Ухвала

від 06.07.2010 по справі 1333/9-23-23/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1333/9-23-23/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

          06.07.2010  р.                                                                                Справа № 1333/9-23-23/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю  "Новомосковськ Агро" (39001, Полтавська область, м. Глобине, вул. К. Маркса, 144, ідент. код 33014041)

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка" (39001, Полтавська область,           м. Глобине, вул. Карла Маркса, 206, ідент. код 24391608)

       про визнання банкрутом

        Суддя Ореховська О.О.

Представники сторін:

від кредитора - Бабич О.М., довіреність від 21.09.2009 року № 20

від боржника - не з'явився

Суть справи: Розглядається заява Товариства з обмеженою відповідальністю  "Новомосковськ Агро", м. Глобине   про визнання банкрутом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка", м. Глобине з підстав неплатоспроможності.

Ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю  "Новомосковськ Агро"  на виконання вимог п.3   ухвали господарського суду Полтавської області від 27.05.2010 року ( а.с. 35 т.2)  надав через канцелярію господарського суду Полтавської області з супровідним листом  від 06.07.2010 р.  наступні документи:  пояснення,  товаротранспортні накладні, податкові накладні, видаткові накладні, доручення, рахунки- фактури, витяги з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

В судовому засіданні уповноважений представник ініціюючого кредитора заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи  для надання уточнюючих документів. Письмове клопотання про відкладення розгляду справи  ( вх. № 07513 д від 06.07.2010 р. ) подано ініціюючим кредитором після судового засіданні  до канцелярії господарського суду Полтавської області Приймаючи до уваги, що розгляд справи судом  неодноразово відкладався  у зв "язку з   витребуванням  у  ініціюючого кредитора  документальніх доказів  на підтвердження   заявлених вимог, вказане клопотання, яке  не є документально обгрунтованим та нормативно вмотивованим,   судом відхиляється.

Боржник у відзиві  від 05.07.2010 р. за вих. № 2 ( а.с.а.с. 37-67) повідомляє , що вимоги ініцюючого кредитора  ТОВ "Новомосковськ Агро"  є правомірними , так як сума  заборгованості  перед  ТОВ "Новомосковськ Агро"  станом на  01.03.2010  р.  склала   251 277,42 грн..

Боржник в судове засідання не з'явився.

Ухвали господарського суду Полтавської області від 18.03.2010 року та 13.04.2010 року направлялися боржнику - ТОВ  "Арніка"  за адресою зазначеною ініціюючим кредитором в заяві від 10.12.2009 року про порушення справи про банкрутство боржника, а саме: Полтавська область,   м. Глобине, вул. Карла Маркса, 206.

Відповідно до Статуту ТОВ "Арніка" (нова редакція - а.с. 43-57 т.2 та Витягу з ЄДР  юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - а.с. 66-67 т.2 ), місцезнаходженням боржника є: Полтавська область,   м. Глобине, вул. Карла Маркса, 203.

Копії ухвали господарського суду Полтавської області від 18.03.2010 р., 13.04.2010 р., які направлялись боржнику за адресою: Полтавська область, м.Глобине, вул. Карла Маркса, 206 , а також ухвала від 27.05.2010 р.  року,  яка направлялась  боржнику за двома  адресами: Полтавська область, м.Глобине, вул. Карла Маркса, 206 та  Полтавська область, м.Глобине, вул. Карла Маркса, 203  отримані  боржником , що підтверджується поштовими повідомленнями  про вручення рекомендованих поштових відправлень (відповідно  а.с.а.с. 82 т.1, 129 т.1,  70 т.2,   69 т.2) .

Відповідно до  п.2 Інформаційного листа  Вищого господарського  суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140  "Про деякі  питання запобігання зловживанню процесуальними правами  в господарському  судочинстві"  особи, які беруть участь  у справі, вважаються повідомленими про час  і місце  її розгляду судом, якщо  ухвалу про порушення провадження  у справі  надіслано  за поштовою адресою , зазначеною  у позовній заяві. У випадку   нез"явлення в засідання  господарського суду  представників  обох сторін або однієї з них  справа може  бути розглянута  без їх участі, якщо неявка  таких представників  не перешкоджає  вирішенню спору.

В зв'язку з вищевикладеним, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, на підставі ст. 75 ГПК  України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши уповноваженого представника ініціюючого кредитора, суд встановив:

В грудні 2009 р.  Товариство з обмеженою відповідальністю  "Новомосковськ Агро" (39001, Полтавська область, м. Глобине, вул. К. Маркса, 144, ідент. код 33014041)- ( надалі в тексті - ТОВ  "Новомосковськ Агро")  звернулося до господарського суду Полтавської області з заявою  від 10.12.2009 р. ( а.с. 14-17 т.1) про порушення провадження у справі про банкрутство  Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка" (39001, Полтавська область, м. Глобине, вул. Карла Маркса, 206, ідент. код 24391608) - ( надалі в тексті - ТОВ "Арніка"). Ухвалою господарського суду Полтавської області  від 22.12.2009 р.  № 1333/9-23 ( а.с. 1 т.1) вищевказана заява  повернута  кредитору. За результатами апеляційного перегляду ухвала  господарського суду від 22.12.2009 р.  № 1333/9-23  про повернення  заяви про порушення справ про банкрутство  Постановою  Київського  міжобласного  апеляційного господарського суду  від 04.03.2010 р. ( а.с.74-78 т.1) скасована , матеріали справи  № 1333/9-23  повернуті до господарського  суду  для розгляду.

Ухвалою господарського суду Полтавської області 18.03.2010 р. ( а.с. 80 т.1)  порушено провадження  у справі № 1333/9-23-23/14  за заявою ТОВ  "Новомосковськ Агро"  про банкрутство    ТОВ "Арніка".

В обгрунтування заявлених вимог  ініціюючий кредитор - ТОВ  "Новомосковськ Агро" посилається на наступне.

09.01.2007 р. між ТОВ «Новомосковськ Агро»- "Продавець"  та ТОВ «Арніка»- "Покупець"  укладено договір купівлі-продажу №27   (далі в тексті - Договір № 27 - а.с. 24-25 т.1 ), відповідно до умов  якого ТОВ «Новомосковськ Агро»зобов'язувалося продати ТОВ «Арніка»продукцію власного виробництва, в т.ч. пшеницю, ячмінь, сою, кукурудзу, соняшник ( "Товар") , а ТОВ «Арніка» купує  вищевказаний "Товар" по ціні і у кількості  згідно накладної , яка є невід"ємною  частиною  даного Договору ( п.1.1 Договору № 27).

Відповідно до п. 4.1 договору Покупець - ТОВ «Арніка» зобов'язується виконати оплату Товару на протязі 365 банківських днів з дати підписання даного договору.

Як зазначає ініціюючий кредитор , ТОВ «Новомосковськ Агро»належним чином виконало свої обов'язки за Договором, передавши ТОВ «Арніка»товар (пшеницю та ячмінь) на загальну суму 336 769,43 грн.  що підтверджується накладними:

1)  №Н-0000025 від 07.02.2007 р. ;

2) №Н-0000178 від 30.07.2007р..

Як стверджує ініціюючий кредитор, приймання товару згідно Договору № 27  представником ТОВ «Арніка» підтверджується підписом в накладних та довіреностями серія ЯМХ №629974 від 05.02.2007р. та серія ЯНЮ №270899 від 27.07.2007р.

Так як  ТОВ «Арніка»  не оплатило ТОВ «Новомосковськ Агро»у повному обсязі вартість переданого за договором купівлі-продажу №27 від 09.01.2007 р. Товару в сумі  251 277,42 грн.,  що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний  керівниками сторін ( а.с. 32 т.1) , в липні 2009 р. ТОВ «Новомосковськ Агро» було направлено ТОВ «Арніка» претензію за вих. №090702 ( а.с.33-34 т.1) з вимогою сплатити заборгованість за договором купівлі-продажу №27 від 09.01.2007 р. в розмірі 251 277,42 грн. перерахувавши вказану грошову суму згідно платіжної вимоги-доручення. До претензії була додана платіжна вимога-доручення №2 від 03.08.2009 р. на суму 251 277,42 грн..

У відповіді на претензію  від 04.08.2009 р.  ( а.с 35 т.1)  ТОВ «Арніка»  визнало  борг  що виник  згідно Договору № 27 від 09.01.2007 р.  в сумі  251 277,42 грн. , а також зазначило  назву, номер і дату розрахункового документа на перерахування визнаної суми, при цьому повідомлено, що додана до претензії вимога-доручення №2 від 03.08.2009р. на суму 251 277,42 грн. була направлена до банку для виконання.

Вимога-доручення №2 від 03.08.2009 р. була повернута у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку ТОВ «Арніка» з відміткою ВАТ КБ «Надра»: «Згідно з п. 4.4 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в національній валюті», затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22.

З метою стягнення заборгованості з ТОВ «Арніка»  кредитор - ТОВ «Новомосковськ Агро»оформив  іншу платіжну вимогу-доручення №1 від 14.08.2009р., в якій зазначено інший банківський рахунок боржника - в КБ «Приватбанк». Заповнена вимога-доручення була передана ТОВ «Арніка», яке дооформило вимогу-доручення та направило її на виконання до банку.  

Вимога-доручення №1 від 14.08.2009 р. також була повернута у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку ТОВ «Арніка» з відміткою КБ «Приватбанк»: «Повертаємо без виконання в зв 'язку з відсутністю коштів на поточному рахунку».

Як зазначає ініціюючий кредитор протягом трьох місяців ТОВ «Арніка»не здійснило оплати по визнаній претензії.

Повторно платіжна вимога-доручення №4 на суму 251 277,42 грн. на сплату заборгованості згідно з претензією від 02.07.2009 р. була пред'явлена до ВАТ КБ «Надра»   на виконання 04 листопада 2009 р. і була повернута з відміткою банку від 09.11.2009р.: «Згідно з п. 4.4 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в національній валюті», затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22:

Ініціюючим  кредитором  подано повторну платіжну вимогу-доручення №3 до КБ «Приватбанк»16.11.2009 р., яка також була повернута без виконання з відміткою банку: «Повертаємо без виконання в зв 'язку з відсутністю коштів на поточному рахунку».

З огляду на вищевикладене , ініціюючий кредитор вказує, що  сума заборгованості ТОВ «Арніка» перед ТОВ «Новомосковськ Агро» в розмірі 251 277,42 грн. є більшою, ніж 300 мінімальних розмірів заробітної платиі  є  безспірними  вимогами  кредитора ТОВ «Новомосковськ Агро», які  не були задоволені боржником ТОВ «Арніка» протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку .

При винесенні даної ухвали судом прийнято до уваги наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14 травня 1992 р. № 2343-XII “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції Закону від 30 червня 1999 р. № 784-XIV, далі – Закон), Господарським процесуальним кодексом України (далі –ГПК), іншими законодавчими актами України.

Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України ( див. п.1 Постанови № 15 Пленуму Верховного суду України " від 18.12.2009 р. "Про  судову практику в справах про банкрутство".

Відповідно до ч. 4 ст. 11  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон) суддя  в підготовчому засіданні оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Основне завдання підготовчого засідання суду полягає у з'ясуванні неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 3 ст. 6  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ознаками неплатоспроможності боржника є:                 а) грошові вимоги, які  повинні складати не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги мають бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого  для їх погашення строку.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів,  визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунку боржника.

До розрахункових документів, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника у безспірному порядку, належать платіжні вимоги (пункт 1.25 статті 1 і стаття 26 Закону України від 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).

В ході розгляду справи суд, встановив, що в обгрунтування   безспірності   вимог  до боржника  ініціюючий кредитор посилається на  наявність  у боржника основного боргу  в сумі 251 277, 42 грн. , який  виник  в результаті  не сплати  боржником  переданого  йому  ініціюючим кредитором  " Товару"  згідно  умов Договору № 27  купівлі - продажу від 09.01.2007 р. ( а.с. 24-25 т.1).

Ініціюючий кредитор зазначає, що  передача  "Товару"  згідно  умов Договору № 27   (пшениці  та ячміня)   ТОВ «Арніка» на загальну суму 336 769,43 грн.   підтверджується  рахунками -  фактурами:

1) № Н-0000008 від 07.02.2007 р. ( а.с. 26 т.1)

2) № Н-0000074 від 30.07.2007 р.  ( а.с.29 т.1)

та видатковими накладними:

1)  №Н-0000025 від 07.02.2007 р. ( а.с. 27 т.1)  ;

2)  №Н-0000178 від 30.07.2007р ( а.с. 30 т.1).

Приймання товару представником ТОВ «Арніка», за твердженням ініціюючого кредитора,  підтверджується підписом в накладних та довіреностями серія ЯМХ №629974 від 05.02.2007р. ( а.с.28 т.1)   та  серія ЯНЮ №270899 від 27.07.2007р .( а.с. 31 т.1).

Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона  повинна довести ті обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні  бути підтверджені  певними засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

    За визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі за текстом - Закон), фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період; бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про  діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та  підтверджує її здійснення.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. З Закону).

Згідно зі ст. 4 Закону, одними з основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є повне висвітлення (фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі) та превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Відповідно до п.7 ст. 8 Закону, головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер) організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи  повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи, (ч. ч. 1, 2, 8 ст. 9 Закону).

При цьому , Наказом Державного комітету статистики  України від 27.07.1998 р. № 263 затверджено типові  форми первинного обліку та Інструкцію про порядок їх  виготовлення, зберігання і застосування. Згідно п.2.2 вказаної Інструкції накладна  на відпуск  товарно-матеріальних   цінностей  ( типова форма № М-20) оформлюється  на кожну партію товару  та має містити , зокрема, наступне:

у рядку "Підстава" записується  № документа , що є підставою  для видачі  товарно- матеріальних цінностей;

у рядку "Через кого " записуються  ініціали  і призвище одержувача, № та дата видачі довіреності;

у рядку "Одержав" вказується особа , яка одержала  товарно-матеріальні цінності і яка своїм підписом  підтверджує їх одержання.

На підтвердження факту передачі  боржнику "Товару" згідно умов Договору № 27 від 09.01.2007 р.  ініціюючий кредитор посилається на видаткові накладні:   №Н-0000025 від 07.02.2007 р. ( а.с. 27 т.1) на суму 218 801,53 грн.   та   №Н-0000178 від 30.07.2007р ( а.с. 30 т.1)  на суму 117 967,90 грн..

Вказані видаткові накладні  не відповідають  зазначеним вимогам , оскільки:

1)  у видатковій  накладній    №Н-0000025 від 07.02.2007 р. ( а.с. 27 т.1)   у рядку  "Підстава"  визначений Договір № 215 від 31.08.2006 р. та рахунок -фактура  № Н-0000008 від 07.02.2007 р.  , а інціюючий кредитор посилається  як на підставу виникнення  грошових зобов"язань на Договір № 27 від  09.01.2007 р.( а.с.20-22 т.1), в свою чергу рахунок фактура  № Н-0000008 від 07.02.2007 р.( а.с.26 т.1) не містить  будь яких посилань на  Договір № 27 від  09.01.2007 р. . Також,  у рядку "Умови продажу"   визначені як "Попередня оплата" , що також не відповідає умовам   Договір № 27, на який посилається  ініціюючий кредитор, так як п.  4.1 Договору № 27  передбачає  що покупець  зобов"язаний   виконати оплату Товару протягом 365 банківських днів з дати підписання даного договору, умови предоплати Товару  даний договір не передбачає.

2) у  видатковій  накладні    №Н-0000178 від 30.07.2007р ( а.с. 30 т.1)  на суму 117 967,90 грн.. у рядку  "Підстава"  визначений Договір № 215 від 31.08.2006 р. та рахунок- фактура  № Н- 0000013 від 22.11.2006 р..  , а інціюючий кредитор посилається  як на підставу виникнення  грошових зобов"язань на Договір № 27 від  09.01.2007 р.( а.с.20-22 т.1), в свою чергу рахунок - фактура  № Н-0000013 від 22.11.2006 р.   суду не наданий  , замість нього   залучений рахунок- фактура № 0000074 від 30.07.2007 р..( а.с.29 т.1) , який  не містить  будь яких посилань на  Договір № 27 від  09.01.2007 р. . Також,  у рядку "Умови продажу"   визначені як "Попередня оплата" , що також не відповідає умовам   Договір № 27, на який посилається  ініціюючий кредитор, так як п.  4.1 Договору № 27  передбачає  що покупець  зобов"язаний   виконати оплату Товару протягом 365 банківських днів з дати підписання даного договору, умови предоплати Товару  даний договір не передбачає.

Крім цього, наказом Мінфіну України № 99 від 16.05.1996 р. "Про затвердження Інструкції про порядок  реєстрації  виданих, повернутих та використаних доручень на отримання  товарно-матеріальних цінностей"  визначено  порядок використання доручень на  отримання  товарно-матеріальних цінностей.

Пунктом 2 вказаної Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеральні цінності , а також  нематеріальні  активи , грошові  документи  і цінні папери  відпускаються  покупцям  або передаються   безоплатно тільки  за довіреністю одержувача.

Довіреності  серії ЯМХ №629974 від 05.02.2007р. ( а.с.28 т.1)   та  серії ЯНЮ №270899 від 27.07.2007р .( а.с. 31 т.1), на які посилається ініціюючий кредитор в обгрунтування отримання  боржником товару згідно умов Договору  № 27 у  рядку  "цінностей за " не містять  підстав  видачі товарно-матеріальних цінностей ( № і дату наряду).

Довіреність  на одержання цінностей  є первинним документом , що фіксує  рішення уповноваженої особи ( керівника)  підприємства   про уповноваження конкретної фізичної особи  одержати  для підприємства  визначені  перелік  та кількість цінностей.  Довіреність є підставою  створення  інших первинних документів  - накладної-вимоги, товаро-транспортної накладної , які є дозволом  для здійснення  господарської операції з відпуску цінностей.

Враховуючи норми чинного законодавства щодо оформлення первинних бухгалтерських документів, а також ту обставину, що  суду  не надано належних у розумінні ст. 34 ГПК України доказів на  підтвердження  передачі товару саме за цим Договором ( № 27 від 09.01.2007 р. ), оскільки надані позивачем видаткові накладні не  містять інформації про те, що товар передається за Договором  № 27 ,  суд не приймає до увагу  відповідь боржника  на претензію  від 02.07.2009 р. № 090702 ( а.с.35) та  вважає, що  вимоги ініціюючого кредитора не є безспірними  в розумінні вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

    Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення  про  задоволення  позову лише  за умови,  що дії відповідача не суперечать законодавству або  не  порушують  прав  і  охоронюваних законом інтересів інших осіб.

       Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім  переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

      Ніякі  докази  не  мають  для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

   Визнання однією стороною фактичних даних  і  обставин,  якими інша  сторона  обгрунтовує  свої  вимоги  або  заперечення,    для господарського суду не є обов'язковим.

Судом також відхиляється  посилання ініціюючого кредитора на акт звірки  взаємних розрахунків   від 02.04.2009 р. ( а.с.32) , оскільки акт  звірки  взаєморозрахунків між стронами  підписаний  боржником  є тільки документом , по якому  бухгалтерії підприємств  звіряють  бухгалтерський облік операцій , а наявність  чи відсутність  будь-яких  зобов"язань  підтверджується  первинними документами - договором, накладними, довіреностями на отримання товару, рахунками, тощо.

Так як  вищевказані обставини перешкоджають  подальшому  руху справи про банкрутство і з огляду   на правову позицію  викладену в  п. 36 Постанови № 15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство"  суд на підставі пункту  1-1 частини першої статті 80 ГПК України  припиняє провадження у справі.   

З врахуванням викладеного, керуючись та ст. 77, п. 1-1 ст.80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                            У Х В А Л И В:

1.   Припинити провадження у справі.

2.  Скасувати мараторій   на задоволення  вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.03.2010 р. .

3. Копію ухвали направити сторонам, державному реєстратору, державному виконавцю.

            Суддя                                       О.О. Ореховська