Рішення

від 12.01.2011 по справі 1/44-1910

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/44-1910

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2011 р.Справа № 1/44-1910

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Чопко Ю.О.             

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія", 91047, м. Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, буд. 2.                 

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровекс", 46006, м. Тернопіль, вул. Подільська, 38А

За участю представників від:

Позивача: не з'явився.

Відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровекс" 15162грн.59коп. із них: 11953грн.99коп. основного боргу згідно Договору №16/01/121 від 16.01.2008р.; 1559грн.75коп. –інфляційних; 437грн.19коп. –3% річних; 1211грн.66коп. –пені. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 16.12.2010р. №530).

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 06.12.2010р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 22.12.2010р., який для надання можливості відповідачу подати свої заперечення проти позову, відповідно до ст.77 ГПК України, відкладався на 12.01.2011р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав суду клопотання від 29.12.2010р. за №578 (канцелярія суду вх№8051 від 05.01.2011р.), в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд проводити розгляд справи без його участі, оскільки він перебуває на іншому судовому засіданні в м. Києві, в підтвердження чого надав ухвалу господарського суду Київської області.

Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення ухвал суду від 06.12.2010р. та 22.12.2010р. (повідомлення в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази, господарський суд задовольняє позовні вимоги частково виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є Договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський Договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні Договору, зміст Договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, Договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

16 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ровекс" укладено Договір №16/01/121 з протоколом розбіжностей (надалі –Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу товар, а відповідач, зобов'язався прийняти і оплатити його, на умовах даного Договору (п.1.1.).

Згідно п. 4.3. Договору розрахунки здійснюються в національній валюті України із відстрочкою 60 (шістдесят) календарних днів з моменту отримання партії товару, партія товару –це кількість та ціна, вказана в одній накладній. Дата виконання покупцем (відповідачем) свої зобов'язань по оплаті є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (позивача).

Пунктом 9.1. Договору сторони визначили, що він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2008 року, якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не повідомила про свій намір його розірвати. Договір вважається пролонгований до кінця наступного календарного року на тих же умовах.

Як вбачається зі змісту Договору він по своїй правовій природі є договором поставки, і на підставі ст. 712 ЦК України до нього застосовуються загальні положення про купівлю –продаж.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На виконання Договору позивач по видаткових накладних (копії яких завіренні підписами та скріпленні печатками сторін знаходяться в матеріалах даної справи) №362446 від 30.07.2009р. в сумі 5034грн.80коп. та №362374 від 30.07.2009р. в сумі 6919грн.19коп. через уповноваженого представника відповідача Граму Ю.О. згідно виданої йому довіреності №1616 від 30 липня 2009 року (копія в матеріалах справи) поставив відповідачу товар на загальну суму 11953грн.99коп.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його  умов не допускається.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар по вищезазначених видаткових накладних не виконав, і, незважаючи на надіслану претензію (лист вимога) від 20.10.2009р. №89, яка залишена без відповіді, заборгованість останнього на день подання позовної заяви становить 11953грн.99коп.

На день розгляду справи відповідач будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату поставленого товару згідно Договору по видатковим накладним не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 11953грн.99коп.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання підлягає виконанню у встановлений строк.  Відповідачем строки виконання порушено, за що п.6.3. Договору встановлює відповідальність у вигляді сплати пені, що  становить згідно поданого позивачем розрахунку 1211грн.грн.66коп.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 1559грн.75коп., та 3% річних, що складає 437грн.19коп.

При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст.11, 509, 526, 530, 625 ЦК України позовні вимоги в частині стягнення із відповідача 11953грн.99коп. основного боргу згідно Договору №16/01/121 від 16.01.2008р.; 1559грн.75коп. –інфляційних за період жовтень 2009 по жовтень 2010р; 437грн.19коп. –3% річних за період з 30.09.2009р. по 22.12.2010р.; 1211грн.66коп. –пені за період з 30.09.2009 по 29.03.2010р. підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені та не спростовані відповідачем.

Разом з тим, представник позивача просить суд стягнути із відповідача на користь позивача 2500грн.00коп. витрат, понесених на оплату адвоката, а також 12грн.97коп. судових витрат понесених по оплаті за отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до статті 44 ГПК судові витрати   складаються   з  державного  мита,  сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. (Лист Вищого господарського суду від 14.07.2004р. № 01-8/1270 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України").

Беручи до уваги приписи перелічених норм, долучені до матеріалів справи свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №522 від 17.03.99р., Угоду про надання адвокатських послуг №56 від 01.11.2010р., видатковий касовий ордер від 26.11.2010р. про оплату правової допомоги, послуги адвоката підлягають частковому відшкодуванню.  Зважаючи на ціну позову, обставини даної справи, співрозмірність, враховуючи ту обставину, що представник (адвокат) в судові засідання не з'являвся, суд зменшує розмір відшкодування витрат на послуги адвоката до 10% суми позову.

Державне мито, витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, послуг адвоката та по оплаті отримання витягу згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 42-47, 22, 32, 34, 36, 44, 48, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ровекс" (46000, м. Тернопіль, вул. Подільська буд. 38,а, ідентифікаційний код 30690822) в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" (91047, м.Луганськ, вул. 1-й Оборонний проїзд, буд. 2, ідентифікаційний код 31594936) 11953 (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 99коп. –основного боргу згідно Договору №16/01/121 від 16.01.2008р.; 1559 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн.75коп. –інфляційних; 437 (чотириста тридцять сім) грн.19коп. –3% річних; 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн.66коп. –пені., 1516 (одну тисячу п'ятсот шістнадцять) грн.00коп. витрати по оплаті послуг адвоката, 12 (дванадцять)грн.97коп. –витрат по оплаті отримання витягу; 156 (сто п'ятдесят шість)грн. 88 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.  В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Протягом десяти днів з дня складання повного тексту цього рішення, яке відбулося 17 січня 2011р., сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.  

Суддя                                                                                          Ю.О. Чопко