Рішення

від 20.01.2011 по справі 3/192-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/192-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

20.01.2011                                                                Справа №  3/192-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Приватного підприємства "Виробнича фірма "Транстехносервіс", м. Херсон

до Малого приватного підприємства "Таврія", смт. Нововоронцовка Херсонської області  

про стягнення 67341 грн. 27 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача:  Швець Г.В. юрисконсульт дов. № 75 від 05.05.2010 р.

від  відповідача: не прибув.   

          Приватне підприємство "Виробнича фірма "Транстехносервіс" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості  з Малого приватного підприємства "Таврія" в сумі  67341 грн. 27 коп., з яких: 52515,68 грн. - основний борг, 5222,67 грн. -  інфляційні збитки, 9602,93 грн. - пеня.

          В судове засідання у відповідності до ст.22 ГПК України представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 52515,68 грн. - основного боргу, 5228,44 грн. -  інфляційних збитків, 4048,74 грн. - пені.

          Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

          Відповідач в судове засідання не з'явився.  11 січня 2010 року надав суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі уповноваженого представника за наявними матеріалами справи. Також 11 січня 2010 року надав клопотання про зупинення провадження по справі.

 Враховуючи викладене,  у відповідності до ст..75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами справи.

  Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

          1 березня 2007 року між Приватним підприємством "Виробнича фірма "Транстехносервіс" (позивач, виконавець) та Малим приватним підприємством «Таврія»(відповідач, замовник) було укладено договір №356/217 (далі –Договір), відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання по спостереженню та охороні об»єктів замовника згідно дислокації.  

     Згідно приписів частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

      Таким чином, договір на послуги по виконанню робіт, передбачених розділом 2 Договору, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до п.5.2. Договору оплата послуг є абонентською і здійснюється щомісяця до 5 числа поточного місяця.   

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,  договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував свої зобов»язання за договором, між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків, в якому відповідач визнав свій борг в сумі 52515,68 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Позивачем надано докази часткової оплати боргу з боку відповідача в сумі 9000,00 грн.           Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов»язань щодо добровільної сплати решти основного боргу.

Враховуючи викладене, борг відповідача складає 52515,68 грн. Позовні вимоги щодо стягнення вищевказаної суми є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.5.4. Договору у випадку прострочення оплати замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4048,74 грн. за період з 24.07.2010 р. по 20.01.2011 р.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов»язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов»язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд перевірив розрахунки пені та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 4048,74 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки в заяві про уточнення позовних вимог позивач зменшив суму пені, суд на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України припиняє провадження по справі в частині стягнення з відповідача пені в сумі 5551,19 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення.

          Суд перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 5228,44 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

           Суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі, оскільки ст.79 ГПК України не передбачено зупинення справи з підстав, викладених відповідачем.

          З огляду на те, що спір доведено до суду з вини відповідача, з останнього на користь позивача, у відповідності до ст.49 ГПК України, стягуються судові витрати.  

        В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

       На підставі ст.193  Господарського кодексу України, ст.ст. 625, 901, 903  Цивільного кодексу України, та керуючись ст. 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Малого приватного підприємства «Таврія»(74200, Херсонська область, смт Нововоронцовка, вул..Степова, 22-а, р/р 26003011710100 в ПАТ «Райффайзен банк Аваль»м.Еікополя, МФО 306782, код ЄДРПОУ 14129039) на користь Приватного підприємства «Виробнича фірма «Транстехносервіс»(73003, м. Херсон, вул. Леніна, 34, р/р 26003221565001 в ПАТ КБ «приватбанк»м.Херсона,  МФО 352479, код ЄДРПОУ 24105241) 52515,68 грн. боргу, 5228,44 грн. інфляційних збитків, 4048,74 грн. пені, 617,93 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Припинити провадження в частині стягнення з відповідача 5554,19 грн. пені.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      В. В. Людоговська

           Повне рішення складено                                                                         21.01.2011 р.