18/98-2001
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" січня 2011 р.Справа № 18/98-2001
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Охотницької Н.В.
Розглянув матеріали справи:
за позовом: Приватного підприємства "Автоцентер", пр. С. Бандери, 92/106, м. Тернопіль
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник", вул. Лозовецька, 13, м. Тернопіль
про: стягнення заборгованості в сумі 5 703,19 грн.
За участю представників сторін:
позивача: Шостак В.Б. –бухгалтер, довіреність №12-10 від 22.12.2010 р.
відповідача: не з'явився
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Приватне підприємство "Автоцентер" звернулося до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" про стягнення заборгованості в сумі 5 703,19 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі провів оплату за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.
В підтвердження викладеного додає накладні на відвантаження товару №ТВВВ-00237 від 10.02.2010 р., № ТВВВ-00573 від 18.03.2010 р., № ТВВВ-01134 від 25.05.2010 р., № ТВВВ-01433 від 29.06.2010 р., № ТВВВ-01460 від 30.06.2010 р., довіреності № 34 від 08.02.2010 р., № 113 від 18.03.2010 р., № 190 від 25.05.2010 р., № 242 від 29.06.2010 р., банківські виписки по особовому рахунку ПП "Автоцентер", акт звірки взаємних розрахунків, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення відповідачу поштового відправлення № 3092420, а тому справа розглядається згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності судом встановлено наступне.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 Господарського кодексу України.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач поставив, а відповідач отримав через Петровського П.М. на підставі довіреностей № 34 від 08.02.2010 р., № 113 від 18.03.2010 р., № 190 від 25.05.2010 р., № 242 від 29.06.2010 р. згідно накладних на відвантаження товару №ТВВВ-00237 від 10.02.2010 р., № ТВВВ-00573 від 18.03.2010 р., № ТВВВ-01134 від 25.05.2010 р., № ТВВВ-01433 від 29.06.2010 р., № ТВВВ-01460 від 30.06.2010 р. товар на загальну суму 11 424,95 грн.
Крім того, у товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" перед приватним підприємством "Автоцентер" за попередній період значиться заборгованість в сумі 2 278,24 грн., що відображена у акті звірки взаєморозрахунків станом на 06.10.2010 р., який підписаний сторонами та підписи скріплені печатками, а також підтверджується долученими 10.01.2011 р. позивачем первинними документами.
Факт отримання товару відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку.
Як стверджує позивач та підтверджує долученою представником позивача банківськими виписками, належним чином завірені копії яких знаходиться у матеріалах справи, відповідачем оплата за отриманий товар проведена частково на суму 8 000 грн.
Таким чином, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, однак відповідач за отриманий товар розрахувався частково і станом на день розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість перед позивачем в сумі 5 703,19 грн.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
За даних обставин суд вважає, що між сторонами по справі виникло господарське зобов'язання, в силу якого за ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки строк оплати вартості переданих товарно –матеріальних цінностей сторонами встановлений не був, в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 03.11.2010р. вих. № 11/1, яка була залишена без відповіді.
Таким чином, відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо оплати за поставлений позивачем товар, чим порушено норми чинного законодавства, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 5 703,19 грн.
Станом на дату розгляду справи відповідач не представив доказів сплати заборгованості у повній сумі в добровільному порядку.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення в заявленій сумі, оскільки підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" (вул. Лозовецька, 13, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 01268970) на користь приватного підприємства "Автоцентер" (пр. С. Бандери, 92/106, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 33706190):
- 5 703 (п'ять тисяч сімсот три) грн. 19 коп. боргу;
- 102 (сто дві) грн. в повернення сплаченого позивачем державного мита;
- 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання "21" січня 2011 року, через місцевий господарський суд.
Суддя Н.В. Охотницька
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2011 |
Оприлюднено | 27.01.2011 |
Номер документу | 13500542 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Охотницька Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні