Рішення

від 12.01.2011 по справі 9/257-10-4863

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/257-10-4863

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2011 р.Справа  № 9/257-10-4863

За позовом:  державного підприємства "Дослідне господарство "Покровське" Селекційно-генетичного інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення;      

До відповідача:  селянського (фермерського) господарства "Евріка"      

про стягнення 76891,02грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився;  

Від відповідача: не з'явився;  

       СУТЬ СПОРУ: 15.11.2010р. за вх. №9731 Державне підприємство "Дослідне господарство "Покровське" Селекційно-генетичного інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Евріка" (далі –Відповідач) в сумі  76 891,02 грн.

      Позивач на позовних вимогах наполягає.

      Відповідач у судових засіданнях не з'являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

       16.09.2009 р. між Державним підприємством "Дослідне господарство "Покровське" Селекційно-генетичного інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення та Селянським (фермерським) господарством "Евріка" було укладено договір купівлі - продажу за № 158, згідно умов якого позивач зобов'язався продати відповідачу наступне насіння: „Куяльник", ел. у кількості 20 тон, по ціні 2 400 грн. за тону, з урахування ПДВ та „Скарбниця", ел. у кількості 20 тон, по цієї 2 000 грн. за тону, з урахування ПДВ. Загальна сума договору складала 88 000 грн., з урахування ПДВ.

       На виконання умов договору від 16.09.2009 р. № 158 Продавець поставив Покупцю за накладною від 16.09.2009 р. № 1096 насіння „Куяльник", ел. у кількості 20 тон на суму 40 000 грн., без урахування ПДВ та „Скарбниця", ел. у кількості 20 тон на суму 33 333,33 грн., без урахування ПДВ.

       Загальна сума отриманого Покупцем товару з рахуванням ПДВ складала 88 000 грн.

       Відповідно до пункту 2.1. договору від 16.09.2009 р. № 158, розрахунки за отриманий товар здійснюються шляхом зарахування коштів на рахунок Продавця або через касу господарства.

       Сторони домовилися про те, що Покупець зобов'язується сплатити за отриманий товар до 01.11.2009 р. (п. 4.2. договору від 16.09.2009 р. № 158).

       На виконання умов договору від 16.09.2009 р. № 158, Покупець сплатив Продавцю за отриманий товар –20 000 грн.

       Отже, заборгованість Селянського (фермерського) господарства "Евріка" станом на 10.11.2010 р. по сплаті Державному підприємству "Дослідне господарство "Покровське" за отриманий товар складає 68 000 грн.

       Таким чином, Державним підприємством "Дослідне господарство "Покровське" Селекційно-генетичного інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення просить суд стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Евріка" суму боргу – 68 000 грн., три відсотки річних –2 040 грн., індекс інфляції –6 851,02 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що       стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

           Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання  виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

          У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України  є обов'язковим для виконання сторонами.

          Згідно з вимогами  ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами  цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу, згідно з якими, продавець-позивач зобов'язався продати покупцеві-відповідачу товар, який буде власністю покупця, який зобов'язався приймати та оплачувати вартість товару, в порядку та на умовах викладених в договорі.

          Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

          Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що товар, який відповідач придбав у  позивача, не оплачувався, як у строк, що вставлений умовами укладеного між сторонами договору, так і в подальшому. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.  

         При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

        Розрахунок суми, в розмірі 68 000 грн., яку позивач просить суд стягнути на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Покровське" Селекційно-генетичного інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, підтверджується відповідним актом звірки взаєморозрахунків від 01.07.2010р., що підписаний обома сторонами та скріплений печатками, а також копією виписки з банку, що свідчить про часткове сплачення боргу.

        Відповідно до частини 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару; товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до переданий покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

         Як наявно вбачається з наданих матеріалів товар був переданий позивачем, але не сплачений відповідачем у строки передбачені договорами купівлі-продажу товару.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України,  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір 3% річних, що нараховані відповідачу на період з 01.11.2009р. по 01.11.2010р., становить 2 040 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Розрахунок інфляційних витрат по заборгованості за поставлений товар, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір інфляційних витрат, що нарахований відповідачу, становить 6 851,02 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

           Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь–які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

         Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Евріка" (67500, Одеська область, Комінтернівський район, с. Кубанка, код ЄДРПОУ 19044980, р/р 26005054442220 в ЮГРУ «Приватбанк», МФО 328704) на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Покровське" Селекційно-генетичного інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (67631, Одеська область, Біляївський район, с. Маринівка, код ЄДРПОУ 21017051, р/р 2600844858 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 380805) суму боргу у розмірі 68 000 грн., три відсотки річних –2 040 грн., індекс інфляції –6 851,02 грн., 768,91 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                    Меденцев П.А.