Рішення

від 12.01.2011 по справі 11/180-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/180-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.11           Справа № 11/180-10.

За позовом            Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми Стройінвест», п. Сад,

                               Сумського району, Сумської області

до відповідача      Приватного підприємства «Сумбау», м. Суми

про стягнення заборгованості в сумі 39 405 грн. 39 коп.,

                                                                                           СУДДЯ  Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

Від позивача:      Коваленко О.І., довіреність б/н від 22.10.2010 р.

Від відповідача:  не прибув

За участю секретаря судового засідання Чижик С.Ю.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з  відповідача 39 405 грн. 39 коп., з яких: 35 300 грн. 00 коп. основного боргу, 554 грн. 21 коп. пені,  1 765 грн. 00 коп. штрафу, 1 786 грн. 18 коп. 50 % річних, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, в засідання суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

Явка представників сторін не визнавалася судом обов'язковою, а тому не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив:

04.10.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки, відповідно до якого позивач (постачальник) передає у власність відповідачу (покупцю) визначений договором товар, а останній зобов'язується оплатити на умовах договору.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов‘язання, що виникає між суб‘єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб‘єкт (зобов‘язана сторона, в тому числі боржник) зобов‘язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб‘єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб‘єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

Договір є підставою виникнення господарського зобов‘язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов‘язковим для виконання сторонами. Зобов‘язання виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 2.3. договору оплата за поставлені товари здійснюється покупцем, який зобов'язаний сплачувати вартість кожної відвантаженої партії товару на протязі 7 (семи) календарних днів від дня прийняття цієї партії товару за накладною.

Згідно п. 2.4. договору оплату здійснюється шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника, або готівкою до каси постачальника. Платіжне  зобов'язання вважається виконаним покупцем після отримання постачальником коштів від  покупця.

Факт отримання  товару  відповідачем на суму 37 800 грн. 00 коп. підтверджується видатковою накладною № СТ-0001404 від 02.11.2010р. Повноваження на отримання товару представником відповідача підтверджується видатковою довіреністю № 86 від 02.11.2010р.

Відповідач здійснив часткову оплату товару на суму 2 500 грн. 00 коп., що підтверджується  банківською  випискою  СТ – 0000225 від 06.10.2010р.

Відповідач своєчасно і в повному обсязі заборгованість по вказаному договору не погасив, тому позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, станом на 10.11.2010р.  заборгованість відповідача перед позивачем становить 35 300  грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовні вимоги в частині стягнення  35 300  грн. 00 коп. - суми основного боргу вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені відповідно до п. 5.4. вищевказаного договору за порушення відповідачем (покупцем) строків  оплати  і згідно розрахунку позивача розмір пені складає  554 грн.21 коп. за період з 10.11.2010 р. по  16.12.2010 р.

Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен календарний день прострочення.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 554 грн.21 коп.  передбачені умовами договору, тому позовні вимоги в зазначеній частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача згідно п. 5.5. вказаного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по вищевказаному договору 1 786 грн. 18 коп. – 50 % річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 50% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 1 786 грн. 18 коп. – 50 % річних  за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Позивач в засідання суду заявив усне клопотання, яким відмовився від заявлених вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 1 756 грн. 00 коп.,  тому  провадження у цій частині  позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського кодексу України.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок  неправильних дій відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Сумбау»  (40022, м. Суми, вул. Кірова, 143, каб. 2, код ЄДРПОУ 30845684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми Стройінвест»  (40000, Сумська область, Сумський район, п. Сад,  вул. Селекційна, 84, код ЄДРПОУ 34878645) 35 300  грн. 00 коп.  боргу,  554 грн. 21 коп. пені, 1 786 грн. 18 коп. – 50 % річних, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення штрафу в сумі 1 756 грн. 00 коп. провадження у справі припинити.

СУДДЯ                                   (підпис)                                                   Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне  рішення складено  17.01.2011 р.