Рішення

від 21.12.2010 по справі 5020-10/276

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-10/276

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

іменем України

21 грудня 2010 року справа № 5020-10/276

Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:  

Державного підприємства Міністерства оборони України «Севастопольське авіаційне підприємство»

(вул. Льотчиків, 2, м. Севастополь, 99057)

до Приватного підприємства «Криміндустріал.РУ»

(вул. Маршала Крилова, 8-А, кв.13/3  м. Севастополь, 99011)

про стягнення заборгованості в розмірі 31248,00 грн.,

за участю представників сторін:

позивача  –Григораш Н.М., довіреність б/н від 21.04.2010;   

відповідача  – не з`явився.

          Державне підприємство Міністерства оборони України «Севастопольське авіаційне підприємство»(далі –Позивач) звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовом до Приватного підприємства «Криміндустріал.РУ»(далі –Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 31248,00 грн.

          Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем обов'язку щодо поставки товару.

Відповідач у судові засідання 23.11.2010, 07.12.2010, 21.12.2010 явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією та завчасно (повернення поштового відправлення №25857 від 25.11.2010 /а.с.23-26/, повернення поштового відправлення №26648 від 06.12.2010 /а.с.28-31/, повернення поштового відправлення №27706 від 20.12.2010 /а.с.53-56/).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахування вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність представника Відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

   ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством «Криміндустріал.РУ»Державному підприємству Міністерства оборони України «Севастопольське авіаційне підприємство»були виставлені рахунки №10 від 01.04.2010 на суму 3 960,00 грн., №12 від 14.04.2010 на суму 3 000,00 грн., №14 від 15.04.2010 на суму 27 288,00 грн. /а.с.13-15/.

          Відповідно до вказаних рахунків Позивачем на користь Відповідача сплачено 34 248,00 грн., що підтверджується випискою банку по особовому рахунку Позивача /а.с.12/.

          Спір виник у зв'язку з невиконанням Відповідачем обов'язку щодо поставки сплаченого товару. Так, у порушення взятих на себе зобов'язань Відповідачем недопоставлено Позивачу товар на загальну суму 31 248,00 грн.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003,  далі –ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі –ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.

           Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з вимогами статей 202, 204 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

На підставі наданих до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором постачання. Ці дії згідно зі статтями 11, 712 ЦК України є підставою виникнення у Відповідача обов'язку сплатити заборгованість за виконані Позивачем роботи у повному обсязі.

                    Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 ГК України та положення глави 54 ЦК України.

                    Згідно з частиною першою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

                    До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.           

                    Згідно з частиною першою статті статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

                    Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

                    Позивач на адресу Відповідача: м. Севастополь, вул. Маршала Крилова, 8-а, кв. 13/3, направив претензію за вих. №527 від 23.07.2010 /а.с.9-10/ щодо недопоставки товару на суму 31 248,00 грн. Вказана претензія повернута на адресу Позивача з відміткою, що Приватне підприємство «Криміндустріал.РУ»за зазначеною адресою не зареєстроване /а.с.57-59/.

                    Проте, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.12.2010 місцезнаходженням Приватного підприємства «Криміндустріал.РУ»є: м. Севастополь, вул. Маршала Крилова, 8-а, кв. 13/3 /а.с.61/.  

Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в часині першій статті 193 ГК України.

Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідач не надав суду доказів поставки товару на загальну суму 31 248,00 грн., тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

                    На підставі вищевказаного, суд вважає заборгованість Відповідача у розмірі 31 248,00 грн. доведеною та обґрунтованою.                    

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

       В И Р І Ш И В :

1.   Позов задовольнити повністю.

      2. Стягнути з Приватного підприємства «Криміндустріал.РУ» (вул. Маршала Крилова, 8-А, кв.13/3  м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 36138821, р/р 2600230114152 в СФ АТ «Банк «Таврика», м. Севастополь, МФО 324377 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) Державного підприємства Міністерства оборони України «Севастопольське авіаційне підприємство»(вул. Льотчиків, 2, м. Севастополь, 99057, ідентифікаційний код 07705790, р/р 260060113290/980 в  ПАТ Банк «Морський», МФО 324742) 31 248,00 (тридцять одна тисяча двісті сорок вісім грн. 00 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 312,48 грн. (триста дванадцять грн. 48 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                         О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України  

та підписано 27.12.2010.