Постанова

від 11.01.2011 по справі 5002-12/3865-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5002-12/3865-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ   

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

 10 січня 2011 року   Справа № 5002-12/3865-2010

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Фенько Т.П.,

суддів                                                                      Заплава Л.М.,

                                                                                          Остапової К.А.,

представники сторін у судове засідання не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Альберт та сини і К" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов.М.М.) від 28 вересня 2010 року у справі № 5002-12/3865-2010

за позовом           Євпаторійської міської ради (вул. Леніна, 2, місто Євпаторія, 97400)

до приватного підприємства "Альберт та сини і К" (вул. Чапаєва, 18,Євпаторія, 97400)

про спонукання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки,

                                                            ВСТАНОВИВ:

 Євпаторійська міська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства "Альберт та сини і К" про спонукання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Євпаторія, вул. Чапаєва, кадастровий №0110900000:01:055:0001, зареєстрований у Кримській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»при Державному комітеті України по земельних ресурсах 12 вересня 2006 року за №1014, укладеного між    Євпаторійською міською радою та приватним підприємством "Альберт та сини і К" в  редакції позивача.

Позовні вимоги з посиланням на рішення Євпаторійської міської ради від 14 травня 2010 року №5-60/14, правові положення статей 11, 188 Господарського кодексу України, 652 Цивільного кодексу України, 19 Закону України «Про плату за землю», частину 2 статті 23 Закону України «Про оренду землі», абзаци 3, 5 пункту 11 основного договору оренд земельної ділянки від 28 серпня 2006 року №1014 обґрунтовані неправомірним ухиленням відповідача від укладення додаткової угоди  до договору оренди земельної ділянки про внесення змін в частині розміру орендної плати.  

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 вересня 2010 року у справі № 5002-12/3865-2010 позов задоволено.

  Зобов'язано приватне підприємство "Альберт та сини і К" укласти з Євпаторійською міською радою додаткову угоду до договору від 28 серпня 2006 року оренди земельної ділянки, розташованої в місті Євпаторія, вул. Чапаєва, кадастровий номер 0110900000:01:055:0001, зареєстрованого в Кримській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах 12 вересня 2006 року за №1014 в редакції, викладеній в резолютивній частині рішення.

В основу судового рішення покладений висновок про об'єктивність обставин зміни розміру орендної плати та достатність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, приватне підприємство "Альберт та сини і К"   звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав позбавлений правового змісту та не буде сприяти реальному захисту прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки він суперечить нормам діючого законодавства.

Розгляд справи відкладався.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2010 року  суддю  Заплава Л.М. замінено на суддю Остапову К.А.

Розгляд справи відкладався.

Розпорядженням в. о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 січня 2011 року  суддю Прокопанич Г.К.  замінено на суддю Заплава Л.М.

У судове засідання, призначене на 10 січня 2011 року, представники сторін не з'явились, про місце судового засідання були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.

Переглянувши  матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

28 серпня 2006 року на підставі рішення Євпаторійської міської ради від 02 березня 2006 року №4-40/65 між Євпаторійською міською радою (орендодавець) та приватним підприємством «Альберт та сини та К»(орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (далі-договір) (а. с. 10 –13), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з міських земель, яка зареєстрована за Євпаторійською міською радою за кадастровим № 0110900000:01:055:0001, за адресою: Автономна Республіка Крим, місто  Євпаторія, вул. Чапаєва (західніше речового ринку) (пункт 1 договору).

Відповідно до пункту 7 договору його укладено на 49 років, до 02 березня 2055 року.

Пунктом 8 Договору визначено, що орендна плата визначається відповідно до рішення міської ради від 28 липня 2006 року № 5-4/7. Орендна плата сплачується виключно у грошовій формі. Щомісячний розмір орендної плати без ПДВ складає 4 563,88 грн.

За умовами пункту 11 договору  розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; у випадку зміни ставок орендної плати згідно рішень Євпаторійської міської ради; погіршення стану земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством України,

Договір зареєстрований у Кримській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»при Державному Комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12 вересня 2006 року за №1014.

Рішенням Євпаторійської міської ради від 22 лютого 2008 року № 5-29/4  (а. с. 15-16) затверджені коефіцієнти підвищення земельного податку, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, у відповідності з економіко-планованими зонами та оціночними районами з грошової оцінки земель міста Євпаторія, у відповідності з рішенням міської ради від 05 липня 2006 року № 5-3/20 «Про затвердження грошової оцінки земель» відповідно додатку.

Пунктом 3 вказаного рішення ради вирішено вважати таким, що втратив силу додаток до пункту 1 рішення міської ради № 5-8/21 від 24 листопада 2006 року  «Про внесення змін до рішення міської ради від 28 липня 2006 року № 5-4/7 «Про ставки орендної плати за земельні ділянки», пункт 2 рішення міської ради № 4-28/8 від 03 березня 2005 року «Про ставки орендної плати за земельні ділянки», рішення міської ради № 5-16/75 від 27 квітня 2007 року «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради № 5-4/7 від 28 липня 2006 року «Про внесення змін до рішення міської ради про ставки орендної плати за земельні ділянки» зі змінами від 24 липня 2006 року № 5-8/21».

Рішенням 5-ого скликання 60-ої сесії Євпаторійської міської ради № 5-60/14 від 14 травня 2010 року внесені зміни до рішення міської ради №5-29/4 від 22 лютого 2008 року «Про внесення змін до рішення міської ради № 5-8/21 від 24 листопада 2006 року, № 4-28/8 від 03 березня 2005 року та визнання таким, що втратило силу рішення міської ради № 5-16/75 від 27 квітня 2007 року», доповнивши його пунктом 3 наступного змісту:

«3. На період розміщення об'єктів торгівлі і послуг на земельних ділянках, наданих в оренду юридичним та фізичним особам для обслуговування пляжів,  незалежно від їх функціонального використання, при розрахунку орендної плати за ділянки, зайняті такими об'єктами, застосовується коефіцієнт функціонального використання –2,5, а також коефіцієнт підвищення земельного податку 10.

При розрахунку орендної плати за земельні ділянки, що передані в оренду для розміщення, будівництва, реконструкції, обслуговування АЗС, супермаркетів, а також переданих землекористувачам, які здають в оренду приміщення для організації супермаркетів, застосовувати ставки у розмірі земельного податку, визначеного у відповідності з Законом України «Про плату за землю», з урахуванням наступних коефіцієнтів: для земельних ділянок, що передані для розміщення, будівництва, реконструкції, обслуговування АЗС –9, для земельних ділянок, переданих для організації  (розміщення, будівництва, реконструкції, обслуговування) супермаркетів, а також переданих землекористувачам, які здають в оренду приміщення для організації (розміщення, будівництва, реконструкції, обслуговування) супермаркетів -10, незалежно від місць розташування земельних ділянок».

Зазначене рішення Євпаторійської міської ради було опубліковане в офіційному друкованому органі Євпаторійської міської ради - газеті «Євпаторійська здравниця» від 21 липня 2010 року №133 (18168) (а. с. 18).

Рекомендованим листом за вихідним номером 01-13/646 від 14 червня 2010 року позивачем на  адресу відповідача було направлено пропозицію про внесення змін до договору оренди в порядку статті  188 Господарського кодексу України, оформлену додатковою угодою, для розгляду і підписання (а. с. 14).

Ненадходження на адресу позивача ні підписаної додаткової угоди, ні протоколу розбіжностей з боку приватного підприємства "Альберт та сини і К"  стало підставою для звернення Євпаторійської міської ради з даним позовом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з порядком внесення змін до господарського договору шляхом спонукання до укладення додаткової угоди з метою врегулювання земельних відносин, то судова колегія вважає, що для вирішення спору підлягають застосуванню норми Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають відповідний порядок внесення змін до договорів, а також земельне законодавство, яке є спеціальним у сфері регулювання земельних відносин.

В позовній заяві Євпаторійська міська рада  просить суд зобов'язати відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Євпаторія, вул. Чапаєва, кадастровий №0110900000:01:055:0001, зареєстрований у Кримській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»при Державному комітеті України по земельних ресурсах 12 вересня 2006 року за №1014, укладеного між Євпаторійською міською радою та приватним підприємством "Альберт та сини і К" в  редакції позивача.

Способи захисту цивільних прав встановлено статтею 16 Цивільного кодексу України, зокрема: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення;  припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що в разі недосягнення згоди щодо зміни договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частина 4). Якщо договір судовим рішенням змінено, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (частина 5).

Відповідно до пункту 3.4.7 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства»від 02 лютого 2010 року №04-06/15 судам слід враховувати, що при розгляді спору про внесення змін до договору, зацікавлена сторона або прокурор в її інтересах повинен ставити перед судом питання про внесення змін до договору, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору, оскільки відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, зобов'язання в судовому порядку другої сторони за договором внести до нього зміни суперечить законодавству. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. При цьому, згідно з частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 01 вересня 2009 року №13/31-09, від 18 травня 2010 року № 2-8/9789-2008.

У постановах Верховного Суду України, зокрема, від 13 липня 2004 року N 10/732, викладалася правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, суд повинен відмовити у позові, про що відмічається також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року №01-8/482.

Враховуючи те, що позивач звернувся до господарського суду з позовом, який не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, а зміст позовних вимог не відповідає призначенню позову як інструменту захисту порушеного права, межам правової охорони інтересів суб'єктів господарювання, судова колегія вважає за необхідне відмовити у задоволені позову Євпаторійської міської ради.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення та неправильне застосування норм матеріального права, та відсутність правової оцінки позовних вимог призвело до прийняття неправильного рішення у справі, що є підставою для його скасування.

З зазначених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог апеляційної скарги і наявності правових підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 частини 1 статті  103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Альберт та сини і К"  задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 вересня 2010 року у справі № 5002-12/3865-2010 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. У задоволенні позову відмовити.

Головуючий суддя                                                  Т.П. Фенько

Судді                                                                                Л.М. Заплава

                                                                                К.А. Остапова