Рішення

від 10.01.2011 по справі 8/73-10-4786

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/73-10-4786

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2011 р.Справа  № 8/73-10-4786

Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Стойкова М.Д.,

за участю представників сторін:

від позивача –не з'явився,

від відповідача –не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЕКС” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Изумруд Строй” про стягнення 22654,24 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.11.2010 р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЕКС” до розгляду, порушено провадження у справі № 8/73-10-4786, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 29.11.2010 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 29.11.2010 р. розгляд справи відкладено на 15.12.2010 р., у судовому засіданні 15.12.2010 р. –на 10.01.2011 р.

Позивач повідомлений про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, проте жодного разу не скористався наданим ст.22 ГПК України правом на участь в судових засіданнях.

Ухвали господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи, направлені на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулись з відміткою поштової установи про те, що адресата за вказаною адресою немає.

З урахуванням викладеного та того, що на господарський суд обов'язок з розшуку сторін не покладено, Товариство з обмеженою відповідальністю „Изумруд Строй” вважається належним чином повідомленим про час і місце засідань господарського суду.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 10.01.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛЕКС” (далі –ТОВ „ЛЕКС”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Изумруд Строй” (далі –ТОВ  „Изумруд Строй”) основного боргу в розмірі 19747,54 грн., пені у розмірі 18167,74 грн., інфляційного збільшення у сумі 572,68 грн. та 3% річних в розмірі 298,65 грн., вказуючи на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу від 01.01.2010 р. № 1.

29.11.2010 р. до господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ „ЛЕКС” про зменшення позовних вимог, згідно якої воно просить суд стягнути з ТОВ „Изумруд Строй” 19747,54 грн. основного боргу, 2035,37 грн. пені, 572,68 грн. інфляційного збільшення та 298,65 грн. –3% річних.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ „ЛЕКС” посилається на положення гл.54 ЦК України, гл.гл.24,30 ГК України, ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, умови договору купівлі-продажу від 01.01.2010 р. № 1, видаткову накладну від 19.04.2010 р. № РН-11.4 тощо.

ТОВ „Изумруд Строй” відзив на позовну заяву не подало, а, отже, розгляд справи здійснено в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

01.01.2010 р. між ТОВ „ЛЕКС” (Продавець) та ТОВ „Изумруд Строй” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1 (Договір), згідно з яким Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах Договору товар згідно накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п.1.1 Договору). Кількість та асортимент товару обумовлюється сторонами в накладних, рахунках-фактурах та заявках, які є невід'ємною частиною Договору (п.1.2 Договору). Покупець проводить передоплату на розрахунковий рахунок Продавця в розмірі 100% вартості продукції (п.2.1 Договору). Оплата продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця в банку в національній валюті України (гривнях) (п.2.2 Договору). Строк поставки складає 10 робочих днів з моменту отримання передплати та заявки, які є невід'ємною частиною Договору. Форма заявки затверджується сторонами в Додатку № 1 (п.4.1 Договору). Поставка товару здійснюється на умовах EXW, згідно міжнародних торгових правил Інкотермс 2000, зі складу Продавця у м. Луганську (п.4.2 Договору). Право власності на поставлену партію товарів переходить від Продавця до Покупця в момент фактичної її передачі представниками Продавця представникам Покупця або перевізнику (п.4.3 Договору). В разі затримки оплати за поставлену Продавцем продукцію Покупець сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки (п.6.1 Договору). Договір діє з моменту підписання до 31.12.2010 р., в частині оплати –до повної оплати товару (п.8.1 Договору).

На виконання умов Договору Продавцем поставлено, а Покупцем прийнято товар (віконні системи) на суму 19747,54 грн., про що свідчать видаткова накладна від 19.04.2010 р. № РН-11.4, довіреність від тієї ж дати № 003.

Договір та видаткову накладну підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.

Посилаючись на невиконання Покупцем зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару Продавець звернувся до господарського суду Одеської області із уточненою позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні його вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних відносин, відзначає, що укладений між сторонами письмовий Договір за правовою природою є угодою на поставку продукції, на виконання якої ТОВ „ЛЕКС” передано товар на суму 19747,54 грн., добровільно не перераховану ТОВ „Изумруд Строй”.

Факт поставки товару, зміст п.2.1 Договору, відповідно до якого Покупець проводить передоплату на розрахунковий рахунок Продавця в розмірі 100% вартості продукції, та п.4.1 Договору, яким передбачено, що строк поставки складає 10 робочих днів з моменту отримання передоплати та заявки, на думку позивача, надають йому право вимагати оплати товару в судовому порядку.

Між тим, господарський суд вказує, що Договором не врегульовано строк оплати товару в разі здійснення поставки без отримання попередньої оплати, в зв'язку з чим застосуванню підлягають приписи ч.2 ст.530 ГК України, згідно якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений..., боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги...

Як вбачається з матеріалів справи, Продавцем вимога про перерахування грошових коштів у сумі 19747,54 грн. не направлялась, а, отже, у Покупця не виникло зобов'язання оплатити товар, поставлений за видатковою накладною від 19.04.2010 р. № РН-11.4.

Таким чином, у задоволенні позову про стягнення 19747,54 грн. основного боргу та нарахованих на нього пені в розмірі 2035,37 грн., інфляційного збільшення в сумі 572,68 грн. та 3% річних в розмірі 298,65 грн. слід відмовити.

Доводи позивача про те, що день поставки товару, тобто 19.04.2010 р., був останнім днем виконання відповідачем обов'язку за Договором щодо оплати прийнятих віконних систем, являються хибними, оскільки ситуація, за якої поставка відбулась на власний ризик Продавця раніше, ніж сплачено кошти, як зазначено вище, в тексті угоди не описана.

Також помилковою є інша теза ТОВ „ЛЕКС” відносно того, що видаткова накладна від 19.04.2010 р. № РН-11.4 за своєю суттю тотожна вимозі про виконання грошових зобов'язань, т.я., виходячи з тексту названого документу первинного бухгалтерського обліку, його оформлено виключно з метою підтвердження факту поставки товару за обумовленими кількістю та ціною.

Окремо господарський суд вважає за потрібне акцентувати увагу Продавця на тій обставині, що після направлення передбаченої ч.2 ст.530 ЦК України вимоги про оплату поставленого згідно видаткової накладної від 19.04.2010 р. № РН-11.4 товару, він вправі звернутись до господарського суду з новим позовом про стягнення з ТОВ „Изумруд Строй” коштів у разі, якщо Покупець не перерахує їх у семиденний строк з дня отримання вимоги.

Керуючись ст.ст.33,34,38,43,82-85 ГПК України, вирішив:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення підписано 14.01.2010 р.

             Суддя                                                                                       Лічман Л.В.