Постанова

від 11.01.2011 по справі 22/124-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/124-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2011 року                                    Справа №  22/124-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Лисенко О.М. (доповідач)    

суддів: Голяшкіна О.В., Науменка І.М. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження в.о. заступника голови суду Лисенко О.М.  № 5 від 10.01.11.)

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: Філопенко, довіреність № 360  від 01.01.11,  начальник відділу;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства ”Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” , м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 04.10.2010р.  у  справі № 22/124-09

за позовом: відкритого акціонерного товариства”Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” , м.Кривий Ріг

до: державного підприємства”Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 65244 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство ”Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг звернулося в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до державного підприємства”Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ про стягнення штрафу за  несвоєчасну доставку вантажу по 70 залізничним накладним у сумі 65244 грн.00коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2010 року по справі № 22/124-09 (суддя Рудь І.А.) позовні вимоги задоволені у сумі 19384,80 грн., в решті  позовних вимог  позивачу відмовлено.

Відмовляючи у сумі 21184,8 грн., суд послався на те, що відповідно до умов договору про  організацію  перевезень від 21.02.2007року, укладеного між позивачем, відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю ”Лемтранс”, передбачено право одержувача (позивача)  вимагати  від залізниці  штраф  за прострочення термінів доставки вантажу –порожніх вагонів власності товариства  з обмеженою відповідальністю ”Лемтранс”, лише у випадку  прострочення термінів  доставки до  станції Кривий Ріг –Сортувальний ( п.2.5 договору).

Позовні вимоги в частині  стягнення  24674,4 грн. не підлягали задоволенню оскільки вагони  розкредитовувались  пізніше ніж через добу після отримання повідомлення, тому відсутні підстави для нарахування штрафу.

Не погодившись із рішенням, позивач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення господарського суду скасувати частково у сумі 45859,20 грн., в цій частині просив  позов задовольнити, посилаючись на те, що спірні вагони простоювали на станції Інгулець в очікуванні подавання їх на під”їзну колію відкритого акціонерного товариства ”Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг 2 та 5 днів.

Також скаржник зазначає, що  відповідачем не надано жодного акту загальної форми ГУ-23 на підтвердження  затримки вагонів на станції Інгулець з вини відкритого акціонерного товариства ”Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”.

Згідно до п.2.1.2 договору залізниця прийняла на себе зобов'язання  накопичувати порожній власний  рухомий склад на обумовленій сторонами станції              ( Кривий Ріг –Сортувальний) до маршрутної норми, а отже тільки  у випадку прибуття спірних вагонів власності товариства  з обмеженою відповідальністю ”Лемтранс” до станції ( Кривий Ріг –Сортувальний) без порушення строків доставки та за умови формування цих вагонів в один маршрут і відправлення в такому складі  на адресу  відкритого акціонерного товариства ”Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”  відповідач може бути звільнений від сплати штрафу за несвоєчасну доставку вантажів.

Відповідачем не надано жодних доказів, що вагони на станції Кривий Ріг –Сортувальний, які належать товариству з обмеженою відповідальністю “Лемтранс” і направлялись на адресу відкритого акціонерного товариства ”Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг затримувались на станції для формування  маршруту. Відсутні докази, що  вагони по зазначеним відправкам були сформовані в один  маршрут та в такому складі прибули на станцію Інгулець.

Відповідач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи  апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами  повторно  розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв”язаний  доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Між державним підприємством ”Придніпровська залізниця” (залізниця) та товариством з обмеженою відповідальністю “Лемтранс”(оператор) та відкритим акціонерним товариством ”Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг (одержувач) укладено договір № ПР/ДН-2-07/146/НЮдч про організацію перевезень вантажів у власному  рухомому складі, відповідно до пункту 1.1 якого договір регулює взаємовідносини між залізницею, оператором та одержувачем, що виникають в процесі організації оператором перевезень вантажів у власному  або у залізничному  рухомому складі, що  знаходиться в управлінні оператора ( в подальшому  власний рухомий склад) по Придніпровській залізниці.

На адресу позивача в жовтні –листопаді 2008 року від різних вантажовідправників  надходили  по  повним перевізним  документам  порожні вагони  власності товариства з обмеженою відповідальністю “Лемтранс”.

Порожні приватні власні вагони, які  перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус “вантажу”, які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та  збереженості  і видати їх одержувачу, зазначеному у накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниці України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці , а у  разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці сплатити  плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за  зберігання у  розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до статті 41 Статуту залізниць України залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.

Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей  залізниць.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання  вантажу до перевезення.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він  вивантажений  засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або  якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення  встановленого терміну доставки.

У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості  вантажного фронту  або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення  встановленого терміну доставки.

Статтею 116 Статуту залізниць України встановлено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать  підприємствам, організаціям, установам, громадам –суб'єктам  підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує  одержувачу штраф ( якщо не доведене, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі :

10 відсотків провізної плати –за прострочення  на дві доби;

20 відсотків провізної плати –за прострочення  на три доби;

30 відсотків провізної плати –за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж  доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не  розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Залізниця не несе відповідальності  за порушення термінів доставки, якщо  порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені  певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими  засобами доказування.

Згідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути  підставою для матеріальної  відповідальності,  вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчується комерційними актами загальної форми, які складають  станції залізниць.

В підтвердження факту  несвоєчасної доставки вантажів позивачем надані  залізничні накладні: 45430889, 45456109, 45590064, 45542032, 49588204, 51070691, 45311758, 45408726, 45456097, 45542017, 45603552, 45603805, 45626940, 45626938, 45626939, 45626941, 47441450, 41886823, 45310228, 45310238, 42090559, 45542049, 51070759, 41892172, 41946170, 41892181, 41892185, 41946220, 42039949, 42039986, 45479714, 45519067, 51070695, 42040008, 42090195, 44645219, 45587620, 45590150, 45430852, 50442903, 45456065, 45542002, 45542003, 45542004, 45542005, 45310141, 45557314, 45311734, 45630483, 45630484, 45630487, 45562370, 45562371, 45562372, 42040848, 42040891, 42040895, 42040902, 42040903, 42040929, 42046047, 51070851, 42041013, 42041073, 45562540, 45630578, 45603820, 45603823, 45542046, 45542051 по яким надходили порожні власні вагони, які були доставлені з простроченням, за що позивачем нарахований штраф у загальній сумі 65 244 грн. 00 коп.

Час затримки вагонів на який нарахований штраф у сумі 19384,8 грн. і частково визнаний залізницею (222,0 грн.), підтверджений залізничними накладними №№ 50442903, 4557314, 51070759, 454081226, 45590064, 49588204, 51070691, 45311758, 41946170, 41892172, 41892182, 42039949, 42039986, 41892185, 42040008, 42090195, 41940220, 42479714, 45630487, 45630484, 45630483, 45630578, 45590150, 45587620, 51010695, 44645219.

Доводи залізниці про те, що затримка в доставці вантажу по вказаним накладним сталася з вини вантажоотримувача до уваги не приймаються, оскільки надані акти про затримку вагонів від 28.10.2008 р. № 41, від 02.11.2008 р. № 45, від 21.10.2008 р. № 5, від 29.10.2008 р. № 19 видані на підставі наказів начальника Криворізької дирекції перевезень ,які не підписані посадовою особою. Тобто вагони затримувалися  залізницею безпідставно.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу у сумі 21 184, 8 грн. слід зазначити наступне.

Пунктом 2.5 Договору про організацію перевезень від 21.02.2007 року                                № ПР/ДН-2-07-146/Нюдч, укладеного між залізницею, ТОВ “Леситранс” (оператором) та ВАТ “Інгулецький ГЗК” встановлено, що одержувач має право вимагати від залізниці штраф за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів лише у випадку прострочення термінів доставки до станції Кривий Ріг –Сортувальний. За даними відправками прострочення у доставці вантажу до станції Кривий Ріг –Сортувальний не відбувалося.

Згідно до пункту 1 ст. 256 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2.1.2 договору від 21.02.2007 року № ПР/ДН-2-07-146/НЮдч сторони також передбачили зобов'язання залізниці приймати від вантажовідправників узгоджені з оператором заявки на перевезення вантажів у власному рухомому складі. Накопичувати порожній власний рухомий склад на обумовленій сторонами станції до маршрутної норми.

На виконання умов договору залізницею надані натурні листи маршрутів відповідно до яких, залізницею на станції Кривий Ріг –Сортувальний накопичувалися маршрути  і по спірним вагонам.

Отже доводи апеляційної скарги про безпідставність накопичування вагонів залізницею на станції Кривий Ріг –Сортувальний  до уваги не приймаються.

Також не підлягає задоволенню штраф, нарахований по залізничним накладним № 42040848, 42040891, 42040895, 42040902, 42040903, 42040929, 42041013, 42041073, 42046047, 45562540, 51070851 оскільки розкредитування вагонів здійснено вантажоодержувачем - 08.11.08 року після 2 діб з моменту повідомлення (06.11.2008 р.)., про що складені  Акти загальної форми від 08.11.2008 р. № 2414, №2415. Затримка в прийманні вагонів сталася з вини вантажоодержувача.

Позовні вимоги у сумі 13 263,6 грн. штрафа нарахованого  по залізничним накладним № 45603820, 45603823, 45542046, 45542051 підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не доведено, що затримка вагонів сталася з вини вантажоотримувача, оскільки акт загальної форми № 2468 складений з порушенням Правил складання актів (не вказаний номер поїзда, накладна, станція відправлення, станція призначення, найменування вантажу), що встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2009 року по справі № 22/154-09 (залишеним без змін Постановою ВГСУ від 19.11.2009 року № 22/154-09) за позовом державного підприємства “ Придніпровська залізниця” до ВАТ “ Інгулецький ГЗК” про стягнення 522 658, 2 грн. плати за користування вагонами.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2010 року по справі № 22/124-09 підлягає зміні.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на сторони відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 49,101-105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства ”Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” , м.Кривий Ріг –задовольнити частково

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2010 року по справі № 22/124-09 змінити

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства ”Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ на користь відкритого акціонерного товариства ”Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” , м.Кривий Ріг 32648 грн. 04 коп. штрафа, 326 грн. 48 коп. державного мита, 59 грн. 05 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного підприємства”Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ на користь відкритого акціонерного товариства”Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” , м.Кривий Ріг 66грн.32 коп. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

        Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд у двадцятиденний  строк.

Головуючий суддя                                                               О.М. Лисенко   

Суддя                                                                                     І.М.Науменко

Суддя                                                                                     О.В.Голяшкін

Постанову виготовлено у повному обсязі 13.01.2011р.