Ухвала

від 12.01.2011 по справі 15/182-10-5301

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/182-10-5301

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

        "12" січня 2011 р.Справа № 15/182-10-5301

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                             В.С. Петрова

При секретарі                              А.Д. Діасамідзе

За участю представників:

від прокуратури –        Шевченко О.В.,

від позивачів:

1)          Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області –не з'явився,

2)          Відділу державного комітету із земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області –   Боднар Л.В.,

        від третьої особи –       не з'явився,

від відповідача –          Никифорчук Л.П., Амірханян Г.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області та Відділу державного комітету із земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Управління Державного казначейства в Оводіопольському районі Одеської області, до Колективного малого підприємства „Агросінтез” про стягнення 50 208,73 грн., -

                                                             ВСТАНОВИВ:

Прокурор Овідіопольського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області та Відділу державного комітету із земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Управління Державного казначейства в Оводіопольському районі Одеської області, до Колективного малого підприємства „Агросінтез” про стягнення 50 208,73 грн. заподіяної шкоди внаслідок нецільового використання земельної ділянки, посилаючись на наступне.  

Прокуратурою Овідіопольського району Одеської області було проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок колективним малим підприємством „Агросінтез” на території  Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, за межами населених пунктів. Вказаною перевіркою було встановлено, що відповідно до розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації № 492 від 06.05.2010р. КМП „Агросінтез” надано у довгострокове користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 10,5476 га для вміщення бази спортивного рибальства на масиві № 49 (за межами населеного пункту) на території Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

На підставі вказаного розпорядження 06.05.2010 р. між КМП „Агросінтез” та Овідіопольською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди земельної ділянки терміном на 49 років, який був зареєстрований районним відділом Одеської регіональної філії Державного підприємства „Центр земельного кадастру”, про що у Державному реєстрі земель внесено запис від № 041052900107 від 19.06.2010 р.   

Як вказує прокурор, проведеною Відділом держкомзему в Овідіопольському районі перевіркою 30.08.2010 р. було встановлено, що земельна ділянка загальною площею 10,5476 га частково використовується не за цільовим призначенням, на земельній ділянці проводиться розробка та видобування корисних копалин (жорстви, глини, суглинків).  

Так, відповідно до листа Відділу держкомзему у Овідіопольському районі орієнтовний  розмір шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки, складає 50208,73 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2010 р. порушено провадження у справі № 15/182-10-5301 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Як встановлено судом під час розгляду справи, підставою для звернення до суду прокурора з даним позовом став той факт, що діями відповідача із нецільового використання наданої йому в оренду земельної ділянки була заподіяна шкода державі, розмір якої становить приблизно 50208,73 грн., що заявлено прокурором до стягнення.

Разом з тим пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру” представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: 1) звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді судами справ; 3) внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами. З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) положення абзацу 4 ч. 1 ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті п. 2 ст. 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Згідно п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99, поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Також Конституційний суд у рішенні від 8 квітня 1999 року у справі N 3-рп/99 вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що „інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Цей орган фактично є позивачем у справі, порушеній за заявою прокурора.

У позові прокурором Овідіопольського району Одеської області позивачами визначено Овідіопольську районну державну адміністрацію Одеської області та Відділ державного комітету із земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області. Однак, на думку суду, Овідіопольська райдержадміністрація та Відділ державного комітету із земельних ресурсів не є органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у даних спірних правовідносинах щодо стягнення з відповідача суми шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень);

Ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Згідно ст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи. Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів здійснює Державна екологічна інспекція та її територіальні органи.

Положеннями Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91 N 1264-XII (із змінами та доповненнями) передбачено, що спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, їх органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій (частина 3 статті 16); до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить, зокрема, подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (частина 1 статті 20).

Підпункту 8 пункту 5 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р. N 1520 (з наступними змінами і доповненнями), Держекоінспекція має право, зокрема, подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

При цьому розрахунок стягуваної шкоди  здійснюється у відповідності із Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України N 963 від 25.07.2007 року. Вказана Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Згідно п. 7 цієї Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами.

Отже, виходячи з вищенаведеного, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних правовідносинах, є Державна екологічна інспекція.

В свою чергу відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

За таких обставин, суд вважає, що прокурором неправильно визначено осіб, які можуть бути позивачами у позові прокурора за вимогами про стягнення з відповідача заподіяної шкоди внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 22.05.2002 р. № 04-5/570 „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Якщо господарський суд помилково порушив справу за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до п. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має право підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що справу було порушено за позовною заявою прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, суд вважає, що позовна заява прокурора Овідіопольського району Одеської області підлягає залишенню без розгляду.

        Керуючись п. 1 ст. 81, ст. 86  Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                            УХВАЛИВ:

Позовну заяву Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області та Відділу державного комітету із земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Управління Державного казначейства в Оводіопольському районі Одеської області, до Колективного малого підприємства „Агросінтез” про стягнення 50 208,73 грн. залишити без розгляду.  

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний термін після її підписання.

                   Суддя                                                                                       Петров В.С.