Рішення

від 20.12.2010 по справі 5020-5/173

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/173

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

20 грудня 2010 року справа № 5020-5/173

За позовом:      Товариства з обмеженою відповідальністю „Севпродсервіс”

              (99055, м. Севастополь, вул. Ген. Лебедя, 18, кв.28)  

до                       Комунального закладу «Міська лікарня № 5 «Центр охорони здоров'я

                          матері і дитини» (99055, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова,211-а)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд комунального майна Севастопольської міської ради                                       (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського,5).  

про                     внесення змін до договору оренди № 11/2007 від 10.11.2007,

                                                                                                                          Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

позивач (ТОВ „Севпродсервіс”) - Іванова Наталія Анатоліївна - представник, довіреність № 1  від 03.11.2010; Тягнибіда Микола Сергійович - директор, довідка ЄДРПУ №22-366-5953;

відповідач (КЗ “Міська лікарня № 5 “Центр охорони здоров'я матері і дитини”) - Захарова Лілія Федорівна - представник, довіреність № 862  від 10.09.2010;

третя особа (Фонд комунального майна Севастопольської міської ради) –не з`явилась.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Севпродсервіс” звернулося до суду із позовом до Комунального закладу «Міська лікарня № 5 «Центр охорони здоров'я                            матері і дитини» про  внесення змін до договору оренди № 11/2007 від 10.11.2007.          

Ухвалою суду від 08.11.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-5/173.  

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач відмовляться привести умови договору оренди у відповідність з діючим законодавством.

Третя особа у судове засідання неодноразово не з'являлась, письмових пояснень стосовно позовної заяви не надала, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомила.   

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2007 між позивачем (Орендар) та відповідачем (Орендодавець), який діяв на праві оперативного управління (повного господарського ведення) укладений договір оренди нерухомого майна (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду майно –вбудовані нежитлові приміщення в будівлі Міської лікарні №5 (лит. 1,2,3,4), загальною площею 83,40 кв. м, яке розташоване за адресою                   м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 211а, знаходиться на балансі Комунального закладу «Міська лікарня № 5 «Центр охорони здоров'я матері і дитини», вартість якого складає 64 420,00 грн. /а.с. 9-10/.     

Відповідно до пункту 7.1 Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами, але в будь-якому випадку не раніше дати погодження Договору Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та діє до 06.11.2010.

Коли сплинув строк дії Договору позивач направив на адресу відповідача та третьої особи лист, в якому просив продовжити строк дії Договору, виклавши пункт 7.1 Договору у наступній редакції: „Даний договір вступає в силу з дати його підписання сторонами, але в будь-якому випадку не раніше дати погодження Договору Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та діє до 06.11.2012.” /а.с. 11-12/.

20.10.2010 відповідач надав письмову відповідь, в якій зазначив, що вважає неможливим змінювати Договір, з огляду на те що раніше на адресу позивача були направлені листи із зазначенням неможливості продовження строку дії Договору /а.с. 17/.   

21.10.2010 третя особа надіслала письмову відповідь, в якій вказує на те, що узгодити питання про продовження строку дії Договору та внесення до нього відповідних змін на сьогоднішній день не може.   

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Об'єктом оренди можуть бути:

·          державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

·          нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

·          інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Статтею 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

 Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Відповідно до пункту 5 прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні", термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Як вбачається з матеріалів справи Договір був укладений строком на 3 роки, тому  вимоги позивача в частині внесення змін до Договору в частині строку його дії є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 1500,00 грн.

На підтвердження розміру понесених витрат суду надана угода про ведення справи в суді за № 44 від 26.10.2010 /а.с. 24/, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №85 від 01.06.2003 та квитанція №779 від 26.12.2010 про одержання від Позивача на підставі угоди №44 від 26.10.2010 коштів у розмірі 1 500,00 грн.  

Оплата послуг адвоката статьею 44 Господарського процесуального кодексу України,  віднесена до складу судових витрат

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру” (частина третя статті 48 Господарського процесуального кодексу України), відповідно до статті 12 якого оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Разом з тим, відповідно пункту 12 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 №02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням матеріалів конкретної справи може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Суд вважає, що в даному випадку заявлена до стягнення сума витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката в розмірі 1500,00 грн. є співрозмірною з розумною необхідністю судових витрат на оплату послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи, а тому, згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, дана сума підлягає стягненню у повному обсязі.  

 За таких обставин, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню повністю.   

Згідно з статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 85,00 грн. та інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються  на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82 – 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Викласти пункт 7.1 договору №11/2007 від 10.11.2007 у наступній редакції:

„Даний договір вступає в силу з дати його підписання сторонами, але в будь-якому випадку не раніше дати погодження Договору Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та діє до 06.11.2012.”

3.           Стягнути з Комунального закладу «Міська лікарня № 5 «Центр охорони здоров'я матері і дитини» (99055, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 211-а, ідентифікаційний код 02774036, р/р 35428002000373, в ГУДКУ м. Севастополя, МФО 824509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Севпродсервіс” (99055, м. Севастополь, вул. Ген. Лебедя, 18, кв. 28, ідентифікаційний код 24507117, р/р 26004001300425 в  «УкрПромбанк», МФО 824509) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. та витрати на послуги адвоката в сумі 1 500,00 грн.   

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                            І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

22.12.2010