4/101-1843
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" січня 2011 р.Справа № 4/101-1843
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
Розглянув справу
за позовом Фермерського господарства "Вікторія - 92", с. Вікторівка, Козівського району, Тернопільської області
до Селянського фермерського господарства "Тюльпан", вул. Л. Українки, 36 "а", м. Теребовля, Тернопільської області
про стягнення 74 851 грн. 40 коп.
За участю представників сторін:
позивача: представник - Осадчук С.С. (доручення № 156 від 21.10.2010р.)
відповідача: не з'явився
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Фермерське господарство "Вікторія - 92" с. Вікторівка, Козівського району, Тернопільської області звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Селянського фермерського господарства "Тюльпан" вул. Л. Українки, 36 "а", м. Теребовля, Тернопільської області про стягнення 74 851 грн. 40 коп., з яких: 42 800 грн. 00 коп. –основного боргу, 3 568 грн. 00 коп. –інфляційних, 1 177 грн. 00 коп. –3 % річних та 27 306 грн. 40 коп. пені.
11.01.2011р. представник позивача у канцелярію суду подав клопотання № б/н від 11.01.2011р. про долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження відповідача у ньому станом на 24.12.2010р. і розгляд справи за наявними у ній матеріалами, у зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні, в підтвердження чого подав копію ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2010р.
Відповідач відзив на позов суду не надав, участь уповноваженого представника у судовому засіданні, яке відбулося 13.01.2010р., не забезпечив. Ухвала від 23.12.2010р. направлена судом відповідачу за адресою, згідно позовної заяви № 244 від 16.11.2010р., а саме: вул. Л. Українки, 36 "а", м. Теребовля, Тернопільської області, однак повідомлення про вручення поштового відправлення, станом на день розгляду справи, відділом поштового зв'язку відправнику (господарському суду) не повернуто.
Згідно поданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців –Селянське фермерське господарство "Тюльпан" зареєстроване за адресою: вул. Л. Українки, 36 "а", м. Теребовля, Тернопільської області, і станом на 24.12.2010р. державна реєстрація зміни місцезнаходження не проводилась. Таким чином, враховуючи, що відповідач знаходиться у Тернопільській області, а згідно п. п. 4.1., 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, нормативний строк пересилання рекомендованої письмової кореспонденції у межах області становить п'ять днів (враховуючи день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку), тому суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи і спір може бути розглянуто без участі відповідача згідно із ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.
В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 13.01.2011р. для надання можливості: сторонам - подати витребувані судом документи, відповідачу –прийняти участь у її розгляді.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:
- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;
- 02.11.2009р. між Фермерським господарством "Вікторія - 92" (далі - Продавець) та Селянським фермерським господарством "Тюльпан" (далі –Покупець) укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції, згідно з умовами якого Продавець зобов'язався в порядку і на умовах, визначених цим договором, передати у власність Покупцеві продукцію, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цю продукцію (п. 1.1. договору);
- відповідно до п. п. 1.2., 2.1.1. договору –під продукцією в цьому Договорі розуміється сільськогосподарська продукція, що відповідає наступним вимогам щодо якості, кількості, асортименту, в наступні строки:
- види продукції (асортимент) - кукурудза;
- кількість –42, 800 тонн;
- вологість –14 %;
- ціна за тонну –1000 грн.;
- вартість –42 800 грн.;
- строки передання –25.11.2009р.;
- загальна ціна продукції за цим договором становить 42 800 грн. 00 коп. (п. 1.5. договору);
- п. 1.6. договору сторони передбачили, що оплата продукції здійснюється Покупцем за поставлену продукцію у строк до 30.11.2009р.;
- згідно п. 1.7. договору –розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Продавця;
- строк цього договору починає свій перебіг у момент, його підписання Сторонами та скріплення печатками, та закінчується 31.12.2009р. (п. 6.2. договору).
Продавець на виконання умов зазначеного вище договору, згідно видаткової накладної № РН - 0000213 від 25.11.2009р. передав, а Покупець отримав продукцію (кукурудзу) на суму 42 800 грн. 00 коп. (факт одержання засвідчується підписом уповноваженого представника на видатковій накладній).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу, згідно якого та в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
19.07.2010р., 30.08.2010р. та 27.09.2010р. Фермерським господарством "Вікторія - 92" надіслано на адресу Селянського фермерського господарства "Тюльпан", вул. Л. Українки, 36 "а", м. Теребовля, Тернопільської області претензії відповідно № 1, № 2 та № 3 щодо сплати заборгованості за проданий товар, які залишені ним без відповіді та задоволення.
Як випливає з матеріалів справи, відповідач свого обов'язку щодо оплати продукції, отриманої на підставі договору на закупівлю сільськогосподарської продукції № б/н від 02.11.2009р., не виконав, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 16.11.2010р. (дата звернення до суду) в розмірі 42 800 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п. 3.2. договору на закупівлю сільськогосподарської продукції № б/н від 02.11.2009р., у вигляді сплати пені у розмірі 0, 2 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення оплати, що відповідно із розрахунком позивача за період з 01.12.2009р. по 15.10.2010р. становить 27 306 грн. 40 коп., і не суперечить законодавству та відповідає ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, при цьому господарський суд виходять із такого:
- згідно ч. 1 ст. 551 ЦК України та ст. 230 ГК України предметом неустойки є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;
- частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства, при цьому розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі; сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом;
- статтею 6 Цивільного кодексу України встановлена свобода договору, яка може проявлятися у тому, що сторони у договорі можуть відступити від положень актів законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд;
- відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами;
- частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено граничний розмір штрафних санкцій, що нараховуються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, але якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором;
- частина 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлює строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом:
- відповідно до поданих позивачем розрахунків, розмір втрат від інфляції за прострочення виконання зобов'язання за період з грудня 2009р. по вересень 2010р. становить 3 568 грн. 00 коп., три проценти річних від простроченої суми за період з грудня 2009р. по жовтень 2010р. становить 1 177 грн. 00 коп.
Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заборгованості чи заперечень з приводу заявленого позову, а відтак позовні вимоги про стягнення з Селянського фермерського господарства "Тюльпан", вул. Л. Українки, 36 "а", м. Теребовля, Тернопільської області –42 800 грн. 00 коп. –основного боргу, 3 568 грн. 00 коп. –інфляційних, 1 177 грн. 00 коп. –3 % річних та 27 306 грн. 40 коп. пені підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами і неоспорені відповідачем.
Державне мито та інші судові витрати, в тому числі 7 485 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката, надану згідно: угоди про надання правової допомоги № б/н від 20.10.2010р., і оплата якої підтверджується платіжним дорученням № 436 від 21.10.2010р., які долучені до матеріалів справи, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Селянського фермерського господарства "Тюльпан", вул. Л. Українки, 36 "а", м. Теребовля, Тернопільської області, ідент. код 21152613:
- на користь Фермерського господарства "Вікторія - 92", с. Вікторівка, Козівського району, Тернопільської області, ідент. код 21133248 –42 800 (сорок дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 3 568 (три тисячі п'ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. інфляційних, 1 177 (одну тисячу сто сімдесят сім) грн. 00 коп. 3 % річних, 27 306 (двадцять сім тисяч триста шість) грн. 40 коп. пені, 7 485 (сім тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката, 748 (сімсот сорок вісім) грн. 50 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після вступу рішення у законну силу.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Суддя Н.М. Бурда
Повне рішення складено 21.01.2011р.
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2011 |
Оприлюднено | 27.01.2011 |
Номер документу | 13500540 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Бурда Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні