Постанова

від 17.12.2010 по справі 5020-12/179-2/157

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-12/179-2/157

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

 14 грудня 2010 року   Справа № 5020-12/179-2/157

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич Г.К.,

суддів                                                                      Антонової І.В.,

                                                                                          Ткаченка М.І.,

за участю представників сторін:

          представник позивача, Семак Тетяна Петрівна (повноваження перевірені), протокол загальних зборів №  2   від 09.11.08,  голова, обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив 46";

представник відповідача, Харланов Геннадій Олександрович, наказ №  1    від 31.03.97,  приватне підприємство "Технополіс";

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Технополіс" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 07.09.2010 року у справі № 5020-12/179-2/157

за позовом           Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив 46" (вул. Хрустальова, 79 кв.89,Севастополь,99040)

до           Приватного підприємства "Технополіс" (вул. Хрустальова, 79-72,Севастополь,99040)

про стягнення неустойки у розмірі 7510,00 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

 Рішенням  господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 07.09.2010 року  у справі № 5020-12/179-2/157 позов задоволено. Стягнуто з   приватного підприємства "Технополіс" на користь обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив 46" неустойку  у сумі 7510,00 грн., вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з постановленим судовим актом, приватне підприємство "Технополіс" подало апеляційну скаргу, просило скасувати рішення суду  першої інстанції, вважаючи, що воно постановлено з неправильною оцінкою фактичних обставин справи.

Письмових заперечень проти  апеляційної скарги не надходило.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського  суду від 05 жовтня 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду  на 02 листопада  2010 року  у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К.,  судді Заплава Л.Н., Фенько Т.П.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду  від 02.11.2010 року розгляд апеляційної скарги був відкладений.

Розпорядженням заступника голови  Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 року суддю Заплаву Л.М. було замінено на суддю  Остапову К.А.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду  від 23.11.2010 року розгляд апеляційної скарги був відкладений.

Розпорядженням заступника голови  Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року суддів Остапову К.А., Фенько Т.П.  було замінено на суддів Антонову І.В., Ткаченко М.І.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

У липні 2010 року обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив 46" звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства "Технополіс", просив стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням після закінчення строку дії договору оренди за період з 01.10.2009 по 12.07.2010 року у сумі 7510    грн.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на статті 1166, 623, 785 Цивільного кодексу України та тим, що після закінчення 30.09.2009 року строку дії договору оренди нежитлового приміщення по вул.Хрустальова, 79 відповідач звільнив його 12.07.2010 у порядку примусового виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 18.02.2010 у справі №5020-3/005.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив,  що обов'язок звільнити приміщення у нього виник лише після завершення розгляду спору у справі №5020-3/005, оскільки, на його думку, у цій справі вирішувався спір про можливість продовження договірних відносин (а. с. 34-35).

Оскаржене рішення мотивоване  посиланням на норми Цивільного кодексу України щодо обов'язкового повернення речі після припинення договору найму.

Вивчивши матеріали справи,  вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої  інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає  частковому  задоволенню з врахуванням наступного.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Судом першої інстанції встановлено, що між обслуговуючим кооперативом  „Житлово-будівельний кооператив 46" (орендодавець) та приватним підприємством „Технополіс" (орендар) 01.06.2007 року був укладений  договір №2 оренди нежитлового приміщення площею 43,6м2 у будинку №79 по вул. Хрустальова у м. Севастополі.

Згідно з пунктом 8.1 договору строк його дії встановлено   до 31.12.2007 року.

Сторони узгодили, що орендар має переважне право на продовження договору, якщо він належним чином буде виконувати зобов'язання за договором оренди. У разі згоди сторін на продовження договору сторони укладають письмову угоду, яка є невід'ємною частиною договору оренди. В угоді вказуються нові строки оренди, розмір орендної плати, строки її внесення та ін. (пункт 8.3 договору).

В пункті 8.6 договору сторонами також було погоджено, що на їх відносини за договором оренди не поширюється Закон України "Про оренду державного і комунального майна".

На виконання пункту 2.1 договору між Орендодавцем та Орендарем підписано акт приймання-передачі орендованого майна № 2 від 01.06.2007.

Договір  між сторонами  продовжувався тричі –з 01.01.2008 року до 31.07.2008 року, з 01.08.2008 року до 28.02.2009 року, з 01.03.2009 року до 30.09.2009 року, що підтверджено  рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.09.2009 року у справі № 5020-4/067, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від 05.11.2009 року.

Листом від 28.09.2009 року № 30 позивач повідомив відповідача про закінчення строку дії договору оренди 30.09.2009 року, у зв'язку з чим вимагав від останнього у 5-денний строк повернути орендоване приміщення за актом приймання-передачі.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.02.2010 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від 11.05.2010 року,  зобов'язано приватне підприємство „Технополіс"  звільнити нежитлове приміщення площею 43,6м2, розташоване у будинку №79 по вул. Хрустальова у м.Севастополі, та передати його обслуговуючому кооперативу „Житлово-будівельний кооператив 46" за актом  приймання-передачі (а.с. 7-9).

На виконання цього рішення 25.05.2010 року господарським судом міста Севастополя виданий наказ (а. с. 14).

Нежитлове приміщення площею 43,6м2 у будинку №79 по вул. Хрустальова у м. Севастополі звільнене відповідачем 12.07.2010 року у процесі примусового виконання наказу суду відділом Державної виконавчої служби Ленінського РУЮ у м.Севастополі, що підтверджується актом приймання-передачі від 12.07.2010 року (а.с.  16).

Таким чином, після закінчення дії договору оренди відповідач користувався нежитловим приміщенням площею 43,6м2 у будинку №79 по вул. Хрустальова у м.Севастополі з 01.10.2009 по 12.07.2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у добровільному порядку  2 грудня 2009 року платіжним  дорученням №100  було перераховано за оренду  приміщення позивачу 800 грн., які  були повернуті 11.12.2009 року.

30 грудня 2009 року приватним  підприємством   „Технополіс"  повторно була перерахована на рахунок  позивача сума 800 грн. , яка також була повернута у той же день 30.12 2009 року.

У третій раз відповідач намагався  сплатити   вказану суму, оплатив її готівкою , однак, 05.01.2010 року сума 800 грн. знов була повернута відповідачеві.

Як було зазначено вище, позовні вимоги мотивовані  статтями 1166, 623, 785 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа,    яка   завдала   шкоди,   звільняється   від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода,  завдана каліцтвом,  іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Шкода,  завдана  правомірними  діями,  відшкодовується   у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Стаття 623 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник,   який  порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір   збитків,   завданих   порушенням    зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки   визначаються   з  урахуванням  ринкових  цін,  що існували  на  день  добровільного  задоволення  боржником   вимоги кредитора  у  місці,  де  зобов'язання  має бути виконане,  а якщо вимога не була  задоволена  добровільно,  -  у  день  пред'явлення позову,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Суд може задовольнити вимогу про відшкодування  збитків,  беручи  до  уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

При   визначенні  неодержаних  доходів  (упущеної  вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Судова колегія вважає, що до спірних  правовідносин  вищенаведені  норми  закону  застосуванню  не підлягають, тому  правовою  підставою для задоволення  позовних вимог  суд  першої інстанції  правильно обрав статтю 785 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України у  разі  якщо  належні  до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора,  суд  має  право  зменшити розмір  санкцій.  При  цьому повинно бути взято до уваги:  ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь  у  зобов'язанні;  не  лише  майнові,  але  й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи, що:

-  з 01.10.2009 року по 11.05.2010 року  між  сторонами  існував спір  щодо  звільнення  приміщення  чи  наявності  підстав  для  продовження строку дії  договору;

–          відповідачем вчинялися дії з оплати  за фактичне користування  приміщенням;

–          позивачем не доведено  наявність  та розмір  збитків, заподіяних  несвоєчасним  звільненням  приміщення, судова колегія  вважає за можливе зменшити  розмір  неустойки, яка підлягає  стягненню  з  відповідача до 800 грн.

Згідно пункту 4 статті 103 Господарського процесуального кодексу України  апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право  змінити рішення.

Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Технополіс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Севастополя  від 07.09.2010 року у справі № 5020-12/179-2/157  змінити.

Позовні вимоги обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив 46"  до приватного підприємства "Технополіс"  про стягнення неустойки задовольнити частково.

Стягнути з  приватного підприємства "Технополіс" (вул. Хрустальова, 79-72,Севастополь,99040) (р/р 2600825456001 в СФ АКБ „Приватбанк”, МФО 324935, ОКПО 16509609)  на користь обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив 46" (вул. Хрустальова, 79 кв.89,Севастополь,99040) неустойку  в сумі 800 грн.

В інший частині  позову відмовити.

Стягнути з  приватного підприємства "Технополіс" (вул. Хрустальова, 79-72,Севастополь,99040) (р/р 2600825456001 в СФ АКБ „Приватбанк”, МФО 324935, ОКПО 16509609)  на користь обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив 46" (вул. Хрустальова, 79 кв.89,Севастополь,99040) 102 грн. державного мита.

Стягнути з  приватного підприємства "Технополіс" (вул. Хрустальова, 79-72,Севастополь,99040) (р/р 2600825456001 в СФ АКБ „Приватбанк”, МФО 324935, ОКПО 16509609)  на користь обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив 46" (вул. Хрустальова, 79 кв.89,Севастополь,99040) 236 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи.

Доручити господарському суду міста Севастополя видати накази.

Головуючий суддя                                                  Г.К. Прокопанич

Судді                                                                                І.В. Антонова

                                                                                М.І. Ткаченко