВ, підприємство, продавець) укладений був укладений договір поставки нафтопродуктів № 19, згідно умов якого підприємство зобов'язалось передати, а ТОВ «ТД «Магістраль-Україна»прийняти і оплатити нафтопродукти   на суму 10000000,00 грн. Платіжним дорученням № 353 від 2 квітня 2008 року покупець виконав умови п. 7.1. договору, а саме перерахував 100% попередню оплату у розмірі 10000000,00 грн. Однак продавець свої зобов'язання не виконав,  що змусило сторони підписати досудову мирову угоду, на виконання умов якої продавець 26 лютого 2009 року частково повернув сплачені грошові кошти у розмірі 1000000,00 грн. Невиконання всіх погоджених умови договору змусило покупця звернутися до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення грошових коштів, які були задоволені.

Положеннями ст. 35 ГПК України визначено, що факти, встановлені в рішенні суду не доводяться знову під час іншого розгляду спору.

29 грудня 2009 року між кредитором за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 19 від 1 квітня 2008 року –ТОВ «ТД «Магістраль-Україна»(сторона-1), первісним боржником –підприємством «Юран-ОІЛ»ТОВ (сторона-2) та новим боржником - товариством з обмеженою відповідальністю «Цеглина-1»(ТОВ «Цеглина-1», сторона-3) був укладений договір про переведення боргу б/н, згідно умов якого первісний боржник (сторона-2), зазначаючи про наявність боргу у сумі 9000000,00 грн., здійснив переведення боргу у сумі 8000000,00 грн. новому боржнику (стороні-3).

Положенням п. 2,3,4 укладеного договору від 29 грудня 2009 року сторони визначили, що борг сторони-2 перед стороною-1 за договором № 19 від 1 квітня 2009 року становить 1000000,00 грн., а сторони-3 –8000000,00 грн. Погашення заборгованості здійснюється згідно графіку погашення (додаток №2). Зокрема, ТОВ «Цеглина-1»зобов'язалось сплатити ТОВ «ТД «Магістраль-Україна»протягом 2010 року у безготівковому порядку до 30-го числа місяця платежу у відповідності до суми, наведеною у рядку місяця, а саме: 50000,00 грн. –у лютому, 50000,00 грн. –у березні, 100000,00 грн. –у квітні-вересні, 300000,00 –у жовтні, 500000,00 грн. –у листопаді, 6500000 грн. –у грудні.

Положення укладеного договору про переведення боргу не суперечать вимогам ст.ст. 3, 6, 520, 627, 628 ЦК України, ст. 179 ГК України, скріплені печатками підприємств та підписами уповноважених осіб.

Однак ТОВ «Цеглина-1» свої зобов'язання за договором б/н про переведення боргу від 29 грудня 2009 року не виконало, що стало підставою для звернення ТОВ «ТД «Магістраль-Україна»до ТОВ «Цеглина-1»з претензіями № 99 від 4 березня 2010 року, № 103 від 13 травня 2010 року, які залишені без відповіді та задоволення, а в подальшому з позовом до суду.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно правил частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 8000000,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

          Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних є обгрунтованими. Однак суд не може погодитися з розрахунком позивача за заявлений до стягнення період з 1 січня 2010 року по 22 вересня 22 вересня 2010 року на всю суму 8000000,00 грн. та вважає, що з урахуванням графіку погашення зобов'язань, погодженого сторонами, ці вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі  4980,82 грн. трьох процентів річних.

          Суд також не може погодитися з вимогами позивача про стягнення штрафних санкцій (пені) з посиланням на положення ст.ст. 230-232 ГК України у розмірі 402849,30 грн., оскільки такий спосіб забезпечення виконання зобов'язань не передбачений укладеним між сторонами договором про переведення боргу, та правова природа договору про переведення боргу виключає можливість користування грошовими коштами позивача відповідачем у справі, що позбавляє суд правових підстав для задоволення таких вимог.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог згідно умов ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст.  44 ,49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги у справі задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Цеглина-1»(65012, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 12, корпус 2, кв. 63, код ЄДРПОУ 33386512, п/р 26000311032801 в АБ «Південний», м. Одеса, МФО 328209, ІПН 333865115531) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Магістраль-Україна» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 35033108) 8000000 (вісім міліонів) 00 грн. основного боргу, 4980 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн. 82 коп. трьох процентів річних,  23799 (двадцять три тисячі сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 15 коп. державного мита та 220 (двісті двадцять) грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 05 січня 2011 року.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Петренко Н.Д.