Рішення

від 24.01.2011 по справі 10/2221-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/2221-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2011 р.Справа № 10/2221-10

за позовом  Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" в особі Житомирської філії- "ЖИТОМИРДІПРОДОР" м. Житомир    

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрод УБ ХАЄС" м. Нетішин Хмельницька область

про стягнення 169636,33 грн.

                                                                                                                 Суддя           Виноградова В.В.

Представники сторін:

від позивача: Мельник О.В. - за довіреністю від 27.12.2010р.

від відповідача : Нікіфоров М.Л.- за довіреністю №4 від 17.01.2011р.  (в засіданні 18 01.2011р.)  

Рішення приймається 24.01.2011р., так як в судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору:  Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 169636,33 грн., з яких 134322 грн. заборгованості за виконані проектно-вишукувальні роботи згідно договору №2533  від 08.07.2009р., 13597,60 грн. пені, 16494,74 індексу інфляції, 5221,99 грн. три проценти річних  , посилаючись на ст. cт. 526,528,530,536,612,625,638,1166 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,198,199,220,225,226 Господарського кодексу України, умови договору, рішення господарського суду Житомирської області від 01.04.2010р. по справі №5/138-Д за позовом ТОВ "Електрод УБ ХАЄС" м. Нетішин до Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" в особі Житомирської філії - "ЖИТОМИРДІПРОДОР" м. Житомир  про розірвання договору №2533  від 08.07.2009р. та положення ст. 35 ГПК України.

Позивачем подано заяву від 07.01.11р. про зменшення позовних вимог, а саме просить суд стягнути з відповідача 134322 грн. заборгованості за виконані проектно-вишукувальні роботи згідно договору №2533  від 08.07.2009р., 16494,74 індексу інфляції, 5221,99грн. три проценти річних, 6798,80 грн. пені. В частині стягнення пені в сумі 6798,80грн. відмовляється від позовних вимог, просить провадження у справі припинити, посилаючись на неправильне застосування позивачем п. 5.2 договору при поданні позову.

Судом роз'яснено наслідки відмови від позову. Вищевказана заява прийнята судом.

Повноважний представник позивач в судовому засіданні наполягає на задоволенні уточнених позовних вимог, посилаючись на докази подані в обґрунтування позову.

Відповідач у відзиві на позов та повноважний представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує. Свої заперечення обґрунтовує тим, що проектно-вишукувальна документація була передана тільки після підписання акту здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції №33 від 10.08.2009р. ,без підписання цього акту продукцію відповідач не видавав. Директор відповідача змушений був підписати акт, оскільки проектно-кошторисна документація на міст (споруду) №90 була необхідна терміново з метою виконання робіт по ремонту споруди №90.

Вказує, що позивач порушив п. 4.2 Договору, який передбачає, що продукція передається замовнику по накладній. Одночасно замовнику передається акт здачі-приймання проектної продукції, який він (замовник, тобто позивач) зобов'язаний в 10-ти денний термін після отримання підписати, скріпити печаткою і передати підряднику один примірник. Таким чином, в 10-ти денний термін відповідач повинен був оформити акт або надати мотивовану відмову. При низькій якості робіт позивач повинен був в 30-ти денний термін усунути виявлені недоліки. Вказані зобов'язання передбачені умовами пунктів 4.3., 4.4. Договору.

Посилаючись на п.п. 4.2.- 4.4.договору , акцентує увагу, що підписання акту здачі-прийняття проектно-вишукувальної продукції №33 від 10.08.2009р. за договором №2533 до видачі продукції по накладній №34 проведено в супереч умов договору. Крім того, проектно-вишукувальна продукція виявилась з недоліками і була передана для їх усунення позивачу. Станом на 31.08.2009р. недоліки, які є суттєвими, усунуті не були.

Після усунення недоліків документація була передана 07.10.2009р., тобто з пропуском строку (30 днів), передбаченого п. 4.4. Договору (строк для усунення недоліків). На цю дату отримання продукції для позивача втратило інтерес, оскільки замовник (Представництво в Україні "Тодіні Конструкціоні Дженералі С.п.А.") усунув позивача від виконання робіт на мосту (споруді №90) з причини відсутності належної проектної документації.

Вказує, що позивачем порушені умови договору №2533 від 08.07.2009р. на виконання проектно-вишукувальних робіт щодо якості документації, крім цього, відповідачем порушені строки виконання зобов'язань по даному договору. Проектна документація була передана відповідачу з суттєвими прорахунками та грубими порушеннями щодо якості проектування і не відповідала нормам ДСТУ Б.А.2.4-4- 99 "Вимоги до проектної документації". Проект був виконаний на вкрай низькому професійному рівні, тому використання його в будівництві було неможливим.

Зазначає, що вимога про стягнення пені заявлена з пропуском строку позовної давності та просить застосувати строки позовної давності.

Звертає увагу суду на те, що позивач надав в якості доказу накладну, яка має ознаки підробки, в зв'язку з чим просить направити матеріали справи для перевірки в прокуратуру.

Заслухавши представників сторін, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про направлення матеріалів справи до прокуратури, з огляду на ст.35 ГПК України та відповідно факти встановленні рішенням господарського суду Житомирської області по справі №5/138-Д за позовом ТОВ "Електрод УБ ХАЄС" м. Нетішин до Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" в особі Житомирської філії - "ЖИТОМИРДІПРОДОР" м. Житомир  про розірвання договору №2533  від 08.07.2009р. щодо накладної на отримання проектної документації.

У відповідності до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено при вирішенні спору по справі №5/138-Д за позовом ТОВ "Електрод УБ ХАЄС" м. Нетішин до Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" в особі Житомирської філії- "ЖИТОМИРДІПРОДОР" м.Житомир про розірвання договору №2533 від 08.07.2009р. (рішенням господарського суду Житомирської області від 01.04.2010р.. яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.07.2010р. в позові відмовлено) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електрод УБ ХАЕС" (замовником, позивачем) та  Державним підприємством Укрдіпродор в особі Житомирської філії Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства "Житомирдіпродор" (підрядником) 08.07.2009р. був укладений договір №2533 на виконання проектно-вишукувальних робіт, згідно якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання розробити робочий проект мосту на км 395+500 а/д Київ-Чоп (споруда №90) (п.1.1. договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що технічні, економічні та інші вимоги до робіт, що становили предмет договору обумовлені в чинних нормативних  документах України на проектування автомобільних доріг загального користування і штучних споруд на них.

Обсяги і терміни виконання робіт були визначені календарним планом, який є обов'язковим додатком до Договору, відповідно до якого термін завершення робіт визначено - серпень 2009 року (п.1.3 договору).

Також сторонами був погоджений кошторис на проектні роботи. Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт згідно з кошторисом становить 134322 грн.

Згідно п. 2.6 договору замовник протягом 10 днів від дати підписання акта здачі-прийняття зобов'язаний розрахуватись із підрядником за отриману проектну продукцію.

У відповідності до п.4.2 договору, завершена проектна продукція передається замовнику по накладній. Одночасно замовнику передається акт здачі-прийняття проектної продукції, який він зобов'язаний в 10-денний термін після отримання підписати, скріпити печаткою і передати підряднику його  примірники.

Якщо у вказаний в п.3.2 термін оформлений акт здачі-прийняття або мотивована відмова в його підписанні підряднику від замовника не надійшла, проектна продукція вважається прийнятою і повинна бути оплачена (п.4.3 договору).

При низькій якості або некомплектності проектної продукції підрядник зобов'язаний в 30-денний термін усунути виявлені недоліки (п.4.4 договору).

Пунктом 3.1.2 на замовника покладено обов'язок сплатити підряднику вартість робіт у розмірах і в терміни, встановлені договором.

Згідно п. 5.2 договору при затримці замовником розрахунків за прийняту проектну продукцію, підрядник має право стягнути з нього, за кожний день затримки, пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Під час вирішення спору по справі № 5/138-Д встановлено, що Державне підприємство-Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" в особі Житомирської філії - "ЖИТОМИРДІПРОДОР"  передало ТОВ "Електрод УБ ХАЄС"  за накладною  №36 від 10.08.2009р. та актом №33 здачі-прийняття проектно-вишукувальної продукції за договором №2533 від 10.08.2009р., які підписані та скріплені печатками сторін проектно-кошторисну документацію вчасно і без зауважень щодо якості робіт. В акті  №33 сторонами зазначено, що проектна продукція відповідає умовам договору.

ТОВ "Електрод УБ ХАЄС", як передбачено умовами договору, в десятиденний термін не відмовилося від підписання акту приймання-передачі продукції та не надіслало підряднику мотивовану відмову.

Також при вирішення спору по справі № 5/138-Д судом встановлено, що при заповненні накладної №34 від 10.08.2009р., яка знаходиться у ТОВ "Електрод УБ ХАЄС" була допущена описка при зазначенні номеру, оскільки всі реквізити співпадають із накладною №36, яка знаходиться у підрядника, обидві накладні підписані уповноваженими особами і їх підписи скріплені печатками.

Із листа за №48 від 30.07.2009р. вбачається, що замовник ознайомився із проектно-кошторисною документацією та із експертними висновками ще  до отримання технічної документації, тобто до 10 серпня 2009  року, оскільки останній в зазначеному листі просить підрядника виправити всі недоліки та передати документацію.

В зв'язку із несплатою виготовленої проектно-кошторисної документації, позивач звернувся до відповідача із претензією від 16.10.2009р. №308-02 про сплату 134322 грн. вартості виконаної проектно- кошторисної документації.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив 134322 грн. вартості виконаної проектно- кошторисної документації, позивач, враховуючи зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 134322 грн. заборгованості за проектно-кошторисну документацію, 16494,74 грн. інфляційних нарахувань, 5221,99 грн. три відсотки річних, 6798, 80 грн. пені.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку  у сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 3 ст. 3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами був укладений договір на виконання проектно-вишукувальних робіт.

Згідно ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Аналогічні положення містить ст. 234 ГК України - за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться,  одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи позивач виконав та передав відповідачеві проектно-кошторисну документацію за накладною №36 від 10.07.2009р. та актом здачі-приймання №33 від 10.07.2009р., натомість відповідач у визначений умовами договору строк отриману проектну документацію не оплатив, утворивши заборгованість в сумі 134322 грн. Доказів про сплату даної суми суду не подано. Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 134322 грн. заборгованості за проектну документацію заявлені обґрунтовано, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до вищенаведених положень позивач просить суд стягнути з відповідача 16494,74 грн. інфляційних нарахувань та 5221,99 грн. 3% річних за період з 21.08.2009р. по 06.12.2010р.

Аналізуючи поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно нараховано 5221,99 грн. 3% річних. Щодо стягнення 16494,74 грн. інфляційних втрат, враховуючи рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, з огляду на те, що при розрахунку інфляційних втрат позивачем допущено помилку, суд приходить до висновку, що правомірним буде нарахування 16206,62 грн. інфляційних втрат. В частині позовних вимог щодо стягнення 288,12 грн. інфляційних нарахувань необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському                (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.  Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

У відповідності до ч.3  ст. 549 ЦК України  пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем в позові заявлено до стягнення з відповідача 13597,60 грн. пені за період з 01.01.2001р. по 01.07.2010р. У заяві від 07.01.2011р. позивач відмовився від стягнення з відповідача 6798,80 грн. пені за даний період з огляду на неправильне застосування п. 5.2 договору при нарахуванні пеня.

Судом роз'яснено наслідки відмови від позову. Оскільки дана заява не суперечить вимогам чинного законодавства, вона приймається судом, а провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 6798, 80 грн. підлягає припиненню.

Позивач наполягає на стягненні з відповідача 6798,80 грн. пені за період з 01.01.2001р. по 01.07.2010р.

Відповідач подано заяву про застосування позовної давності до стягнення з відповідача пені.

Згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи акт здачі-приймання проектно-вишукувальної документації було підписано 10.08.2009р. Тому враховуючи умови договору (п. 2.6) строк сплати настав (через 10 днів) 21 серпня 2009р. Отже, за загальним правилом визначеним п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України строк позовної давності щодо стягнення пені сплив 21 серпня 2010р. Позов подано до суду 21.12.2010р.

У відповідності до  п.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

Згідно п.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на викладене, сплив позовної давності та враховуючи заяву відповідача про застосування спливу позовної давності у задоволенні позовних вимог про стягнення пені  необхідно відмовити.

Враховуючи вищенаведене, приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Доводи відповідача спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1,12, 22, 33, 34, 35, 44, 49, п. 4 ст. 80, 82, 84, 85, 116-118 Господарського  процесуального кодексу України, суд -                                                                                 

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" в особі Житомирської філії- "ЖИТОМИРДІПРОДОР" м.Житомир до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрод УБ ХАЄС" м. Нетішин Хмельницька область про  стягнення 169636,33 грн. задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрод УБ ХАЄС" м. Нетішин   вул. Ринкова, 5 (код 31161924) на користь Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" в особі Житомирської філії- "ЖИТОМИРДІПРОДОР" м.Житомир, вул.  Щорса, 16/2  (код 03449232) 134322 грн. ( сто тридцять чотири тисячі триста двадцять дві грн. 00 коп.) боргу,  16206,62 грн. (шістнадцять тисяч двісті шість грн. 62 коп.) інфляційних втрат та 5221,99 грн. (п'ять тисяч двісті двадцять одна грн. 99коп.) 3% річних, 1557,51 грн.         ( одна тисяча п'ятсот п'ятдесят сім грн. 51 грн.) витрат по сплаті державного мита, 216,68 грн. ( двісті шістнадцять грн. 68 коп.)  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 6798, 80 грн. пені та 288,12 грн. інфляційних нарахувань відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення 6798, 80 грн. пені припинити.

Суддя                                                                      В.В. Виноградова

Повний текст рішення виготовлено 25.01.2011р.

Віддруковано 3 примірники:1- до справи. 2-позивачу , 3- відповідачу