Рішення

від 11.01.2011 по справі 5020-6/081

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-6/081

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

11 січня 2011 року справа № 5020-6/081

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеремет»

                   (95047, м. Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду, 29, кв. 78)

до                Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонстрой»

                   (99053, м. Севастополь, вул. Тульська, 14, кв. 9)

про              стягнення заборгованості в розмірі 20512,04 грн.,

                                                                                                                Суддя Лазарев С.Г.

Представники:

позивача –Шереметова Н.Е., директор, наказ №2-К від 05.09.2007;

відповідача –Півненко Н.В., довіреність б/н від 28.12.2010.

                                                          СУТЬ СПОРУ:

           Товариство з обмеженою відповідальністю «Шеремет»звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонстрой»про стягнення заборгованості в розмірі 20512,04 грн., з яких: 18584,00 грн. – заборгованість за поставлений товар, 1928,04 грн. –3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за договором поставки в частині оплати за поставлений товар.   

           Ухвалою від 08.11.2010 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

           Представник позивача в судовому засіданні 11.01.2011 позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

           Відповідач у відзиві на позов визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 20512,04 грн., проте в судовому засіданні 11.01.2011 надав суду клопотання, в якому зазначив, що частково погасив заборгованість в розмірі 4500,00 грн., а тому просить суд позов задовольнити частково –в сумі 16012,04 грн.  

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

02.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шеремет»(Постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетонстрой»(Покупець) був укладений договір поставки П-07 (далі –Договір), згідно з умовами Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити поставлений товар в порядку і на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до пункту 2.1. Договору розрахунок за поставлений товар здійснюється в безготівковій формі на умовах 100% передоплати або інших умовах за згодою сторін.

Пунктом 7.2. Договору встановлений строк дії договору: з моменту підписання і до одержання товару, а також до повного розрахунку за поставлений товар.  

 Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідачу було поставлено товар на суму 108084,00 грн., що підтверджується копіями накладних, які знаходяться в матеріалах справи (арк. с. 17-18).

 Відповідачем отриманий товар був оплачений частково на суму 89500,00 грн.

             Сторонами була проведена звірка взаємних розрахунків, про що був складений акт, копія якого міститься в матеріалах справи (арк. с. 20), відповідно до якого відповідачем була визнана заборгованість за договором в розмірі 18584,00 грн.

             В процесі розгляду справи відповідач у добровільному порядку частково оплатив заборгованість у розмірі 4500,00 грн.

             Отже, станом на 11.01.2011 заборгованість відповідача перед позивачем складає 14084,00 грн. і залишається на даний час непогашеною.

             Згідно з положеннями статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.  

            Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю –продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

            Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

            На підставі вищевказаного, з урахуванням добровільного погашення відповідачем частини  заборгованості в розмірі 4500,00 грн., суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 18584,00 грн. такими, що підлягають задоволенню частково –в розмірі 14084,00 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1928,04 грн.

Вимоги позивача в цій частині позову суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1928,04 грн. визнані судом такими, що підлягають задоволенню.

           Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонстрой»(99053,                       м. Севастополь, вул. Тульська, 14, кв. 9, код ЄДРПОУ 32610969, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеремет»(95047, м. Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду, 29, кв. 78; код ЄДРПОУ 35228589, р/р 26009000131960 в АКБ «ЧБРР»м. Сімферополь, МФО 384577) 16012,04 грн. (шістнадцять тисяч дванадцять грн. 04 коп.), з яких: 14084,00 грн. –сума основного боргу; 1928,04 грн. –3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонстрой»(99053,                       м. Севастополь, вул. Тульська, 14, кв. 9, код ЄДРПОУ 32610969, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеремет»(95047, м. Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду, 29, кв. 78; код ЄДРПОУ 35228589, р/р 26009000131960 в АКБ «ЧБРР»м. Сімферополь, МФО 384577) витрати по сплаті державного мита у сумі 205,12 грн. (двісті п'ять грн. 12 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                                С.Г. Лазарев

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано 12.01.2011